Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
10.06.2021 | 14:58
3499
0

Заради захисту інтересів українських олігархів харківські судді ігнорують позиції українського Верховного Суду

Про грабіжницький характер українського «сквіз-ауту» автор висловлювався неодноразово

Про грабіжницький характер українського «сквіз-ауту» (примусового «викупу» акцій) автору доводилося висловлюватися неодноразово.

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/ukrayins-kii-skviz-aut-rozghromili-vshchient

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/vs-pro-spraviedlivist-skviz-autiv-vid-mietinviesta-ta-dtiek

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/ukrayins-ki-sudi-pochali-stiaghuvati-zbitki

Однак увесь жах ситуації полягає в тому, що українські суди першої та апеляційної інстанцій фактично повністю «приватизовані» олігархами і виконують їх забаганки. Про це свідчить, як мінімум, той факт, що Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного господарського суду (КГС) протягом лютого-квітня 2021 скасував УСІ судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі, визнавши незаконними рішення цих судів, а також і дії цих судів по повній програмі (неприйняття доказів від акціонерів, неприйняття заяв про зміну предмету позову, не призначення або не взяття до уваги експертиз, відмови у витребуванні доказів тощо). Ті́льки Верховний Суд поки що намагається протидіяти такому олігархічному тиску, але проблема полягає у тому, що можливості Верховного Суду як касаційного суду для прийняття остаточних рішень обмежені, а суди попередніх інстанцій відверто саботують вказівки Верховного Суду. Характерною у цьому сенсі є Постанова Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 року у справі № 905/671/19 щодо «законності» та «справедливості» «сквіз-ауту» щодо акцій ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (головуючий суддя Россолов В.В., судді Шутенко І.А., Слободін М.М.).

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97068937

Для того, щоб визначитися із «справедливістю» «сквіз-ауту» щодо акцій ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», слід проаналізувати об’єктивні цифрові показники:

а) ціна однієї акції за висновком оцінювача майна (акцій) – 13,13 грн.

б) фактична ціна «викупу» – 15 грн.

в) прибуток на одну акцію у році, який передував викупу, тобто у 2017 році, складав 14,79 грн. за одну акцію;

г) вартість чистих активів ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» станом на кінець 2017 рік складає 54,97 гривні на одну акцію;

д) дивіденди за 2017 рік склали 11,79 грн. на одну акцію.

Тобто, примусово вилучивши у акціонерів акції за 15 грн., бенефіціари ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» відразу отримали дивіденди 11,79 грн. на одну акцію, тобто отримали доходність 78,6 % за півроку, або 157,2 % річних, що вище будь-якого банківського відсотку у 7-8 разів.

При цьому доходність за акціями у важкій промисловості в Європі та США складає 8-10 відсотків. І тоді виникає питання: як же так? у спокійній Америці дохідність за акціями 8-10 відсотків вважається цілком прийнятною, а в умовах кризової та обтяженої війною України дохідність 157,2 % суди не дивує?

Ми, очевидно, повинні порадіти за вдалий бізнес власників ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», але не тоді, коли його доходність досягається ціною відвертого грабунку міноритарних акціонерів.

Не погодившись із таким ставленням до акціонерів, два із них (назвемо їх Акціонер-1 та Акціонер-2) з початку окремо, а потім координуючи свої дії, подали позовні заяви, у яких оспорювали ціну викупу акцій за 15 гривень. Позовні заяви розглядалися у справах відповідно № 905/1926/18 та № 905/671/19. Рішенням господарського суду Донецької області від 10.06.2019 (знаходиться у місті Харкові), залишеним у силі Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 (знаходиться у місті Харкові), Акціонеру-1 у позові було відмовлено, тобто суди, попри наведені вище міркування щодо явно несправедливої ціни «викупу», вирішили, що ціна «викупу» 15 гривень була правильною і повинна задовольняти акціонерів.

Аналогічно рішенням господарського суду Донецької області від 28.01.2021 року Акціонеру-2 у позові було відмовлено. Акціонер-2 подав апеляційну скаргу, яка розглядалася Східним апеляційним господарським судом.

Однак за цей період Верховний Суд у складі колегії суддів КГС (судді Кондратова І.Д. – головуюча, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.) прийняв Постанову від 17.02.2021 року у справі № 905/1926/18, емітент акцій – ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/95573646

У цій Постанові Касаційний суд прийшов до наступних висновків:

«5.33. Ухвалюючи рішення про затвердження ринкової ціни акцій у 13,13 грн., члени наглядової ради усвідомлювали, що така вартість акцій є несправедливою. Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином аргументи позивача про явну (ОЧЕВИДНУ ДЛЯ БУДЬ-ЯКОЇ РОЗУМНОЇ ОСОБИ) невідповідність затвердженої наглядовою радою ціни акцій їх справедливій (ринковій) вартості.

5.34. Наглядова рада Товариства знала, що відповідно до даних річної фінансової звітності Товариства за 2017 рік його власний капітал (чисті активи) складав більше 24 млрд. грн. (що за розрахунком позивача  становить 54,97 грн. із розрахунку на одну акцію), нерозподілений прибуток – більше 7 млрд. грн. (36,41 грн. – на одну акцію). Більш того, ці дані про активи Товариства містилися у Звіті про оцінку, з яким були ознайомлені члени наглядової ради перед затвердженням ринкової вартості акцій Товариства. За твердженням позивача, не спростованим відповідачем 1, лише дивіденди за 2017 рік, які були виплачені у 2018 році через декілька місяців після викупу його акцій, склали 11,79 грн. на акцію.

5.35. Таким чином, затверджена наглядовою радою Товариства ринкова вартість однієї акції у 13,13 грн. є ВОЧЕВИДЬ НЕСПРАВЕДЛИВОЮ, ЗАНИЖЕНОЮ

5.36. Суди посилалися також на те, що при проведенні процедури сквіз-аут покупцем для розрахунків з акціонерами була обрана інша ціна, аніж ринкова вартість акцій, затверджена рішенням наглядової ради (13,13 грн.). Так, Компанія "Барленко ЛТД" звернулася до ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" з публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій усіх власників акцій акціонерного товариства за ціною 15 грн. за акцію (найвища ціна акції, за якою заявник вимоги та/або його афілійовані особи придбавали акції протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" включно з датою набуття). Але це відбулося саме через те, що наглядова рада знехтувала своїми обов`язками і затвердила ВОЧЕВИДЬ НЕСПРАВЕДЛИВУ ЦІНУ, визначену оцінювачем як ринкову вартість акцій.

***

5.42. Верховний Суд вважає, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими) ... При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства"».

Отже, фактично у цій Постанові Верховного Суду були фактично спростовані висновки рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2021 року у справі № 905/671/19, яке (рішення) були предметом оскарження в апеляційній скарзі Акціонера-2. Звичайно, про цю Постанову Верховного Суду була повідомлена колегія суддів Россолов В.В., судді Шутенко І.А., Слободін М.М.

Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Отже Акціонер-2 відразу підкреслював, що по суті справа щодо незаконності визначення ціни «викупу» була вже вирішена на користь акціонерів. Інтрига полягала лише у тому, чи наважиться колегія суддів апеляційного суду у цій справі пристати на правові позиції, сформульовані у Постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 905/1926/18, всупереч інтересам Відповідача, чи і далі, як і у справі № 905/1926/18, буде слідувати у фарватері побажань команди Відповідача.

Подальший хід подій засвідчив, що апеляційний суд чітко виконав забаганки команди Відповідача і проігнорував Постанову від 17 лютого 2021 року. А це, у свою чергу, означає, що господарські суди першої та апеляційної інстанції повністю «приватизовані» олігархатом і не спроможні приймати законні і обґрунтовані рішення, які не відповідають його інтересам.

Обґрунтовуючи ігнорування Постанови Верховного Суду, апеляційний суд вказував, що у справах № 905/1926/18 та № 905/671/19 суди досліджували РІЗНІ ОБСТАВИНИ (?) і різну доказову базу.

Разом із тим, будь-якій об’єктивній та розумній людини зрозуміло, що у цих справах не можуть мати місце РІЗНІ ОБСТАВИНИ, оскільки мова йде про один і той самий «сквіз-аут». Тобто, є повним абсурдом заперечувати, що ціну затверджувала одна і та саме наглядова рада одним і тим самим рішенням і в одному і тому самому розмірі. І «викуп» здійснений за однією і тією ж самою ціною. Отже, якщо Верховний Суд вже висловився, що застосована ціна «викупу» акцій ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» є несправедливою і порушує права акціонерів, то це справедливо для усіх справ за позовами усіх акціонерів цього емітента.

Більше того, сторона Відповідача, коли їй було вигідно, сама наполягала на тотожності цих справ. Так, у документ «ПИСЬМОВІ ЗАПЕРЕЧЕННЯ на додаткові письмові пояснення Позивача» від 31 травня 2021 року у справі № 905/1926/18 (друге коло розгляду) представник Відповідача включив окремий розділ «Щодо наявності преюдиціального рішення», де вказав, що «Східним апеляційним господарським судом 18.05.2021 прийнято постанову за результатами розгляду справи № 905/671/19 щодо скасування рішення Наглядової ради ПрАТ «АКХЗ» про затвердження ринкової вартості Товариства та визнання за позивачем права на компенсацію. Суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Предмет та підстави позову у справі № 905/671/19 та в цій справі(№ 905/1926/18; виділено автором) є тотожними за змістомПозивач вважає заниженою ринкову вартість акцій ПрАТ «АКХЗ», затверджену для цілей обов’язкового продажу акцій, і посилається на необхідність встановлення «справедливої» ринкової вартості акцій з урахуванням експертного висновку ТОВ «Ес енд Ді».

Отже, навіть Відповідач вважає ці справи тотожними. Тому до можливих у подальшому заперечень Відповідача щодо такої тотожності слід ставитися апріорі критично.

Що стосується різної доказової бази, то, дійсно, у справі № 905/671/19 містилося 2 експертизи: одна – зроблена експертами Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (ДНДІСЕ) на обґрунтування ціни акції 13,3 грн.; інша – ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» на обґрунтування ціни акції 71,83 грн. Однак, суд, звичайно, відхилив другу експертизу, оскільки вона не відповідала інтересам Відповідача.

Натомість, згідно ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У даному випадку висновок «експертів» ДНДІСЕ повинен бути відхилений на підставі прямих вказівок Верховного Суду.

Так, в експертизі, всупереч висновку Верховного Суду, «експерти» підігнали результат під 13 гривень. Однак на підставі Постанови від 17 лютого 2021 року правомірність такої оцінки спростована Верховним Судом.

Навпаки, «експерти» ДНДІСЕ повністю та необґрунтовано проігнорували майновий підхід, хоча могли отримати усі необхідні документи шляхом витребування їх через суд, який призначив експертизу.

Таким чином, «експертиза» ДНДІСЕ підлягала відхиленню на підставі прямих вказівок Верховного Суду.

Крім того, навіть погоджуючись із дивідендним підходом, використаним «експертами» ДНДІСЕ, суди неправомірно підтримали той факт, що у розрахунок ціни «експерти» ДНДІСЕ взяли дивіденд за 2017 рік 2,948 грн. на акцію, а не 11,79 грн., як фактично виплачено, що автоматично знижує розрахункову ціну у 4 рази.

Разом із тим, суди першої та апеляційної інстанцій критично поставилися до експертизи, виконаної ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ», і повністю відхилив її висновки із цілком зрозумілої причини – її висновки не влаштовували Відповідача. При цьому суд першої інстанції послався на цілком надуману причину – нібито неврахування експертами ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» поправочних коефіцієнтів на так звану контрольну знижку.

При цьому суд не зміг назвати будь-яку пряму норму, яка б зобов’язувала експертів враховувати таку знижку.

Однак, як зазначено вище, це питання вирішене у згаданій вище Постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 905/1926/18 та суміжних висновків Верховного Суду. У цитованому вище пункті 5.42 цієї Постанови Верховний Суд визнав, що при застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу)за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства"».

За таких умов будь-які претензії до експертизи експертів ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» ЗНИКАЮТЬ.

Правда, апеляційний суд, не підтримавши прямо наведене обґрунтування суду першої інстанції, вигадав іншу причину відхилення експертного висновку ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ». Так, у постанові апеляційного суду зазначено, «що при проведенні експертного дослідження експертами застосований лише доходний підхід (виділено судом), а не порівняльний, застосування якого на переконання суду є обов`язковим до відповідної категорії спору.

Правда, незрозуміло, з чого виходив апеляційний суд, коли прийшов до цього переконання. Можливо виходив виключно з побажань команди Відповідача.

Натомість, безпосередньо у висновку експерта міститься обґрунтування на 10 сторінках щодо відсутності релевантної інформації для застосування порівняльного підходу. Однак апеляційний суд не знайшов жодного слова, щоб спростувати ці обґрунтування. Тим самим апеляційний суд порушив ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, за яким відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Разом із тим, судам вистачило одного абзацу з висновку експертів ДНДІСЕ, щоб схвалити відмову від майнового підходу.

Додатково зазначимо, що відповідно до абзацу 3 пункту 28 Національного стандарту № 3 з оцінки майна, ринковий курс однієї акції для цілей порівняння визначається виходячи з даних про продаж (пропонування) акцій акціонерного товариства на фондових біржах та в позабіржових торговельно-інформаційних системах.

Натомість, як встановлено у пункті 5.37 Постанови від 17 лютого 2021 року, статут ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» не дозволяє використовувати біржовий курс цінних паперів для визначення ринкової вартості акцій. Тому джерела інформації для порівняльного підходу відсутні.

Зазначене яскраво ілюструє необ’єктивність апеляційного суду.

Для супротивників майнового підходу також звернемо увагу, що 29.01.2016 року в Міністерстві юстиції України зареєстрована «Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств». Методика розсилається зацікавленим особам Міністерством юстиції України за запитом. Зокрема, у цій Методиці виділений розділ 3.6 «Визначення вартості акцій за балансовим методом» (стор. 95-101). На стор. 100 Методики спеціально наголошено: «У багатьох випадках балансова вартість вважається самою консервативною оцінкою, і в цьому випадку вона може застосовуватися для оцінювання нижньої межі вартості акцій».

Тобто, консервативність ціни заважає жонглювати показниками ціни в інтересах замовників-олігархів, і ця ціна повинна розглядатися як нижня межа оцінки, на чому сторона Позивача наголошувала вище у даній касаційній скарзі. Тобто, у нашому випадку нижня межа ціни, визначена на підставі офіційної звітності Відповідача, повинна бути, як зазначено вище, 54,97 грн. із розрахунку на одну акцію.

Крім того, на стор. 101 Методики вказано, що «в Україні при оцінюванні акцій балансова вартість часто виступає на перший план, що пов’язано з відсутністю об’єктивної інформації для використання інших методів».

Зазначений підхід повністю відповідає правовій позиції, висловленій у пункті 5.42 Постанови від 17 лютого 2021 року.

З іншого боку, не слід вірити представникам Відповідача та їх прихильникам, що майновий підхід може застосовуватися тільки при ліквідації бізнесу. Навпаки, у підручниках зазначаються такі сфери застосування майнового підходу (https://pidru4niki.com/11510409/ekonomika/vitratniy_maynoviy_pidhid_dlya_otsinki_biznesu)

 

Метод

Умови застосування

Переваги

Недоліки

Сфери застосування

Чистої балансової вартості

Наявність інформації, низькі темпи інфляції

Простий у застосуванні

Не відображає прибутковості бізнесу, оцінка не завжди відповідає ринковій вартості

Оцінка нового та збиткового бізнесу, перерозподіл бізнесу

Скоригованої

балансової

вартості

Наявність інформації

Простий у застосуванні, 1 враховує темпи інфляції, діє в умовах невизначеності ринку

Не відображає прибутковості бізнесу, оцінка не завжди відповідає ринковій вартості. Складний в умовах недостатньої інформації, потребує індивідуальної оцінки об'єктів

Оцінка залишкових активів, забезпечення застави, іпотечного кредитування, страхування майна, оцінка збиткового бізнесу

Чистої ринкової вартості активів

Наявність інформації, низькі темпи інфляції

Відображує ринкову ціну активів бізнесу з невеликою долею НЛ

Не відображає прибутковість бізнесу, не враховує вартості нематеріальних об'єктів, не прийнятих на баланс

Оцінка нового та збиткового бізнесу, бізнесу із значною часткою нерухомістю (готелі, склади, офіси)

Вартості заміщення

Наявність інформації, низькі темпи інфляції

Простий у застосуванні

Не відображає прибутковість бізнесу, не враховує вартості нематеріальних об'єктів, не прийнятих на баланс

Оцінка залишкових активів, забезпечення застави, іпотечного кредитування, страхування майна, оцінка збиткового бізнесу

Відбудовної вартості

Наявність інформації, низькі темпи інфляції

Відображує ринкову ціну активів, враховує вартість НА

Не відображає прибутковості бізнесу; та потенціалу його розвитку

Оцінка залишкових активів, забезпечення застави, іпотечного кредитування, страхування майна, оцінка збиткового бізнесу

Ліквідаційної вартості

Прискорена або примусова ліквідація

Простий у застосуванні

Не враховує економічних інтересів власника

Термінова ліквідація бізнесу, продаж майна, погашення зобов'язань


Тобто майновий підхід застосовується не лише у разі визначення вартості ймовірного результату ліквідації майнового комплексу.

Цікаво зазначити, що апеляційний суд відмовив у здійсненні трансляції судового засідання апеляційного суду у мережі Інтернет на «YouTube» каналі «Судова влада України» та порталі «Судова влада України». Для обґрунтування цієї відмови апеляційний суд послався на статтю 29 Закону України «Про інформацію», з якої зробив висновок, що предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, тощо.

Однак процедура «сквіз-аут» як раз порушує права великої кількості громадян на мирне володіння майном, свідчить про можливість порушення прав людини, а судові процеси такого типу забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод.

Так, у пункті 7.34 згаданої вище Постанови від 24 листопада 2020 року у справі № 908/137/18 Великої Палати Верховного Суду вказано, що «запровадження державою спеціальної процедури з примусового відчуження акцій на користь приватних осіб в будь-якому випадку має супроводжуватися встановленням гарантій захисту прав особи, яка позбавляється майна, і такі гарантії мають бути передбаченими саме у цій процедурі».

Більше того, згідно ч. 5 ст. 41 Конституції України, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

При цьому відомо, що усі прихильники «сквіз-ауту» пояснюють його запровадження саме суспільним інтересом. Тому, усе, що відбувається навколо «сквіз-ауту», має суспільний інтерес.

Твердження про те, що даний спір є виключно приватноправовим, є цинічною неправдою, оскільки тільки у господарський суд Донецької області звернулося біля 30 бувших акціонерів ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», для яких перебіг і результати аналогічного спору являє значний інтерес.

Насправді Позивач вважає, що заборона трансляції пов’язана із тим, що, очевидно, судді – члени колегії посоромилися, щоб слухачі і глядачі могли самостійно порівняти хід процесу і прийняте рішення. А це, у свою чергу, означає, що судді заздалегідь знали про те, що будуть приймати рішення на користь Відповідача, тобто були заздалегідь налаштовані проти Позивача. Тому Позивач вважає правомірним заявлений колегії відвід, а відхилення заяви про відвід є неправомірним. А це, у свою чергу, означає, що апеляційна скарга розглянута неналежним складом суду.

Варто також зазначити, що історія із постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 року у справі № 905/671/19 є не єдиною в ігноруванні судами нижчих рівнів правових позицій Верховного Суду в інтересах олігархів.

Так, у Постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 910/12591/18, емітент акцій – Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», Верховний Суд вже встановив неправомірність «сквіз-ауту» відносно акцій цього емітента (неправомірне ігнорування біржової ціни, порушення у непред’явленні оферти тощо) і визначив ту суму, яку недоотримали акціонери внаслідок заниження ціни викупу.

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/ukrayins-ki-sudi-pochali-stiaghuvati-zbitki

https://reyestr.court.gov.ua/Review/96822309

Однак при розгляді справи № 908/137/18 також відносно «сквіз-ауту» щодо акцій ПрАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» господарський суд міста Києва (суддя – Трофименко Т.Ю.), потураючи представникам ПрАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», намагається ігнорувати цю преюдиціальну практику.

Отже, якщо заяви Президента України і РНБО про деолігархізацію України не є пустими гаслами, а є серйозно проголошеним курсом, то їм слід більш ретельно придивитися до впливу олігархів на суди. А також придивитися до авторів законодавства і виконавців процедури «сквіз-ауту», що дозволило олігархам вилучити за символічні гроші у сотень тисяч українських акціонерів належне їм майно і у великій кількості випадків перевести ці акції за кордон, щоб мати легітимну можливість переводити туди фінансові ресурси у вигляді дивідендів на ці акції.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter