Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
07.09.2018 | 10:54
6483
0

Звіт НКЦПФР – 2017: «Армагеддец, какая победа»*

Про що звітує Комісія?

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР, Комісія) оприлюднила річний звіт за 2017 рік.

Цифрові дані звіту підтвердили відчуття учасників фондового ринку, що увесь фондовий ринок летить у прірву. Практично усі ключові показники ринку скорочуються, і дуже суттєво. Але усі ці втрати подані у звіті так, що вони нібито і є свідченням перемоги «реформ», які здійснюються Комісією із середини 2015 року. Наприклад:

  • – протягом 2017 року більшість фондових бірж демонструють зниження загального обсягу біржових контрактів. Причиною такого падіння є різке зменшення неринкових угод на організованому ринку (стор. 14; тут і далі – сторінки Звіту);
  • – обсяг торгів акціями на ринку цінних паперів у 2017 році зменшився на 73,8 % порівняно з 2016 роком. Зменшення обсягу торгів акціями відбулося за рахунок продовження роботи з очищення ринку капіталу та підвищення прозорості біржового сегменту (стор. 29);
  • – станом на 31.12.2017 кількість суб’єктів, які мають ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, поступово зменшується, що пов’язано, перш за все, з підвищенням вимог регулятора до професійних учасників (стор. 92).

Цифрові дані звіту підтвердили відчуття учасників фондового ринку, що увесь фондовий ринок летить у прірву

Тобто, куди не подивишся – всюди перемога! Але якщо падіння фондового ринку і є перемога, то що тоді робити із самою Комісією? Наприклад, у статті О. Кошевого у виданні «Дзеркало тижня» повідомляється, що бюджет заробітної плати НКЦПФР на 2018 рік складає 3.486,3 тис. грн., що у 4 рази більше, ніж у 2017-му році (842,6 тис. грн.). Кількість співробітників апарату НКЦПФР у 2018 році збільшилося порівняно з минулим роком з 321 до 460 людей. Навіщо це все на ринку, який переможно падає?

Але повернемося до показників Звіту.

1. На стор. 14 Звіту повідомляється: «За підсумками 2017 року обсяг торгів на ринку цінних паперів знизився на 72,23 %, порівняно з 2017 роком, та становив 468,69 млрд. грн. Це сталося через те, що депозитні сертифікати більше не враховуються у розрахунках обсягу торгів (у 2016 році обсяг торгів депозитними сертифікатами на ринку цінних паперів становив 1.153,15 млрд. грн.). Зазначена причина зниження – це тільки часткова правда. Якщо з обсягів торгів 2016 року 2.127,55 млрд. грн. вирахувати згаданий обсяг торгів депозитними сертифікатами 1.153,15 млрд. грн., то отримаємо обсяг торгів у співставних із 2017 роком 2.127,55 – 1.153,15 = 974,4 млрд. грн. Тоді зниження, без врахування депозитних сертифікатів, складає 974,4 – 469,69 = 504,71 млрд. грн., а у відсотковому співвідношенні: 504,71 / 974,4 = 51,79%.

Тобто, реальне падіння у співставних показниках складає 51,79%. Отже, не увесь розмір падіння, як це пояснюється у Звіті, приходиться на зміну методики розрахунку показників.

2. Протягом 2017 року більшість фондових бірж демонструють зниження загального обсягу біржових контрактів. Причиною такого падіння автори Звіту називають різке зменшення неринкових угод на організованому ринку (стор. 14).

З таким інструментарієм влада збирається будувати систему недержавного пенсійного забезпечення?

Але щодо біржової торгівлі цікаво подивитися на такі показники. Кількість емітентів цінних паперів, що перебували у біржовому реєстрі за ІІ-им рівнем лістингу на кінець 2017 року складає: акцій – 8 емітентів (стор. 28), облігацій підприємств – 12 емітентів (стор. 42), випусків цінних паперів ІСІ – 1 емітент (стор. 56). Про І-й рівень лістингу у Звіті взагалі не згадується нічого. І з таким інструментарієм влада збирається будувати систему недержавного пенсійного забезпечення?

Отож маємо, що у 2017 році в активах недержавних пенсійних фондів грошові кошти складали 44,80 %, державні цінні папери – 40,75 % (стор. 71). Тому претензії НКЦПФР на лідерство у створенні системи недержавного пенсійного забезпечення, як мінімум, нескромні.

3. Обіг акцій.

3.1. Обсяг торгів акціями на ринку цінних паперів у 2017 році зменшився на 73,8 % порівняно з 2016 роком та становив 126, 6 млрд. грн. Причиною такого зменшення автори Звіту називають продовження роботи з очищення ринку капіталу та підвищення прозорості біржового сегменту (стор. 29).

3.2. Кількість випусків акцій, що допущено до торгів на біржовому ринку, знижується. Автори Звіту пов’язують це із загальними ринковими тенденціями, запровадженням нових вимог для внесення та перебування цінних паперів у біржовому реєстрі організаторів торгівлі, а також у зв’язку із змінами до Закону України «Про акціонерні товариства», що набрали чинності з 01 травня 2017 року (стор. 28).

3.3. Формально нібито збільшилася емісійна активність на ринку акцій. Якщо у 2016 році обсяг зареєстрованих Комісією випусків акцій склав 199,36 млрд. грн., то у 2017 році – 324,84 млрд. грн. (стор. 26). Однак це збільшення оманливе. Так, у 2017 році Комісія зареєструвала випуск акцій ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (корпоратизація) загальною номінальною вартістю 229,9 млрд. грн., що у загальному обсягу емісії складає 70,77 %, і акцій ПАТ «Комерційний банк ПриватБанк» (для входження держави у статутний капітал) 38,6 млрд. грн., що у загальному обсягу емісії складає 11,87 % (стор. 25-26). Без цих явно неринкових емісій обсяг емісій на реальному ринку порівняно із 2016 роком явно знизився.

3.4. Автори Звіту визнають наступне: «Пріоритетним завданням ринку цінних паперів є забезпечення умов для залучення інвестицій компаніями – за 2017 рік цей показник знизився і становив 4 млрд. грн. (2016 рік – 5 млрд. грн.)». (стор. 25).

Тобто, незважаючи на «перемоги» реформ, класичного фондового ринку, який би сприяв концентрації капіталу дрібних інвесторів на передових напрямках інвестицій, побудувати не виходить.

Далі буде показано, що така ж сама тенденція спостерігається і у сфері функціонування диверсифікованих інвестиційних фондів.

4. Корпоративні облігації.

4.1. У 2017 році відбулося зростання емісійної діяльності на ринку корпоративних облігацій. Протягом року регулятором зареєстровано 114 випусків облігацій підприємств на суму 8,35 млрд. грн. Порівняно з 2016 роком обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 2,8 млрд. грн. або на 51,4 %. Але це все одно менше, ніж у 2014 році і у 2015 році (стор. 40).

4.2. За останні три роки спостерігається зменшення обсягів торгів облігаціями підприємств на ринку цінних паперів. Цей показник у 2016 році становив 58,44 млрд. грн., у 2017 році – 29,8 млрд. грн. (стор. 43), що на 49 % менше.

5. Ринок колективних інвестицій.

5.1. У 2017 році порівняно із 2016 роком трохи збільшився обсяг зареєстрованих випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування (ІСІ) – з 16,09 до 19,97 млрд. грн., причому як у секторі інвестиційних сертифікатів, так і у секторі акцій корпоративних інвестиційних фондів (стор. 54-55). Натомість на ринку цінних паперів спостерігається зниження обсягу торгів цінними паперами ІСІ, який у 2017 році становив 38,30 млрд. грн., що менше на 45,59 % порівняно з 2016 роком (стор. 57).

Фондовий ринок чистили-чистили, а зацікавленість «почищеними» активами впала?

5.2. У 2017 році порівняно із 2016 роком трохи збільшилася вартість активів ІСІ – з 235,2 млрд. грн. до 266,2 млрд. грн. Збільшення відбувається як у секторі пайових інвестиційних фондів (з 160,1 млрд. грн. до 170,1 млрд. грн.), так і у сфері корпоративних інвестиційних фондів (з 75,1 млрд. грн. до 96,1 млрд. грн.) (стор. 62).

Разом із тим, продовжується тенденція до фактичного згортання діяльності диверсифікованих інвестиційних фондів. Якщо у 2015 році вартість активів таких фондів складала 788,40 млн. грн., то у 2016 році – 140,1 млн. грн., у 2017 році – 95,35 млн. грн. (стор. 62).

Тобто, приходиться констатувати, що незважаючи на «перемоги» реформ, класичного ринку спільного інвестування, який би сприяв концентрації капіталу дрібних інвесторів в інститутах спільного інвестування, побудувати не виходить.

5.3. У 2017 році порівняно із 2016 роком трохи зменшилася загальна кількість інвестиційних фондів (стор. 63).

6. Наприкінці 2017 року загальна вартість активів недержавних пенсійних фондів (НПФ) становила 2,46 млрд. грн. Порівняно з попереднім роком цей показник збільшився на 15,7 % (стор. 70). Разом із тим, кількість НПФ зменшилася (стор. 69).

7. Професійні учасники фондового ринку.

Станом на 31.12.2017 кількість суб’єктів, які мають ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, становила 785 (стор. 92). Станом на 31.12.2014 таких суб’єктів було 1.124 (стор. 106 Звіту НКЦПФР за 2015 рік). Автори Звіту за 2017 рік вважають таке зменшення «поступовим» (30,2 %) і пов’язують, перш за все, з підвищення вимог регулятора до професійних учасників. Звідти можна зробити висновок, що зменшувати будуть і далі.

Вже у 2018 році маємо приклади цікавого зменшення. Так, торговець цінними паперами ТОВ «Донброкфінанс», за даними Звіту за 2017 рік, входив у ТОП – 10 торговців цінними паперами з найбільшим обсягом торгів акціями на позабіржовому ринку (9-е місце, стор. 32) і у ТОП – 10 торговців цінними паперами з найбільшим обсягом торгів цінними паперами ІСІ на позабіржовому ринку (9-е місце, стор. 62). Очевидно, саме за це НКЦПФР у 2018 році анулювала цьому торговцю ліцензію. Чи може він не тим торгував?

Компанія з управління активами ТОВ «КУА та АПФ «УКРАЇНСЬКІ ФОНДИ», за даними Звіту за 2017 рік, входила у ТОП – 10 КУА з найбільшою вартістю активів в управлінні станом на 31.12.2017 (2-е місце, стор. 67), у ТОП – 10 КУА з найбільшою вартістю активів венчурних ІСІ в управлінні станом на 31.12.2017 (2-е місце, стор. 68) і у ТОП – 10 КУА з найбільшою вартістю активів НПФ в управлінні станом на 31.12.2017 (10-е місце, стор. 68).

Очевидно, саме за це НКЦПФР у 2018 році прийняла рішення про анулювання цій КУА ліцензії**. Чи може вона не тим управляла? Може трохи не тим. Але у НПФ НБУ проблеми зі структурою активів ще складніші. І нічого.

8. Судова практика.

На стор. 107 автори Звіту пишуть: «Протягом 2017 року у справах, в яких Комісія є відповідачем, судами були винесені 62 рішення, з них 42 - на користь Комісії, що складає ≈ 68 %». Автори Звіту вважають це «перемогою».

Однак насправді навряд чи це перемога. Фактично суди визнали неправомірними 32 % рішень суб’єкта владних повноважень, тобто майже 1/3. Отже, суб’єкт владних повноважень у третині випадків дії незаконно. Це дуже багато. І до того ж не все оскаржується. Правда, слід погодитися, що у масиві рішень Комісії, що не оскаржується, пропорції можуть бути іншими.

Але щоб виправити враження, автори Звіту вдаються до сумнівного твердження: «НАЙЧАСТІШЕ рішення судів першої інстанції, що приймались НЕ НА КОРИСТЬ КОМІСІЇ, були скасовані у судах апеляційної та касаційної інстанцій, що призвело до позитивної судової практики, необхідної для вирішення аналогічних судових спорів» (стор. 107). Автор сам брав участь у багатьох судових справах за участі Комісії і інтуїтивно не відчуває, щоб рішення судів першої інстанції скасовувалися «найчастіше». Тому автором була здійснена перевірка судових рішень апеляційних адміністративних судів по масиву Єдиного державного реєстру судових рішень. В результаті виявилася наступна картина: у справах за участю безпосередньо НКЦПФР як відповідача апеляційними адміністративними судами: скасовано на користь комісії – 2 Постанови адміністративних судів першої інстанції, однак скасовано на користь Позивачів – 3 Постанови, тобто сальдо як раз не на користь Комісії; у справах за участі територіальних управлінь Комісії апеляційними адміністративними судами: скасовано на користь комісії – 1 Постанова суду першої інстанції, скасовано на користь Позивачів – 4 Постанови. Тобто, сальдо як раз не на користь Комісії.

9. А тепер квінтесенція – заради чого існує (принаймні, повинен існувати) цей ринок.

Ми усі мріємо про інвестиції, перш за все іноземні

Ми усі мріємо про інвестиції, перш за все іноземні. Автори Звіту за 2017 рік про це пишуть: «Ринок капіталу забезпечує рух капіталу шляхом обігу різноманітних видів цінних паперів та їх похідних. Саме через механізми фондового ринку формуються пропозиція і попит на інвестиційні ресурси, відбувається їх акумуляція та перерозподіл з метою економічного зростання.

У 2017 році обсяг торгів на ринку цінних паперів за участю нерезидентів становив 55,68 млрд. грн. ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ УКРАЇНСЬКИМИ АКТИВАМИ У 2017 РОЦІ ВПАЛА НА 86,53 % ПОРІВНЯНО З 2016 РОКОМ. У 2017 році на фоні значного зменшення загального обсягу торгів на ринку цінних паперів ЧАСТКА ОПЕРАЦІЙ ЗА УЧАСТЮ НЕРЕЗИДЕНТІВ ЗМЕНШИЛАСЬ З 19,43 % У 2016 РОЦІ ДО 11,88 % У 2017 РОЦІ» (стор. 77) (виділено автором).

Тобто фондовий ринок чистили-чистили, а зацікавленість «почищеними» активами впала?

Йдемо далі.

Автори Звіту за 2017 рік пишуть: «У 2017 році СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ВІДТІК КАПІТАЛУ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ З ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ: сальдо торговельних операцій за участю нерезидентів у річному підсумку становило мінус 43,26 млрд. грн.» (стор. 78) (виділено автором).

Цифри – вперта річ. З діаграми на стор. 78 видно, що у 2013 році позитивне сальдо (тобто приплив інвестицій на фондовий ринок України з-за кордону) склало 29,18 млрд. грн., у 2014 році (страшний воєнний рік нових реалій в Україні, але без «реформаторів» від НКЦПФР) простежується невеликий відплив – мінус 4,37 млрд. грн., у 2015 році – році перших «перемог» реформ відплив – мінус 22,78 млрд. грн., у 2016 році – відплив мінус 84,88 млрд. грн., у 2017 році – зменшення відпливу. Очевидно, з ринку пішло майже все, вже нема чому «відпливати».

Що ж це виходить?«Реформи», як свого часу любили висловлюватися радянські вожді, йдуть від «перемоги» до «перемоги», а іноземний інвестор цих перемог не оцінив. Як, до речі, і український інвестор, який не хоче брати участь у колективному інвестуванні. То може регулятору час змінювати підходи, а не боротися за чергові повноваження?

* Вислів в лапках – з репертуару студії «Квартал-95»

**На даний момент ліцензія чинна, бо рішення про її анулювання оскаржується.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее