Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
04.11.2019 | 12:36
1336
0

Україні потрібен закон, котрий видозмінить філософію інвестування, - Депутат Ольга Бєлькова

Вже не перший рік триває протистояння учасників фондового ринку та регулятора – Національної комісії по цінним паперам та фондовому ринку. Ще за каденції Верховної Ради 8-го скликання НКЦПФР лобіювала кілька законопроектів, котрі суттєво могли збільшити повноваження регулятора та навіть зробити її мегарегулятором.

На жаль, чи на щастя, законопроекти прийняті не були. Проте в середині жовтня в Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2284, котрий ринок сприйняв більш негативно, ніж позитивно, і котрий, за словами учасників фондового ринку, являється черговою спробою комісії наділити себе додатковими повноваженнями.

Документ видався чималим і досить складним. Про його позитивні та негативні сторони портал StockWorld поговорив з Народним Депутатом України Ольгою Бєльковою - Головою підкомітету з питань банківської діяльності, монетарної стабільності, взаємодії з Національним банком України та захисту прав споживачів фінансових послуг Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Нещодавно у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2284. По факту, це старий законопроект №9035, котрим Нацкомісія по цінним паперам та фондовому ринку надіялась отримати повноваження, котрих не було навіть у Національного банку. Скажіть, документ №2284 також передбачає наділяння додатковими повноваженнями НКЦПФР?

Давайте почнемо спочатку. Набагато раніше був законопроект №3498, в котрому вводилося поняття деривативів в більш стандартній формі на рівні законодавства. Україна від початку незалежності пройшла доволі довгий шлях і є певні інструменти, котрі не були описані в нашому законодавстві. От один із прикладів це деривативи. Але в той законопроект потрапила частина, котра описувала юридичний статус самого регулятора як інституції. І це викликало величезне застереження. І я була одним із тих депутатів, які виступали категорично проти цього.

Я раніше займалася врегулюванням юридичного статусу регуляторів, зокрема НКРЕКП, і вважала за потрібне, що закони, котрі стосуються матеріального права ринку мають чітко описувати саме функціонування цих ринків та регуляції учасників ринку, а не статус регулятора.

З приводу НКЦПФР, то це має бути окремий закон, котрий описуватиме повноваження НКЦПФР як інституції та місце в системі розподілу владних повноважень в Україні. Це має бути професійний незалежний регулятор, котрий зможе бути ефективним арбітром. Деякі повноваження комісії щодо конкретних інструментів можуть в цьому законопроекті лишатися, але загальна логіка інституту не повинна тут бути.

Чи чули Ви про конфлікт між учасниками фондового ринку та регулятором? І чи залучалися представники цього бізнесу до обговорення законопроекту №2284?

Ринок капіталу являється надзвичайно важливим для України. На сьогодні фондовий ринок, на жаль, напівживий. Мене хвилює ситуація, котра склалася між учасниками ринку та НКЦПФР як інституцією. Це природньо, коли регулятор та бізнес мають певні дискусії. Але це мають бути робочі відносини і регулятор має більше саме регулювати, а не виключно карати.

Так, представники бізнесу залучалися до обговорень і одним із їх зауважень була теза, що в документі немає розділу про штрафи. Я особисто вважаю, що розділ про штрафи має бути уніфікований по всім можливим діям регулятора також в окремому законі, де буде описано все це дуже детально.

Одною з новел цього законопроекту є те, що НКЦПФР будуть підпорядковані товарні біржі. Ринок також дорікає, що буде вводитись багато ліцензій по окремим механізмам. Також в документі зустрічаються фрази опису вимог на кшталт "та інші документи". Бізнес і ми, як законодавці, хотіли б, щоб був виключний порядок норм, щоб не було широкого тлумачення окремих норм самим регулятором.

По зауваженням профільних асоціацій, чи були всі основні зауваження враховані?

Ні, не були. Такого не буває, що всі зауваження враховуються. Як політик я запропонувала ринку наступний підхід – можна ще 5 років спілкуватись з комісією. І якщо є віра в те, що можна домовитись, то можна просити політиків про подачу ще однієї версії документу. Але є і інший підхід – передача законопроекту в комітет для подальшого розгляду, тобто перше читання. Саме законодавець приймає рішення – що приймати, а що ні. У мене в самої багато запитань по окремим питанням і планую вести подальші консультації із усіма стейкхолдерами.

Чи були зауваження від НБУ та інших інституцій?

Так, від банківського регулятора був ряд зауважень та застережень, але НБУ був значно конструктивніший ніж більшість присутніх. Для НБУ актуально було, щоб СПОТ ринок валюти ніяким чином не підпадав під регулювання НКЦПФР. Також діяльність банків на позабіржовому ринку не повинна регулюватися комісією. Крім того, банки не повинні вважатися інвестиційною фірмою і не повинні бути зобов'язані отримувати якісь додаткові ліцензії.

Разом із тим у НБУ є питання, котрі не є "червоними" лініями, але вони є питання до обговорення. Наприклад ОВДП – це облігація, але це особлива облігація. НБУ хотів би бачити, щоб відповідальність інвестиційних фірм була з виключенням для ОВДП.

Які ще з ключових зауважень були по даному документу?

Була низка застережень від багатьох учасників, щодо завищених вимог до корпоративного управління суб'єктів. Детальніше я не хотіла б вдаватися, але це звучало в унісон. Ми ще знаходимось в пошуку правильної форми корпоративного управління. Як ви знаєте, раніше був прийнятий закон щодо корпоративного управління банків і є закон про корпоративне управління держкомпаній. Це крок у правильному напрямку, але не всі з наших сусідів мають корпоративне управління з однаковими вимогами.

Є побоювання, щоб недостатність кількість осіб, котрі відповідають характеристикам професійних незалежних директорів, не завела учасників ринку в глухий кут.

З приводу нагляду за товарними біржами. Чи готова до цього НКЦПФР, чи не було зауважень від тої ж НКРЕКП? Аграрії не виступали проти?

Так, новацією є включення до функціоналу – нагляд за товарними біржами. Оця частина викликає найбільше запитань. Є низка законодавчих документів навіть в Європі, котру важко зрозуміти в плані пов'язаності між собою. НКРЕКП висловила незадоволення, що їх мало запрошували на дискусії. Це питання має бути врегульоване. Ми будемо робити акцент на те, щоб цим документом не була порушена логіка попередніх законів по ринкам газу та електроенергії. Ми б хотіли їх залишити в діючій редакції.

В чинній версії, за моїм наполяганням, та моїх колег, ці ринки мають підпадати під регулювання НКЦПФР в останню чергу, можливо з 2023 року. Ми будемо дискутувати з цих питань. В першому читанні можна рекомендувати прийняти за основу закон той, в якому скоріше більше зайвого ніж чогось не вистачає.

Поки цей документ комітет не проходив, його обговорювали на робочій групі. Так як законопроект зачіпає інші ринки, то від інших комітетів потрібно отримати висновки. Також потрібно його узгодити з енергетичним товариством у Відні.

По дефініціям кваліфікованих та некваліфікованих інвесторів звичайно будуть зауваження. Я підтримую, що потрібно розділяти їх. Але питання - яким чином їх розділяти? Ми будемо дискутувати і з цього приводу. Ці поняття – кваліфікований та некваліфікований інвестор, досить розповсюджені у світі. Але і тут потрібно бути обережним. Визнання інвестора кваліфікованим може дозволити йому брати більші ризики для себе. У деяких країнах лише кваліфікованим інвесторам можна брати кредити в валюті, бо вони можуть прорахувати ризики. Це робиться для того, щоб відділити ті продукти, котрі більш ризиковані.

Чи цей пункт про інвесторів не проведе "зачистки" ринку від нібито зайвих компаній? Учасники фондового ринку відзначають, що нові ліцензійні вимоги можуть привести до того, що на ринку залишиться 2-3 десятка компаній, більшість з яких буде із "західним" капіталом. Витримати зможуть тільки банки або західні компанії, а всім іншим доведеться ліквідовуватися. Наскільки ці оцінки вірні і що це за вимоги?

З приводу "відсіювання зайвих" - я категорично проти визначення кількості учасників на ринку. Це має визначити сам ринок, потрібні конкурентні умови. Політики взагалі не можуть подібні речі обговорювати.

Якщо у регулятора є застереження до компаній, то це мають обговорювати вони між собою або у встановленому законі порядку впливу на ці компанії, але не можна визначати оптимальну кількість учасників ринку «на глаз».

Як Ви вважаєте, чи потрібно наділяти НКЦПФР повноваженнями по контролю за приватними розміщеннями?

Так, було багато питань и по приватному розміщенні без участі комісії. Тут я підтримую ринок. Комісія має переважно займатися публічними розміщеннями, а не приватними.

Також потрібно звернути увагу на мовне питання. Чи можна в Україні подавати проспекти емісії англійською мовою для нерезидентів? Я вважаю, що потрібно робити український переклад.

Наскільки реалістичні перспективи схвалення цього законопроекту профільним комітетом? Наскільки реально, що документ буде прийнятий в першому читанні?

Я вважаю, що реально. В цьому році документ буде прийнятий в першому читанні. Бізнес і надалі будемо запрошувати до обговорення. Що дійде до кінця, ми поки не знаємо, але сподіваємося, що дійте те, що бузе узгоджено між всіма учасниками.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Оставить комментарий0
Для того, чтобы оставлять комментарии Вам нужно войти или зарегистрироваться.
Последние новости рубрики: