Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
18.10.2016 | 09:25
2113
0

«Довіри до українського фондового ринку немає, вона відсутня»

Про своє бачення українського фондового ринку в інтерв’ю StockWorld.com.ua розповіли німецькі фахівці.

… Зустріч з пановами Йоахімом Шнайдером та Юргеном Брокхаузеном нашій редакції організував Консультаційний фонд з питань структурної та економічної політики, що працює за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку (BMZ) GIZ в Україні. Інституція надає підтримку Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Міністерству регіонального розвитку та іншим важливим установам у започаткуванні та реалізації реформ у таких сферах, як державні фінанси, децентралізація та сталий економічний розвиток, а самі професіонали надають організації консультативну допомогу. Разом з іноземними спеціалістами ми ведемо бесіду з Тетяною Венцель, координатором Фонду. Панове Йоахім та Юрген постійно посміхаються, дивуються кількості Porsche Cayenne в Києві та розповідають про важливість довіри, а пані Тетяна говорить про роботу самого Фонду. Що з цього вийшло – читайте в нашому тексті.

StockWorld.com.ua: Пані Тетяно, для початку, давайте познайомимо наших читачів з проектом «Консультаційний фонд впровадження реформ». Розкажіть, будь ласка, про старт його роботи і основні вектори, на яких він сконцентрований. Яким чином німецька сторона ініціювала його створення? Хто його вигодонабувачі, які основні цілі, принципи та пріоритети роботи цього проекту? «Приведення української економіки у відповідність до стандартів ЄС» – це зрозуміло, а більш детально?

«Вигодоотримувачем» проекту в Україні є український Уряд.

Тетяна Венцель: Розпочинаючи відповідати на досить велику кількість Ваших питань, перш за все, зазначу, що проект «Консультаційний фонд впровадження реформ» реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини. GIZ підтримує уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Безпосередньо «вигодоотримувачем» в Україні є український Уряд. Якщо й далі вести мову про уряди, то це вони і визначають пріоритетні напрями роботи федеральної компанії GIZ в Україні. Тривалість нашого проекту – з 2015 по 2017 роки, і окрім основної мети проекту – підтримки реформи економічної політики та системи державних фінансів, наближення до стандартів ЄС і удосконалення прозорості, ефективності та норм звітності – регулярно обидві сторони так би мовити «звіряють карти» і актуалізують головні напрямки співпраці.

SW: Про які конкретно реформи йдеться, які трансформації повинні бути організовані українськими органами влади за Вашою порадою? І як влаштована робота проекту з фінансового боку? Наскільки нам відомо, бюджет Вашого проекту становить 4 млн євро. Яким чином розподілені ці ресурси за векторами і напрямками?

ТВ: Наш проект функціонує як фонд, про що свідчить його назва. Тому ми маємо певну гнучкість у виборі партнерів, яких вважаємо за потрібне підтримати. Обираємо ми тих, хто докладає вагомих зусиль для реалізації урядових реформ. Наша робота зосереджена у трьох сферах: сталий економічний розвиток, публічні фінанси та реформа державного управління. Ми тісно співпрацюємо із Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Кошторис проекту «Консультаційний фонд впровадження реформ» – 4 млн євро.

Кошторис проекту «Консультаційний фонд впровадження реформ» складає близько 4 мільйонів євро, і ці кошти розподілені на весь період функціонування проекту. Наш проект, як і всі інші, отримує фінансування від Німецького уряду, а далі сам розподіляє його відповідно до затверджених пріоритетів. Але підкреслю, ми не виділяємо певні суми на той чи інший проект, ми орієнтовані на так зване capacity building, тобто забезпечуємо обмін досвідом, надаємо консультаційну підтримку, шляхом залучення місцевих та міжнародних експертів.

SW: Хотілось би дізнатись думку панів Йоахіма та Юргена щодо української фінансової системи. Впевнені, що у Вас були певні знання, очікування перед приїздом до нашої країни. Чи справдились вони? Як взагалі, коротко та влучно, Ви можете охарактеризувати вітчизняний фінансовий світ?

Юрген Брокхаузен: Коріння моїх знань про Україну сягають 2002 – 2003 років – тоді я короткий час перебував в країні – читав лекції про нагляд за діяльністю бірж, особливо про досвід нагляду з метою подолання інсайдерських та маніпуляційних правопорушень. На той момент в Європі панувала думка про те, що у Вашій державі успішно розвивається ринок капіталу, біржовий сегмент; і оцінка українського ринку капіталу була надзвичайно високою, вище, ніж інших пострадянських країн. За ініціативи німецького Уряду було в той час створено Товариство підтримки бірж Центральної та Східної Європи. В рамках цієї співпраці в Україні була досить активна Франкфуртська біржа. Тоді в Україні нагляд за діяльністю бірж і фондового ринку був мізерним. Це щодо вражень про Україну і її фінансову систему до мого останнього візиту сюди.

Коли минулого року мені запропонували взяти участь у цьому проекті, то зазначили, що фінансовий сектор зазнав певних змін, і мова йшла не лише про зменшення території держави.

SW: Що саме було ще відмічено, які трансформації торкнулися вітчизняного фінансового сектору?

ЮБ: Було зазначено, що відтепер біржі відіграють інакшу роль. Ми ознайомились з усіма доступними матеріалами про Україну і дійшли висновку, що тут потрібно розвивати ринок капіталу.

Ми дійшли висновку, що в Україні потрібно розвивати ринок капіталу.

Таким чином, в жовтні минулого року я приїхав до Вашої країни, познайомився з представниками проекту GIZ, з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), з дослідженнями українського фондового ринку, підготовленими міжнародними фінансовими інститутами (мова йде про оприлюднені висновки Міжнародного валютного фонду, IOSCO – Міжнародної організації, що об’єднує регуляторів ринків цінних паперів – ред.), і на жаль, картинка не була позитивною. Ключовою рекомендацією наших іноземних колег було відновлення довіри до українського фондового ринку, імплементація Україною Директив ЄС, спрямованих на боротьбу із зловживаннями в цьому сегменті, і ми не могли з цим не погодитись.

SW: Невже минулого разу, коли Ви приїздили сюди, ситуація з довірою була інакшою?

ЮБ: Раніше також було видно, що довіри у населення до зростаючого ринку капіталу ще не було. І це небезпечна ситуація, тому що вільна ринкова економічна система може розвиватись лише у рамках ринку капіталу, де б вкладники довіряли їй свої кошти. Звісно, ситуацію погіршували випадки зловживань і маніпулювань. І, щоб їм протидіяти, є лише один спосіб – забезпечити регулювання фондового ринку цивілізованим шляхом, на чесних і справедливих умовах. А поки довіри немає, вона відсутня, і це враження № 1 про український фінансовий світ.

SW: Яке тоді друге і третє?

Вільна ринкова економічна система може розвиватись лише у рамках ринку капіталу.

ЮБ: Умовно кажучи, в Україні існує дев’ять фондових бірж, які обслуговують десять компаній. Основний інструмент – це внутрішні державні облігації, а про чесність ціноутворення взагалі не варто і говорити…. Це № 2. І, що стосується третьої характеристики, і якщо продовжувати вести мову про учасників ринку, то ніхто із них не хоче, аби за ними здійснювався нагляд.

SW: Пане Йоахіме, якими були Ваші найважливіші три перші враження?

Йоахім Шнайдер: Я досить небагато знав про Ваш фондовий ринок до приїзду. Але першим, що привернуло мою увагу, були слабкі законні інструменти нагляду українського наглядового органу, які в нього є для подолання зловживань на ринку. В той же час, для себе я помітив сучасну організацію біржових торгів із дуже різноманітними та складними типами вимог, при тому, що об’єм торгових біржових операцій, гідний згадки, був відсутній. Це можна порівняти з авто, яке зовні виглядає як Rolls Royce, але має двигун від «Запорожця».

По-третє, мене вразило, що українські банки із якихось причин очевидно не відіграють вагомої ролі на біржовому ринку. Крім того, поза роботою в рамках проекту, я був здивований великою інтенсивністю автівок марки Porsche Cayenne на київських дорогах.

SW: Тоді перейдемо до наступного питання. Ви зазначили, що необхідно забезпечити регулювання фондового ринку цивілізованим шляхом. Так от, в усьому цивілізованому світі фінансовий сектор складається з трьох сегментів: банківський і фондовий ринок, а також ринок страхових та інших фінансових послуг, і всі вони знаходяться у тісній кореляції. Що Ви можете сказати про їх розвиток та взаємозв’язок в Україні? 

 Ніхто із учасників ринку в Україні не хоче, аби за ними здійснювався нагляд.

ЮБ: Ви праві, фінансові ринки у сучасній економіці слід розглядати як єдине ціле. І в цьому зв’язку я хочу навести приклад фінансового сегменту Монголії. Певний час тому там взагалі не було фондового ринку, і міжнародні експерти порадили місцевому уряду створити сучасний ринок цінних паперів в країні, адже інакше неможливо створити розумну економіку, скласти ціну на її певні об’єкти і, таким чином, забезпечити залучення інвестицій.

Я можу довго говорити про симбіоз страхового, фондового та банківського ринку, хто куди має вкладати кошти, хто – перестраховувати ризики, але це все будуть загальновідомі факти. Важливо одне – в Україні такої системи немає.

SW: Ви сказали, що ще минулої осені познайомились з локальним регулятором ринку цінних паперів. А, як нам відомо, Ви тісно пов’язані з німецьким регулятором, BaFin. Можете порівняти регулювання в Україні та на Вашій Батьківщині?

ЮБ: Розпочну з позитиву. В НКЦПФР працюють дуже мотивовані ентузіасти, які відкриті до сприйняття міжнародного досвіду. Колеги залюбки пояснили нам, чому ситуація на ринку капіталу в Україні відрізняється від міжнародної, яким чином за останні роки змінилась державна економічна політика, та як так сталося, що у українського наглядового органу відсутні інструменти та нормативна база для якісного і повноцінного регулювання.

Тож, якщо говорити про відмінності української регулювальної системи, то, на жаль, її не можна назвати незалежною. І, зважаючи на досить велику кількість злочинів, учасники ринку не несуть за неї кримінальної відповідальності, хоча в усьому світі це не так.

Фінансові ринки у сучасній економіці слід розглядати як єдине ціле.

ЙШ: Я маю на увазі, що основною різницею між законодавчими завданнями BaFin та українською НКЦПФР є те, що BaFin в Німеччині – так само, як звичайний поліцейський, – проводить свої розслідування та може передати їх результати далі – на рівень юстиції. Німецький закон передбачає, що BaFin функціонує як поліцейський та слідчий орган, а не лише як регулюючий та орган судової системи. НКЦПФР так само може передати результати своїх досліджень далі, але, як нам відомо, українська судова система працює не так добре, як хотілось би. Цю відсутність функціональності системи правосуддя не може замінити наглядовий орган.

До того ж, BaFin у своїй всеохоплюючій слідчій роботі в ролі поліцейського може покладатися на два джерела інформації – органи внутрішнього нагляду на німецьких біржах, а також на зовнішніх аудиторів. В Україні, як я знаю, відсутнє і те, і інше. І ці два джерела інформації, знову-таки, не можна замінити роботою лише державного наглядового органу, навіть якщо створити супер-регулятор з найкваліфікованішим персоналом та надсучасною матеріальною базою.

Окрім того, здається, що відрізняється ставлення до регуляторів з боку Парламентів. Повторюсь, що BaFin функціонує як поліцейський, йому не відводиться роль простого регулятора, що лише видає гарні постанови. Проте, він наділений навіть більшими повноваженнями для втручання, аніж інші поліцейські та контролюючі органи. В Україні ставлення до українського наглядового органу, як нам здалося, зовсім інше. Загалом постає така картина: український регулюючий орган не володіє достатніми власними повноваженнями з проведення розслідувань і не має «помічників» на своїй стороні, і навіть у випадках, коли він  із своїми незначними правовими наглядовими засобам зміг зібрати достатньо доказів, вони «зависають» в судовій системі.

В НКЦПФР працюють дуже мотивовані ентузіасти.

ЮБ: Додам в цьому контексті, що між різними контролюючими органами не має бути таємниць. В усьому світі такого не має, і в Україні не має бути. Наприклад, якщо наглядовий орган звертається до суду з питань інсайдерської інформації, він повинен представити певні докази. Але, якщо інший орган не може допомогти з такими доказами, то про звернення і боротьбу з інсайдом можна забути.

SW: Нам відомо, що сьогодні Ви були в Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Яка була мета цієї зустрічі, про що йшла мова, про що Ви домовились?

ЮБ: Ми говорили про те саме, що й з Вами, – про те, над чим ми працювали протягом останнього року, тобто про вивчення питання, чому нагляд в Україні не функціонує. І тут справа не лише в регуляторі. Біржі і учасники ринку мають взяти на себе відповідальність, і з цією метою для них навіть підготовлені спеціальні принципи корпоративного управління.

SW: Яких найголовніших висновків Ви дійшли за період роботи в Україні, досліджуючи наш фондовий ринок?

ЮБ: По-перше, нагляд не може працювати превентивно, не може убезпечити від негативних тенденцій у майбутньому. Міжнародний фондовий ринок є надзвичайно інноваційним, але цими інноваціями користуються і злочинці. Це стосується і України, і Ваш Парламент має прийняти закон, що сприятиме посиленню боротьби НКЦПФР зі зловживаннями.

Ще один висновок полягає в тому, що в Україні співпраця між різними регуляторами як така відсутня, а це неможливо. До того ж, технічне обладнання НКЦПФР абсолютно застаріле, і разом з відсутністю у регулятора достатньої кількості грошей це складає просто жахливу картину. І це все в той час, коли без ефективного фондового ринку неможливе економічне зростання…

Біржі і учасники ринку мають взяти на себе відповідальність.

ЙШ: Фондовий ринок не є ядерною фізикою. В цьому сегменті, в першу чергу, тільки те й потрібно, що звести тих, хто має капітал, з тими, кому він потрібен. Для того, щоб це організувати, необхідно мати відносно примітивну послугу, примітивний продукт та примітивний ринок. І тут держава має подумати: можливо, краще заборонити надто складні продукти та послуги на фондовому ринку, надання яких вона не може повноцінно контролювати? Тож на ринку капіталів потрібно ретельно співставити усі ризики та свободи.     

SW: Ви прямо-таки дали корисні поради українській державі та регулятору. Можливо, Вам є ще що порекомендувати нашій системі регулювання фондового ринку? Якою вона має бути?

ЮБ: Раніше я поділяв думку, що ринок має бути ліберальними, що регулювання треба зменшувати. Але після краху Lehman Brothers я вже так не вважаю.

ЙШ: В Україні наявний конфлікт інтересів, а саме: між типом подолання зловживання владою з боку державних службовців і достатнім контролем приватного сектора державними службовцями. Із зловживаннями владою державних службовців не можливо боротися  шляхом скасування юридичних прав державних службовців, на мій погляд. Для боротьби зі зловживанням владою з боку посадових осіб повинні бути інші способи, ніж послаблення держави, особливо в дуже важливій галузі банківського та ринкового капіталу. Така моя порада щодо регулювання.

ЮБ: Скажу ще кілька слів про регулювання. Жодна людина в світі не має права різати ножом іншу людину. Але хірург має своїм скальпелем вирізати апендицит у хворого. І злочинність на фондовому ринку і є цим апендицитом, а регулятор є хірургом.

Без ефективного фондового ринку неможливе економічне зростання.

SW: Дякую за таке образне порівняння. Завершуючи бесіду, поставимо Вам наше традиційне питання. Що б Ви ще хотіли розповісти нашим читачам, про що ми у Вас не спитали?

ЮБ: Наші країни – Україна і Німеччина – вкрай важливі одна для одної. І хоча на перший погляд може здатися, що в нашій державі все добре, зокрема, з довірою до влади, нещодавні вибори продемонстрували, що це не завжди є так. Тож всім нам необхідно докладати зусиль до зростання довіри.

А Ваші читачі мають здобути довіру до фондового ринку, стежити за ринком, вкладатися в ринок, довіряти сильному наглядовому органу. Адже в цьому випадку довіра до ринку буде тотожна довірі до української держави.

Довідкова інформація

Доктор Юрген Брокхаузен, Голова Дюссельдорфської фондової біржі, у відставці, Дюссельдорф, Німеччина

Професійно спеціалізується на банківському і біржовому нагляді. Працював у Федеральному банку ФРН і Федеральному відомстві нагляду за діяльністю кредитних установ, востаннє – директором Федерального банку ФРН. В уряді Федеральної землі Північна Рейн-Вестфалія на посаді керівника відділу (міністерського радника) відповідав за нагляд за діяльністю ощадних кас, банку федеральної землі та бірж, а також за основні питання кредитування, у тому числі згідно європейського права. Виконував обов'язки голови і заступника голови відповідних робочих груп у федеральних землях. Після роботи на посаді особистого референта міністра фінансів НДР д-ра Ромберга у 1990 році, у 1991 році став керівником Рейн-Вестфальської біржі у Дюсельдорфі і в 1996 році очолив орган нагляду за торгівлею на Дюсельдорфській біржі, незалежний біржовий орган. Свою діяльність продовжив у якості закордонного консультанта (керівника групи і короткострокового експерта) у кількох країнах Східної Європи і Азії, розпочавши цю роботу ще за дорученням біржі, зокрема, в Україні у сфері біржового нагляду. У судах, різних інституціях та підприємствах він виступає експертом і радником, зокрема з питань організації комплайенсу та імплементації Директиви про ринок фінансових інструментів (MiFID).

Доктор Йоахім Шнайдер, Голова адвокатського бюро «Шнайдер адвокати» (Schneider Rechtsanwälte), Дюссельдорф, Німеччина

Після того, як у 1996 році склав другий державний екзамен з юриспруденції, під час роботи асистентом керівництва біржі і юристом на Дюсельдорфській біржі, захистив докторську дисертацію у Тюбінгському університеті Еберхарда Карла на тему «Правовий захист інвесторів на фондовому ринку та міжнародне приватне право» під науковим керівництвом д-ра Ассманна. До кола завдань на Дюсельдорфській біржі входила правова підтримка керівництва біржі, органу нагляду за веденням торгівлі і органу з допуску цінних паперів до котирування на біржі. У 1998 році, коли банківській нагляд поширився на постачальників фінансових послуг у ході впровадження Директиви ЄС щодо послуг з цінних паперів, доктор Шнайдер став приватним підприємцем, надаючи адвокатські послуги біржовим брокерам, банкам, що займалися торгівлею цінними паперами, управляючим майном та іншим постачальникам фінансових послуг з усіх правових питань торгівлі цінними паперами і банківського нагляду. Спектр його послуг охоплював оформлення клопотань про надання дозволів, структурування процедур внутрішнього контролю (комплайенс, недопущення відмивання грошей, контроль ризиків), складення проспектів цінних паперів та звітування і повідомлення інформації згідно права про банківський нагляд, а також судове представництво з питань зловживань на ринку (інсайдерські операції та маніпуляції з курсом) перед наглядовими органами, прокуратурою та карними судами, а також представництво приватних інвесторів у цивільних судах у питаннях захисту вкладників. З 2001 по 2004 рік працював у банку, що займався торгівлею цінними паперами, заступником члена правління, відповідального за такі сфери, як «право», «внутрішній контроль» і «створення відділу емісії деривативів». З 2004 року доктор Шнайдер знову займається виключно адвокатською справою у вказаній юридичній сфері. У 1998 році започаткував щорічні семінари «Форум інститутів з надання фінансових послуг» та «Конференція з питань комплайенсу», які проводяться донині. З того часу доктор Шнайдер також є підтримуючим членом «Федеральної спілки торговців цінними паперами» і періодично надає консультації іноземним органам нагляду на фондовому ринку за дорученням Німецького товариства міжнародного співробітництва, наприклад, у Литві, Словаччині, Китаї, а тепер і в Україні.    

В этой статье упоминались: германия, интервью, giz
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Оставить комментарий0
Для того, чтобы оставлять комментарии Вам нужно войтивойти или зарегистрироватьсязарегистрироваться.
Последние новости рубрики:
Stockworld's telegram
Подробнее