Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
03.12.2018 | 18:07
2759
0

Вексель: перезавантаження парадигми!

Слово парадигма має грецьке коріння і буквально означає - модель, зразок. Простими словами, парадигмою називають набір правил, принципів і понять, прийнятих за правду, які були сформовані по відношенню до чого то.

Міжнародна вексельна парадигма (вексельне право)

Слово парадигма має грецьке коріння і буквально означає - модель, зразок. Простими словами, парадигмою називають набір правил, принципів і понять, прийнятих за правду, які були сформовані по відношенню до чого то.

Стосовно векселя такою парадигмою можна вважати Женевські вексельні конвенції 1930 р. Під цим найменуванням прийнято об'єднувати три наступних міжнародних договори:

[1] Конвенцію про Уніфікований законі про переказні векселі та прості векселі (далі – Уніфікований закон або УЗ);

[2] Конвенція про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі;

[3] Конвенцію про гербовий збір стосовно переказних і простих векселів.

Всі вони були підписані у Женеві 7 червня 1930 року і набули чинності з 01 липня 1934 р. Україна ратифікувала їх 06 липня 1999 р., а з 06.01.2000 р. вони набули чинності в Україні з врахуванням застережень, що були прийняті згідно Додатку ІІ до Конвенції [1], яка є базовою. 29 країн (у тому числі – більшість країн ЄС) підписало Женевські вексельні конвенції, а ще 55 країн базують національне вексельне законодавство на Уніфікованому законі. Отже, цю парадигму можна вважати загальноприйнятою, оскільки вона підтримується більше 40% існуючих країн світу.

Особливості вексельної парадигми України

Основу національного вексельного права складають Женевські вексельні конвенції та Закон України «Про обіг векселів в Україні» ( з урахуванням окремих колізій, запропонованих конвенціями), а також інші закони та нормативні документи, що прийняті у відповідності до них. Діючим законодавством векселю наданий статус платіжного інструменту (ЗУ «Про банки і банківську діяльність») та цінного паперу (ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Законом про обіг векселів випуск векселів обмежений умовою товарності: векселі видаються як платіжні інструменти лише за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги.

Деяка частина цих векселів потрапляє на вторинний ринок векселів: у сегмент фінансових операцій банків з векселями (авалювання, врахування, зберігання, інкасо, послуги розрахункової палати тощо) або у фондовий сегмент, де здійснюються операції купівлі-продажу векселів як цінних паперів (організований ринок векселів відсутній).

Фінансових векселів (які випускаються як цінні папери без забезпечення товарами, роботами, послугами) в обігу немає. Отже, де-факто первинний вексельний ринок на цей час складають виключно векселі, які виникають у розрахунках як платіжні інструменти. Необхідно зазначити особливість векселя як фінансового інструменту – це специфічний цінний папір – ордерний, який може передаватися за індосаментом як платіжний інструмент у іншої розрахункової операції. По суті вексель є активом (аналогічно праву вимоги, але з відстроченням платежу, яке чітко регулюється міжнародним вексельним правом та захищає усіх учасників обігу від зайвих ризиків).

Причому, згідно ст.69 Уніфікованого закону до тексту векселя можуть бути внесені зміни стосовно строків, вартості відстрочки платежу (для векселів з невизначеним строком платежу це – відсотки, що нараховуються на суму векселя), призначення особливого платника (для доміцильованих векселів) тощо. Вексель є складовою договірних відносин, оскільки видається в оплату товарів, робіт, послуг за договором. Фактично при кожному індосуванні векселя ми маємо новий вексель, в якому змінюється одна сторона та за згодою сторін можуть бути змінені деякі реквізити. Такі властивості не притаманні товару.

При цьому, як ні дивно, фінансовий ринок, регулятори: Національний банк (далі – НБУ) та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР), Міністерство фінансів і Державна фіскальна служба (далі – ДФС), а також законотворці вважають вексель виключно цінним папером – тобто товаром, а НКЦПФР - головним регулятором вексельного обігу. Ця парадигма не відповідає існуючим реаліям і є хибною. Це можна пояснити виключно низькою вексельною грамотністю фахівців зазначених вище органів (нічого особистого – just business).

Негативні наслідки хибної вексельної парадигми

1. Валютне регулювання 

Женевскими конвенціями (ст.41 Уніфікованого закону) передбачено:

• можливість видачі векселів, що номіновані у валюті, яка не має обігу в країні векселедержателя, та оплати їх в національній валюті;

• трасант може обумовити, що сума, яка підлягає сплаті, буде нарахована за курсом, визначеним у векселі;

• трасант може обумовити, що платіж повинен бути здійснений у визначеній валюті (застереження про здійснення платежу в іноземній валюті).

Ці положення, які Україна зобов’язалася виконувати ще в 1999 року, не виконуються досі. Стаття 2 ЗУ «Про обіг векселів в Україні» регламентує, яким чином діють в Україні застереження, обумовлені у статті 7 Додатку II до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон: «2) юридичні ситуації, зазначені у статті 41 Уніфікованого закону, визначають, що сума векселя, виражена в іноземній валюті, на території України може бути сплачена в національній валюті України за курсом Національного банку України на день настання строку платежу (або якщо боржник прострочить платіж, - на розсуд держателя векселя - на день здійснення платежу) чи в іноземній валюті з додержанням вимог валютного законодавства України. Це положення застосовується і в тому разі, коли векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) обумовлено, що платіж здійснюється у визначеній у векселі валюті (застереження про здійснення платежу в іноземній валюті).»

Але, у статті 7 Додатку II мова йде про надзвичайні обставини та часткову відміну застережень ст. 41: «Стаття 7. Кожна з Високих Договірних Сторін має право, якщо вона вважає за необхідне, за надзвичайних обставин, пов'язаних з обмінним курсом в такій державі, частково відмінити застереження, що містяться в статті 41 і стосується здійснення платежу в іноземній валюті за переказними векселями, які підлягають оплаті на її території. Зазначене вище правило також може застосовуватися до видачі на національній території переказних векселів, які підлягають оплаті в іноземній валюті.» Де-факто на цей час існує лише «Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України», що затверджене Постановою Правління НБУ 16.12.2002 N 508.

Викликає подив, що ліберальний закон «Про валюту та валютні операції» взагалі не містить навіть згадки про вексель як інструмент. На мій запит: «Чому?» фахівець Національного банку, який презентував нове валютне регулювання на круглому столі з представниками фінансового ринку, відповів: «Тому, що вексель – цінний папір.» Між тим, вексель є складовою договірних відносин, у тому числі в ЗЕД українських виробників (ст.4 ЗУ по обіг векселів), а також фінансовим інструментом, який регулюється міжнародним вексельним правом.

Отже, його законне використання може значно спростити розрахунки та знизити ризики (валютні, судові, фінансові) учасників розрахунків. Наприклад, враховуючи позитивне ставлення бізнесу до векселя за кордоном, значно спростити стягнення валютної виручки можна шляхом оформлення експортером переказного векселя на себе з акцептом платника за договором (в документарних операціях банків вексель широко використовується). Крім того, в експортера замість дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку буде вексель, який регулюється міжнародним правом.

Ще один приклад. При постачанні іноземними виробниками в Україну, наприклад, добрів для сільського господарства, значні ризики пов‘язані з коливаннями курсу гривні. Досвід вексельної програми, реалізованої під егідою Міжнародної фінансової корпорації на запит відомого виробника – фірми «BAYER» свідчить, що використання векселів повністю вирішує цю проблему. А це сприяє зниженню ціни імпортованій продукції.

Тоді постає питання: чому законом про валюту експортерам збільшили строк повернення валютної виручки, а імпортерам не дали змоги зменшити витрати у законний спосіб? Відповідь очевидна: низька вексельна грамотність викликає якісь необґрунтовані побоювання при застосуванні векселів. У той же час розрахунок векселем простіше за будь-який договір на поставку (купівлю) товарів, робіт, послуг; регулюється міжнародним вексельнім правом ( у даному випадку – Женевськими вексельними конвенціями), яке максимально захищає права усіх сторін угоди.

2. Вексель – це актив. Саме за ініціативою Національного банку вексель був виключений з закону про інвестиційну діяльність. Чому? По суті вексель є активом, в балансі юридичної особи він також віднесений до активів. Статус цього грошового зобов’язання вище за договірні, а стягнення можливе навіть через виконавче провадження (що значно швидше і дешевше). Єдине, що можна розглядати як негативний фактор – це відстрочення платежу. Але завдяки цьому часто на ринку можна купити вексель з дисконтом, а у строк отримати платіж у повній вексельній сумі. Що робить вексель потенційно цікавим для інвестиційних фондів. Тоді у чому проблема? Може у тому, що при використанні векселів як активу в діяльності ІСІ без належної документарній експертизи векселя і оцінки його фінансовій вартості за спеціальною методикою ( яка, крім звичайних параметрів, має враховувати солідарну відповідальність за векселем усіх підписантів векселя та рівень корпоративного управління найбільш вірогідних платників) мала місце безліч зловживань? Так це легко регулюється: Національний банк має затвердити єдину методику оцінки векселів, а кожний вексель має супроводжуватися актом експертизи з підписом експерта, який його склав.

3. Оподаткування операцій з векселями

Хибна вексельна парадигма покладена за основу Податкового кодексу стосовно оподаткування операцій з векселями. Згідно ст.14 Податкового кодексу вексель і усіх операціях визнається товаром:«п. 14.1.244. товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.» Як вже відмічалося вище, первинний ринок векселів складають векселі, видані у процесі комерційного кредитування як платіжні інструменти. Визнання векселя товаром в цих операціях призводить до їх перекваліфікації у бартерні операції. Товаром вексель є лише у операціях купівлі-продажу саме векселя як цінного паперу на неорганізованому фондовому ринку.

Оскільки оподаткування операцій з цінними паперами на фондовому ринку відрізняється від бартерних, це призводить до викривлення саме оподаткування. І взагалі платіжні інструменти (платіжна вимога, чек тощо) не беруть участь у оподаткуванні – отже і вексель, який виконує функцію платіжного інструменту у вексельних розрахунках, не може вважатися цінним папером. Хоча статус цінного паперу вексель при цьому не втрачає.

Це – особливість визначення векселя у чинному законодавстві, яка наділяє вексель привабливими та широкими можливостями при використанні. Отже, при оподаткуванні операцій з векселями необхідно враховувати суть операції та функцію, яку виконує в неї вексель.

Резюме: Національна вексельна парадигма потребує перегляду та законодавчому визначенню для ефективного використання інструменту для розвитку економіки, зокрема, забезпечив доступ малого та середнього бізнесу до фінансів (додаткових обігових коштів, більш дешевих за кредитні), що в свою чергу буде сприяти підвищенню конкурентоздатності вітчизняних виробників.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее