Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
10.08.2020 | 13:12
445
0

Звіт НКЦПФР – 2019: Усе так «гарно», що цифри краще приховати

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оприлюднила річний звіт за 2019 рік

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР, Комісія) оприлюднила річний звіт за 2019 рік.  (далі – Звіт-2019).

Відразу необхідно наголосити, що структура Звіту за 2019 рік радикально відрізняється від традиційної структури Звітів, що оприлюднювалися за попередні роки. Якщо у попередні роки автори Звітів надавали розгорнуті дані по реальним показникам стану фондового ринку, то у Звіті-2019 такі показники майже відсутні.

Так, наприклад, у Звіті за 2018 рік відомості про реальні показники стану фондового ринку займали 50% обсягу Звіту. Окремо містилися розділи:

РИНОК АКЦІЙ____________________________________________________13

Емісія акцій................................................................................................................13

Обіг акцій на фондовому ринку...............................................................................14

РИНОК ОБЛІГАЦІЙ_______________________________________________17

Державні облігації України......................................................................................17

Облігації підприємств...............................................................................................20

РИНОК ДЕРИВАТИВІВ____________________________________________24

Емісія деривативів.....................................................................................................24

РИНОК КОЛЕКТИВНИХ ІНВЕСТИЦІЙ _____________________________26

Емісія цінних паперів інститутів спільного інвестування.....................................26

Обіг цінних паперів інститутів спільного інвестування на фондовому ринку....28

Діяльність інститутів спільного інвестування........................................................32

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДЕПОЗИТАРНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ______39

МОНІТОРИНГ ОПЕРАЦІЙ ЗА УЧАСТЮ НЕРЕЗИДЕНТІВ ____________42

ДІЯЛЬНІСТЬ ЕМІТЕНТІВ ЦІННИХ ПАПЕРІВ________________________47

Фінансово-господарська діяльність емітентів цінних паперів................................47

Дивідендна політика акціонерних товариств...........................................................49

***

Натомість у Звіті-2019 цих розділів та відповідно цих відомостей і близько немає. Очевидно, авторам Звіту похвалитися явно немає чим.

Наприклад, із Звіту за 2018 рік ми дізналися, що обсяг торгів акціями на ринку цінних паперів у 2018 році зменшився на 37,1% порівняно з 2017 роком (126,6 млрд. гривень) та становив 79,62 млрд. грн. У 2016 році обсяг торгів акціями склав 482,46 млрд. грн.

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/zvit-nktspfr-2018-poghano-poghano-shchie-ghirshie

Таке зменшення автори Звіту, як завжди, пояснювали продовженням роботи з очищення фондового ринку та підвищення прозорості біржового сегменту. Скоріш за все, у 2019 році падіння цих показників продовжувалося. Однак виникає питання: доки ще це «очищення» буде тривати? Чи це «очищення» буде продовжуватися до повного зникнення акцій на українському фондовому ринку? Очевидно, пояснення з приводу абсолютної неефективності «реформ» стало давати все складніше. Тому автори Звіту-2019 вирішили взагалі відповідні цифри не наводити.

Разом із тим, із Звіту-2019 ми можемо дізнатися, що показники кількості фінансових інструментів, включених до біржового реєстру, е такими: випуски акцій – 5; випуски облігацій підприємств – 9; випуски облігацій місцевих позик – 2; випусків ОВДП – 525 (стор. 13 Звіту-2019). Тобто, як і у 2018 році, найбільш популярними інструментами є ті (ОВДП), які, по-перше, не сприяють залученню фінансових ресурсів в реальний сектор економіки, а по-друге, не потребують регуляторного впливу НКЦПФР, оскільки з регулюванням обігу ОВДП «справляються» Національний Банк України (НБУ) та Міністерство фінансів України. Ми зараз не будемо навіть обговорювати, гарна така структура фондового ринку України чи погана. Можливо, так і повинно бути. Але за таких умов виникає інше питання: навіщо для ТАКОГО фондового ринку потрібен окремий регулятор? Адже із цього ж Звіту (стор. 13 Звіту) ми можемо дізнатися, що «бюджет на регулювання фондового ринку» у 2019 році (очевидно, на фінансування НКЦПФР) склав 135,6 млн. грн.

З інформації з цієї ж сторінки Звіту ми можемо дізнатися, що в Україні на даний момент нараховується 9.241 емітент цінних паперів. Але без даних про обсяг та кількість зареєстрованих емісій саме у 2019 році, без даних про обсяг торгів фінансовими інструментами на біржі та позабіржовому ринку саме у 2019 році (у Звіті за 2018 рік такі дані наводилися) судити про тенденції розвитку фондового ринку України неможливо.

Натомість певне уявлення про ці тенденції надають наведені у Звіті-2019 дані про кількість ліцензіатів (професійних учасників фондового ринку). Їх станом на 31.12.2019 було 709 (стор. 13 Звіту). Станом на 31.12.2018 кількість суб’єктів, які мають ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, становила 745, тобто кількість суб’єктів, які мають ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, продовжує зменшуватися. Автори Звіту-2019, як і попередніх Звітів, вважають це скорочення правильним. Можливо, це є так, однак знову постає питання щодо необхідності НКЦПФР. Зокрема, у Звіті-2019 зазначається, що на ринку цінних паперів станом на 31.12.2019 ліцензії на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами мали 221 юридичні особи. У 2019 році було видано 11 та анульовано 54 ліцензії за окремим видом професійної діяльності – діяльності з торгівлі цінними паперами (стор. 39 Звіту). Нагадаю, що станом на 31.12.2014 суб’єктів професійної діяльності на ринку цінних паперів було 1.124. Загальна кількість суб’єктів, які мали ліцензії на провадження професійної діяльності, по роках зведена авторами Звіту-2019 у таблицю (стор. 39 Звіту).

 

Професійні учасники

Кількість станом на

31.12.2016

31.12.2017

31.12.2018

31.12.2019

Торговці цінними паперами

302

270

242

221

Депозитарні установи

232

210

198

186

Компанії з

управління активами

302

270

242

221

Особи, що провадять клірингову

діяльність

1

1

1

1

 Фондові біржі

8

5

5

4

Тобто, усі показники, крім кількості клірингових установ, йдуть униз.

На цьому цифровий матеріал Звіту-2019 щодо стану розвитку фондового ринку України практично вичерпується.

Заради справедливості слід зазначити, що у Звіті-2019 вказується (стор. 41 Звіту), що кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів протягом 2019 року становила 140 інститутів спільного інвестування, серед них: 107 корпоративних інвестиційних фондів; 33 пайових інвестиційних фонди. З точки зору розвитку, це явно позитивна інформація, однак, очевидно, це уся́ позитивна інформація, яку змогли віднайти автори Звіту. Зокрема, порівняно із Звітом за 2018 рік, не наводяться дані про обсяг емісії цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також про вартість активів інститутів спільного інвестування. Наприклад, за даними сайту Української асоціації інвестиційного бізнесу, у 2019 році має місце чистий відтік капіталу інститутів спільного інвестування.

https://www.uaib.com.ua/analituaib/publ-ici-quart

У Звіті-2019 повністю відсутні дані про недержавні пенсійні фонди, що дивно у світлі передачі саме НКЦПФР регуляторних повноважень відносно даного сегменту фінансового ринку України. Зокрема, у Звіті зазначено (стор. 8 Звіту-2019), що 27.03.19 НКЦПФР завершила розробку проекту Закону України «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», який дозволить почати розбудову в Україні другого рівня системи пенсійного забезпечення. Однак у Звіті-2019 не знайшлося місця для аналізу поточного стану справ у цьому секторі.

Натомість з історичного нарису щодо діяльності НКЦПФР ми дізнаємо́ся, що живемо і працюємо в умовах «сучасної історії Комісії», яка «почалася з 2015 року» (стор. 7 Звіту-2019). Попередній етап характеризується авторами Звіту як етап «появи значної кількості схем обкрадання і обдурювання інвесторів».

Разом із тим, керуючись, очевидно, природною скромністю, початок «сучасної історії Комісії» автори Звіту відраховують не від власного призначення на посади керівників Комісії, а від прийняття Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року – документу, який «чітко задекларував вектор розвитку ринку». Як видно із назви Програми, її заходи повинні були б завершені у 2020 році. Однак очільники Комісії вже за́раз шукають шляхи виправдань на випадок її невиконання, оскільки безпосередньо у Звіті-2019 зазначають, що «робота по повному виконанню завдань Комплексної програми 2020 ще не закінчена і буде здійснюватися вже в межах реалізації Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, яка була презентована у січні 2020 року». Тобто, класичний бюрократичний прийом – не виконати попередню програму, знайти причини невиконання, не понести за це невиконання жодної відповідальності і тут же запропонувати нову програму.

Наприклад, НКЦПФ є співвиконавцем заходу А.16 «Забезпечити розвиток інституту посередників фінансового сектору». Натомість, як зазначено вище, замість розвитку маємо суцільне скорочення.

Автори Звіту (від 16.03.2020) про виконання комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року вважають, що ця програма виконана на 64%. При цьому, на мою думку, найбільше регуляторам вдалося розширити свої власні повноваження.

Щоб зрозуміти нинішні пріоритети у діяльності Комісії, наведемо структуру Звіту за 2019 рік:

Керівництво

Організаційна структура

Історія Комісії

Результати роботи за напрямками

Розвиток законодавства в сфері ринків капіталу

та корпоративного управління

Розвиток нормотворчої діяльності про цінні папери, ринок капіталу та

акціонерні товариства

Методологія корпоративного управління та корпоративних фінансів

Нагляд за станом корпоративного управління та корпоративними фінансами

емітентів цінних паперів

Методологія регулювання діяльності професійних учасників на ринку

капіталу

Ліцензування професійних учасників ринку капіталу

Регулювання діяльності з надання інформаційних послуг на ринку капіталу

Діяльність об’єднань професійних учасників ринку капіталу (ОПУ) і

саморегулівних організацій професійних учасників ринку капіталу (СРО)

Пруденційний нагляд на ринку капіталу

Нагляд та контроль за діяльністю професійних учасників ринку капіталу

Фінансовий моніторинг, запобігання відмиванню коштів та боротьба із

тероризмом

Правозастосування на ринку капіталу

Підготовка фахівців з питань ринку капіталу

Фінансова звітність та аудит на ринку капіталу

Внутрішній контроль в Комісії

Міжнародна співпраця та євроінтеграція

Надання адміністративних послуг

Розвиток людських ресурсів

Фінансове забезпечення

Комунікаційна політика

Розвиток інформаційних ресурсів

Тобто, як видно з цієї структури, місця для аналізу реального стану фондового ринку у цій структурі не знайшлося.

Разом із тим, знайшлося багато слів щодо «перемог» у так званому «вдосконаленні» законодавства. Серед «перемог» – прийняття 12.09.19 Закону України щодо вдосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг («спліт»). Насправді, цей Закон значно розширив повноваження НКЦПФР, однак чогось корисного для фондового ринку в цілому не вбачається. Наприклад, Комісія отримала повноваження самостійно, без рішення суду, стягувати штрафні санкції, використовуючи свої власні рішення як виконавчий документ. Яке це має відношення до «спліту» (перерозподілу повноважень між регуляторами) як такого – невідомо.

У Звіті-2019 автори у якості «перемоги» повідомляють про те, що у справах, в яких Комісія є стороною у справі, судами було винесено 271 рішення (стор. 58 Звіту за 2019 рік), з них: 224 на користь Комісії (83% від загальної кількості винесених рішень); 48 не на користь Комісії (17% від загальної кількості винесених рішень). Однак ці дані викликають сумнів. Так, за даними з Єдиного державного рішення судових рішень, адміністративні суди першої інстанції прийняли 409 рішення у справах за участю НКЦПФР, у тому числі 333 – у позовах про стягнення за актами, прийнятими Комісією, де Комісія «приречена» отримати рішення на власну користь. Отже, за реальними спорами у справах за участю Комісії прийнято 76 рішень. Якщо з цих рішень 48 прийняті не на користь Комісії, то це означає, що по суті Комісія програла більше половини спорів.

Таким чином, фондовий ринок України продовжує «помирати», однак усе це продовжує видаватися за «перемогу», але об’єктивних даних щодо стану фондового ринку для обґрунтування цих «перемог» вже не вистачає, тому автори Звіту-2019 вирішили, що у Звітах «краще» обходитися без таких даних.

Безымянный

Безымянный1_1

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter