Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
23.12.2019 | 10:36
2005
0

Закон щодо змін у системі ліцензування: наслідки для фондового ринку

Закон від 02.10.2019 року № 139-IX щодо змін у системі ліцензування: деякі наслідки для учасників фондового ринку

18 грудня 2019 року набрав чинності в основних своїх положеннях Закон України від 02.10.2019 року № 139-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» (далі – Закон № 139-IX). Потрібно зазначити, що набуття чинності цим Законом залишилося мало поміченим. Натомість цей закон створює дуже хороше підґрунтя для захисту прав суб’єктів господарювання, особливо на фондовому ринку, де фантазії посадових осіб регулятора – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, Комісія) – щодо тиску на суб’єктів господарювання часто не знали меж.

В контексті наслідків для фондового ринку слід зупинитися на трьох основних аспектах змін: по-перше, у Закон України від 02.03.2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – Закон № 222-VIII) введене поняття (у вигляді санкції) «зупинення дії ліцензії повністю або частково» і відповідно поняття «відновлення дії ліцензії повністю або частково», по-друге, суттєво врегульовано наслідки розгляду скарг суб’єктів господарювання до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування; по-третє, удосконалені деякі питання щодо анулювання ліцензії та його оскарження.

З приводу введення у закон санкції «зупинення дії ліцензії повністю або частково» деякі коментатори зазначали, що у закон введена нова санкція. Однак насправді це є не так.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності.

Тобто, можливість застосування зупинення дії ліцензії як адміністративно-господарської санкції було передбачене ще у Господарському кодексі України.

Крім того, така санкція була передбачена деякими спеціальними законами у сфері ліцензування, зокрема: «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про електроенергетику», «Про ринок природного газу». Однак характерним є те, що підстави для застосування такої санкції у цих сферах запроваджувалася виключно законом.

Разом із тим, у професійних учасників фондового ринку до цієї санкції є своє особливе ставлення, оскільки НКЦПФР запровадило зупинення дії ліцензії власними підзаконними актами: Порядком зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)», затвердженим рішенням НКЦПФР від 14.05.13 р. № 816 (далі – Порядок № 816), та Ліцензійними умовами провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затвердженим рішенням НКЦПФР від 23.07.2013  р. № 1281 (далі – Умови № 1281). І хоча такі норми не мали запроваджуватися підзаконними актами з огляду на вимоги ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України запроваджувати їх тільки законом, Комісії і судам вдавалося якимось незбагненним способом жонглювати нормами права таким чином, що і підзаконними актами таке робити було нібито можна.

Натомість у статтю 3 Закону № 222-VIII Законом № 139-IX введена норма, відповідно до якої «виключно законами визначаються підстави для видачі ліцензії, залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, відмови у видачі ліцензії, переоформлення ліцензії, розширення та звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом, зупинення, відновлення дії ліцензії повністю або частково, анулювання ліцензії повністю або частково і строки прийняття та набрання чинності рішеннями органів ліцензування».

Тобто, фактично у спеціальний Закон № 222-VIII імплементована цитована вище норма ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України. Але в контексті інтересів учасників фондового ринку слід особливо наголосити, що відповідно до нововведеної частини 2 статті 7 Закону № 222-VIII, ліцензування видів господарської діяльності, що відповідно до цієї статті ліцензуються з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах, здійснюється з дотриманням вимог статті 3 цього Закону.

Тобто, наведена вище норма статті 3 щодо регулювання зупинення дії чи анулювання ліцензії застосовується незалежно від особливостей.

В принципі, це стосується усіх таких видів діяльності, де Законом № 222-VIII передбачено право на особливості. Але для професійних учасників фондового ринку це має особливе значення. Так, відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 3) професійна діяльність на ринку цінних паперів, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

І яку б нісенітницю не писали б посадові особи НКЦПФР при прийнятті рішень про зупиненні дії та/або анулювання ліцензій, вони завжди посилалися на ці особливості, хоча зазначимо, що цих так званих особливостей не було і у законі «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

В принципі, і попередня редакція Закону № 222-VIII давала підстави вважати, що, як мінімум, на процедури анулювання ліцензії так звані «особливості» не поширюються. Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 222-VIII в редакції до 18.12.2019 року, дія цього Закону НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ на порядок видачі, переоформлення та АНУЛЮВАННЯ ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності:

1) діяльність з надання фінансових послуг та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національний банк України відповідно до закону;

2) діяльність в галузі телебачення і радіомовлення, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

3) виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, що здійснюється відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Тобто, професійна діяльність на ринку цінних паперів у контексті анулювання дії ліцензії і раніше не підпадала під будь-які виключення з-під безпосереднього регулювання Закону № 222-VIII, а відтак у цій сфері і раніше не могли встановлюватися інші підстави для анулювання ліцензії, ніж ті, що прямо перелічені у статті 16 Закону № 222-VIII.

Однак жонглюючи у сумнівний спосіб нормами права і користуючись деякими прогалинами у правовому регулюванні, посадові особи НКЦПФР регулярно намагалися доводити зворотне. Натомість після прийняття Закону № 139-IX все нібито стає зрозумілим: норми статті 3 Закону № 222-VIII стають безпосередньо діючими без будь-яких особливостей, як про це прямо вказано у  нововведеній частині 2 статті 7 Закону № 222-VIII.

Вичерпний перелік підстав для зупинення дії ліцензії зазначений у нововведеній ч. 2 ст. 16 Закону № 222-VIII, а саме: підставою для прийняття органом ліцензування рішення про зупинення дії ліцензії повністю або частково є: 1) заява ліцензіата про зупинення власної ліцензії повністю або частково; 2) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження виду господарської діяльності (частини виду господарської діяльності); 3) несплата за видачу ліцензії.

Відповідно за несплату за видачу ліцензії остання тепер не може бути анульована. Крім того, в контексті повторності порушення ліцензійних умов повторність зараховується тепер не протягом двох років, а протягом одного року. Однак слід врахувати, що прийняттям Закону № 139-IX у тіло спеціального Закону № 222-VIII імплементоване анулювання ліцензії у зв’язку із порушенням вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та відповідних нормативно-правових актів у цій сфері, а у цьому Законі повторність зараховується протягом трьох років, правда не за будь-які (як у Законі № 222-VIII), а саме за аналогічні порушення (ч.ч. 4, 5 ст. 24 Закону «Про запобігання та протидію…»). З іншого боку, слід врахувати, що підставою для анулювання ліцензії у Законі № 222-VIII також тепер визначений акт про неусунення ліцензіатом протягом строку повного або часткового зупинення дії ліцензії підстав, що стали причиною для її повного або часткового зупинення.

Тобто, якщо дія ліцензії зупинялася на період до усунення порушення ліцензійних умов, а таке порушення не усунене, наступним кроком може бути анулювання ліцензії.

За таких умов, НКЦПФР повинна усунути з Порядку № 816 та Умов № 1281 усі свої фантазії з приводу підставі зупинення дії та/або анулювання ліцензій, які прямо не відповідають положення статті 16 (в новій редакції) Закону № 222-VIII. Можливо, учасникам фондового ринку прийдеться вирішувати це питання через суд.

Ця ж вимога стосується і інших органів ліцензування, але короткий моніторинг відповідних підзаконних актів свідчить про те, що більше підстав зупинення дії та/або анулювання ліцензій, які (підстави) суперечить законам, ніж це вигадала НКЦПФР, не вигадав жоден орган ліцензування.

Більш чіткі умови при прийнятті Закону № 139-IX прописані щодо наслідків розгляду скарг суб’єктів господарювання до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування. Ключовою умовою такого оскарження і за попередньою редакцією Закону № 222-VIII було те, що у випадку такого оскарження рішення органу ліцензування про анулювання ліцензії зупинялося до завершення розгляду скарги суб’єкта господарювання, тобто ліцензія зберігала чинність. При цьому при задоволенні скарги Державна регуляторна служба (ДРС) України лише зобов’язувала орган ліцензування скасувати рішення про анулювання ліцензії. Були непоодинокі випадки, коли орган ліцензування саботував такі рішення ДРС, не скасовував свої незаконні рішення та вважав їх чинними, а ліцензію – такою, що втратила чинність. Таке тлумачення було можливим тому, що Закон у попередній редакції прямо не встановлював наслідки задоволення скарги, а орган ліцензування ще й прикривався тим, що ДРС не мала повноважень встановлювати строки виконання її розпоряджень про скасування рішень про анулювання. Зараз усі вказані прогалини усунені на користь суб’єкта господарювання.

По-перше, у зв’язку із запровадженням у Закон «зупинення дії ліцензії», передбачена можливість оскарження такого зупинення. В принципі така можливість була і раніше, але таке оскарження не зупиняло дію рішення органу ліцензування про зупинення дії ліцензії внаслідок оскарження такого рішення. Тепер у Законі № 222-VIII чітко вказано, що якщо ліцензіат протягом строку набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії або зупинення дії ліцензії повністю або частково подає скаргу до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, дія цього рішення органу ліцензування зупиняється (ч. 19 ст. 16 (у новій редакції) Закону № 222-VIII).

По-друге, відповідно до ч. 8 ст. 5 (у новій редакції) Закону № 222-VIII, у разі прийняття Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування рішення про задоволення скарги ліцензіата на рішення органу ліцензування про анулювання або зупинення дії ліцензії повністю або частково… така ліцензія залишається чинною, а суб’єкт господарювання залишається ліцензіатом (суб’єктом господарювання, який має ліцензію) відповідно до цього Закону. Орган ліцензування зобов’язаний виконати розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги у строк, встановлений у цьому розпорядженні.

Однак незалежно від результатів розгляду питання органом ліцензування та виконання/невиконання розпорядження ДРС, суб’єкту господарювання Законом гарантується продовження чинності його ліцензії.

Відповідно до нововведеного абзацу 2 ч. 2 ст. 4 (у новій редакції) Закону № 222-VIII, розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування може бути оскаржено до суду.

Тобто, оскарження можливе і з боку органу ліцензування.

Однак потрібно зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, оскарження органом ліцензування розпорядження ДРС, прийнятого на користь суб’єкта господарювання, не відміняє дію цього розпорядження і не впливає на чинність ліцензії, якщо тільки суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Зазвичай, українські адміністративні суди дуже неохоче застосовують заходи забезпечення позову, коли це йде не на користь суб’єкту владних повноважень. Як суди будуть застосувати заходи забезпечення позову, коли ці заходи опосередковано будуть шкодити приватному суб’єкту, – побачимо в майбутньому.

Таким чином, зміни до Закону № 222-VIII, запроваджені Законом № 139-IX, можна вважати першими позитивними змінами, запровадженими новою владною командою на користь суб’єктів господарювання.

Описаний перелік змін не є вичерпним. Суб’єкти господарювання повинні уважно вивчити ці зміни для використання у роботі та захисті свої прав.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее