Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
22.03.2021 | 10:39
1733
0

ВС про «справедливість» «сквіз-аутів» від «Метінвеста» та ДТЕК

Верховний Суд про «справедливість» «сквіз-аутів»
від компаній «Метінвест» та ДТЕК

Після прийняття Постанови від 24 листопада 2020 року у справі № 908/137/18 Великої Палати Верховного Суду щодо тотальної несправедливості української процедури примусового «викупу» акцій у міноритарних акціонерів («сквіз-аут»), про що автору вже довелося висловлюватися раніше

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/ukrayins-kii-skviz-aut-rozghromili-vshchient

Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного господарського суду (КГС) розглянув 5 касаційних скарг ображених міноритарних акціонерів, яким судами нижчих інстанцій було відмовлено у задоволенні їх позовів до мажоритарних акціонерів, які, як з’ясувалося, за безцінь «викупили» належні міноритарним акціонерам акції у процедурах «сквіз-аут».

Серед цих Постанов наступні:

Постанова від 12 січня 2021 року у справі № 914/1804/18 (судді Губенко Н.М. – головуюча, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.), емітент акцій – Приватне акціонерне товариство «Компанія Ензим»

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94125279

Постанова від 16 лютого 2021 року у справі № 910/8714/18 (судді Кролевець О.А. – головуюча, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.), емітент акцій – Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»

https://reyestr.court.gov.ua/Review/95133513

Постанова від 17 лютого 2021 року у справі № 905/1926/18 (судді Кондратова І.Д. – головуюча, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.), емітент акцій – Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод»

https://reyestr.court.gov.ua/Review/95573646

Постанова від 18 лютого 2021 року у справі № 908/3492/19 (судді Мамалуй О.О. – головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.), емітент акцій – Приватне акціонерне товариство «Український графіт»

https://reyestr.court.gov.ua/Review/95240533

Постанова від 04 березня 2021 року у справі № 910/2483/18 (судді Баранець О.М. – головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.), емітент акцій – Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»

https://reyestr.court.gov.ua/Review/95567119

Із переліку емітентів видно, що три з п’яти знаходяться в орбіті «благодійника» і «мецената» Р.Л. Ахметова («Авдіївський коксохімічний завод», «Металургійний комбінат «Азовсталь» – «Метінвест»; «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» – ДТЕК).

У всіх цих Постановах Верховний Суд був вимушений скасовувати рішення судів нижчих інстанцій, які (рішення) були прийняті не на користь міноритарних акціонерів. Зазначене свідчить про неспроможність цих судів займати справедливу позицію «слабкої» сторони і протистояти тиску «хазяїв життя».

У Постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 908/3492/19 Верховний Суд сформулював цікаву позицію, що «добросовісність і розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у ст. 3 та інших статтях ЦК України, яким мають відповідати дії будь-якого суб`єкта. Верховний Суд звертає увагу, що затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої ціни акцій залежить правомірність процедури. При проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати».

Найбільш очевидно несправедливою щодо міноритарних акціонерів є процедура «сквіз-аут» щодо акцій ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», про що автор висловлювався ще у статті

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/iliustratsiia-uzakonienogho-dierzhavoiu-ghrabunku-minoritarnikh-aktsionieriv

Зараз цей висновок підтверджений Верховним Судом.

Так, у Постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 905/1926/18 вказано:

5.32. … те, що особа – член наглядової ради не є незалежним директором, не означає, що вона може діяти виключно в інтересах мажоритарного акціонера, бути лише його представником і діяти відповідно до наданих ним вказівок.

5.33. Ухвалюючи рішення про затвердження ринкової ціни акцій у 13,13 грн., члени наглядової ради усвідомлювали, ЩО ТАКА ВАРТІСТЬ АКЦІЙ Є НЕСПРАВЕДЛИВОЮ…

5.34. Наглядова рада Товариства знала, що відповідно до даних річної фінансової звітності Товариства за 2017 рік його власний капітал (чисті активи) складав більше 24 млрд. грн. (що за розрахунком позивача становить 54,97 грн. із розрахунку на одну акцію), нерозподілений прибуток – більше 7 млрд. грн. (36,41 грн. – на одну акцію)…. За твердженням позивача, не спростованим відповідачем, лише дивіденди за 2017 рік, які були виплачені у 2018 році ЧЕРЕЗ ДЕКІЛЬКА МІСЯЦІВ ПІСЛЯ ВИКУПУ ЙОГО АКЦІЙ, склали 11,79 грн. на акцію.

5.35. Таким чином, ЗАТВЕРДЖЕНА НАГЛЯДОВОЮ РАДОЮ ТОВАРИСТВА РИНКОВА ВАРТІСТЬ ОДНІЄЇ АКЦІЇ У 13,13 ГРН. Є ВОЧЕВИДЬ НЕСПРАВЕДЛИВОЮ, ЗАНИЖЕНОЮ.

5.42. Верховний Суд вважає, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті МАЄ БУТИ ЗАСТОСОВАНИЙ МАЙНОВИЙ МЕТОД ОЦІНКИ (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт № 1 та Національний стандарт № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1655). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства МАЄ ВИЗНАЧАТИСЯ У СКЛАДІ ПАКЕТУ ЗАГАЛЬНОЮ КІЛЬКІСТЮ 100% ВІД СТАТУТНОГО ФОНДУ (КАПІТАЛУ) за формулою: «ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства».

Таким чином, Верховний Суд абсолютно чітко висловився з того приводу, що нижній рівень ціни сквіз-ауту не може бути менше, ніж балансова вартість чистих активів. Власник акцій може наполягати на визначенні РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ чистих активів, тобто дооцінки балансової вартості активів акціонерного товариства відповідно до пункту 11 Національного стандарту № 3.

Такий підхід до оцінки вартості акцій при примусовому викупі вважаю цілком виправданим. По-перше, такий підхід надає міноритарним акціонерам, які в подальшому будуть судитися проти результатів сквіз-ауту, певну правову визначеність у перспективах таких спорів, оскільки з’являється об’єктивний критерій.

По-друге, як справедливо висловився в одній із дискусій на Фейсбуці учасник групи  Фондовий ринок України (Фондовый рынок Украины) Dmytro Khoroshun, «через примусовість викупу при сквізауте справедливо вважати ціну, розраховану за балансом, як чисті активи, нижньою межею для ціни акції. Внаслідок сквіз-ауту міноритаріїв позбавляють можливості отримувати будь-які взагалі вигоди від майбутнього компанії, від усієї різноманітності варіантів цього майбутнього, крім отримання ними ціни, отриманої при сквіз-ауте. Майбутнього зі 100%-ою впевненістю не знає ніхто. Навіть якщо найкращі аналітики спробують чесно порахувати ціну компанії, і вона буде нижче чистих активів, міноритарій може сказати – а раптом все в галузі і в компанії буде набагато краще ваших припущень, ймовірність ненульова, а у мене шанс взяти участь у цьому «світлому майбутньому» примусово відбирають; платіть хоча б по балансу. Я в цьому бачу логіку». (Кінець цитати).

Порахуємо, виходячи з позиції Верховного Суду, яку суму «зекономив» мажоритарний власник на міноритарних акціонерах. Або, якщо називати речі своїми іменами, наскільки обібрав міноритарних акціонерів.

Так, «економія» на одній акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (при фактичній ціні «викупу» 15 грн.) складає 54,97-15 = 39,97 грн. Усього предметом сквіз-ауту ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» є (було) 9,75 млн. штук. Отже, «економія» на акціонерах склала

39,97 грн. * 9,75 млн. штук = 389,71 млн. грн.

У пункті 49 Постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 910/8714/18 щодо акцій ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» зазначено: «За висновком експертів № 128/18 від 21.11.2018 за результатами судової економічної експертизи, ринкова вартість однієї простої іменної акції Товариства (код ISIN-UA 4000075758) за методом "чистих активів", розрахована як 1/100 вартості всього 100% пакету акцій, тобто шляхом ділення вартості повного пакету акцій на загальну кількість акцій в такому пакеті, станом на 2 березня 2018 року дорівнює 6,2442 грн.».

Тобто, з точки зору цитованої вище Постанови від 17 лютого 2021 року у справі № 905/1926/18, експерт правильно оцінив мінімально справедливу ціну викупу акцій ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» за методом чистих активів – 6,2442 грн.

Фактичний «викуп» в процедурі «сквіз-аут» відбувся за ціною 0,564 грн.

Отже, з огляду на правову позицію Постанови від 17 лютого 2021 року у справі № 905/1926/18 «економія» на акціонерах склала 6,2442 – 0,564 = 5,6802 грн.

Предметом «викупу» в процедурі «сквіз-аут» було 136,88 млн. акцій ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Отже, «економія» на акціонерах склала

5,6802 грн. * 136,88 млн. штук = 777,51 млн. грн.

Щодо «викупу» акцій ПрАТ «ДТЕК Дніпроенерго» ще у пункті 7.30 Постанови від 24 листопада 2020 року у справі № 908/137/18 Великої Палати Верховного Суду зазначено, що на підставі звіту ТОВ «Експерт-аналітик» від 4 жовтня 2017 року ринкова вартість однієї простої іменної бездокументарної акції Товариства в пакеті акцій, що складає не більше 10 % статутного капіталу Товариства, станом на 31 серпня 2017 року була визначена у розмірі 251,14 грн. Водночас ціна придбання акції Товариства компанією ORNEX LIMITED була визначена у розмірі 488,14 грн., і саме ця ціна була визначена наглядовою радою для придбання акцій в порядку статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства». Поряд із цим позивачі стверджують, що середній біржовий курс акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» на ПАТ «Українська біржа» за період з 30 травня по 30 серпня 2017 року складав 773,70 грн.

Крім того, відповідно до загальнодоступної фінансової звітності ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» станом на 31 грудня 2017 року, вартість чистих активів (власний капітал) станом на 31 грудня 2016 року складає 10.231.569.000 грн., станом на 31 грудня 2017 року – 13.450.147.000 грн. Кількість акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» – 5.967.432 штуки. Отже, вартість чистих активів на 1 акцію станом на 31 грудня 2016 року складає – 10.231.569.000 / 5.967.432 = 1.714,5 грн., вартість чистих активів на 1 акцію станом на 31 грудня 2017 року складає – 13.450.147.000 / 5.967.432 = 2.253,9 грн. Отже, внаслідок примусового «викупу» за 488,14 грн. «покупець» отримав майна, еквівалентного 1.714,5 – 2.253,9 грн. Інакше кажучи, якщо б ціна викупу акцій визначалася майновим методом з огляду на Постанову від 17 лютого 2021 року у справі № 905/1926/18, то навіть без дооцінки активів (пункт 11 Національного стандарту № 3) ціна «викупу» станом на 07.09.2017 р. повинна була б дорівнювати 1.714,5 грн. Тобто, ціна 488,14 грн. ілюструє явно непропорційне втручання у мирне володіння майном.

Отже, «економія» на одній акції, з огляду на пріоритет методу «чистих активів», складає 1.714,5 – 488,14 = 1226,36 грн.

Усього у процедурі «сквіз-аут» брало участь 86.130 акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго». Отже, усього втрати акціонерів складають:

1226,36 грн. * 86.130 млн. штук = 105,62 млн. грн.

Принагідно варто зазначити, що за ціну викупу акцій у даній процедурі «сквіз-аут» прийнята ціна, за якою компанією ORNEX LIMITED був придбаний у 2017 році 25%-ний пакет акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» на приватизаційному аукціоні. Натомість наведений вище висновок Верховного Суду про пріоритет оцінки за вартістю чистих активів, яка станом на 31 грудня 2016 року складала 1.714,5 грн. (а на біржі ціна була 773,70 грн.), наводить на думку, чи не була заниженою ціна продажу акцій Державою.

Додатково слід ще звернути увагу на «сквіз-аут» ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», яке також відноситься до сфери інтересів компанії «Метінвест», але відносно якого (товариства) суди ще не висловлювалися. При цьому відповідно до розділу І пасивів балансу «Власний капітал», власний капітал ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» складає 23.531.163.000 гривень. Отже, вартість чистих активів, яка приходиться на одну акцію, складає: 23.531.163.000 / 12.365.257.332 = 1,90 гривні. Тобто, внаслідок примусового «викупу» акцій за 0,08 грн. «покупець» отримав майна, еквівалентного 1,90 грн. Інакше кажучи, якщо б ціна викупу акцій визначалася майновим методом, відповідно до цитованої вище Постанови від 17 лютого 2021 року у справі № 905/1926/18, то навіть без дооцінки активів (пункт 11 Національного стандарту № 3) ціна «викупу» станом на 02.03.2018 р. повинна була б дорівнювати 1,90 грн. Тобто, ціна 0,08 грн. ілюструє явно непропорційне втручання у мирне володіння майном, і ціна цієї непропорційності відповідає заниженню потенційної вартості майна у 23,75 рази.

Звертаємо також увагу, що «викуп» відбувся за ціною у 3 рази нижче номінальної вартості акцій. Така ціна завідомо не може бути справедливою, оскільки завдає акціонерам прямі збитки, – адже, як при придбанні акцій безпосередньо у емітента, так і при приватизації ціна акцій не може бути нижче номінальної. В принципі, в окремі моменти часу ринкова вартість може знижатися нижче номінальної, хоча, як правило, це вкрай рідкі випадки, але, з огляду на наведену вище правову позицію згаданої вище Постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 908/3492/19 Верховного Суду, така нібито «ринкова» вартість все одно не може вважатися справедливою.

Отже, «економія» на одній акції, з огляду на пріоритет методу «чистих активів», складає 1,9 – 0,08 = 1,82 грн.

Усього у процедурі «сквіз-аут» брало участь 83,81 млн. акцій ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Отже, усього втрати акціонерів складають: 1,82 грн. * 83,81 млн. штук = 152,53 млн. грн.

Таким чином, тільки по переліченим акціонерним товариствам із сфери інтересів «Метінвест» та ДТЕК загальні втрати акціонерів, у яких акції були примусово вилучені в процедурі «сквіз-аут», склали:

389,71 + 777,51 +105,62 + 152,53 = 1.425,37 млн. грн., тобто близько 1,5 млрд. грн.

І це якщо не враховувати саме ринкову вартість чистих активів.

Таким чином, прийняті Постанови Верховного Суду створюють юридичне та економічне підґрунтя для встановлення справедливої ціни вилучення акцій у міноритарних акціонерів при «сквіз-ауті». Але, як і раніше, залишається питання: як головний лобіст цієї схеми – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку – допустила таке правове регулювання, за яким грабунок міноритарних акціонерів введений у систему?

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter