Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
30.12.2019 | 10:53
1987
0

Українську податкову не можна реформувати – її можна тільки ліквідувати

Українську податкову не можна реформувати – її можна тільки ліквідувати
Або: Кінець податковій концепції «подарунків на біржі»

Наприкінці 2009-2010 рр. в Україні на низці фондових бірж були створені електронні торговельні системи (ЕТС), які реалізовували механізм клірингових операцій, тобто гарантовану поставку цінних паперів проти платежу. Біржові угоди укладалися в електронній формі, грошові розрахунки здійснювалися автоматично. Поставка цінних паперів без зустрічного здійснення платежу була неможливою.

На той момент в Україні була створена певна правова база для функціонування біржової електронної торгівлі (усі посилання – на правові акти відповідного періоду дії). Було встановлено, що згідно ч. 1 ст. 650 Цивільного кодексу України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Крім того, згідно ч. 1 ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами біржі, які обов’язково реєструються Національною (раніше – Державною) комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР, НКЦПФР), тобто правила фондової біржі легалізуються державним органом.

Більше того, розрахунково-клірингова діяльність отримала окреме підзаконне нормативно-правове регулювання, оскільки було прийняте Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, затверджене Рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.11.2006 р. за № 1198/13072. Правила розрахунків, прописані у цьому положенні, гарантували, що коли з субрахунку продавця будуть списані цінні папери, то з субрахунку покупця будуть обов’язково списані гроші. Так, згідно п. 3.4 Розділу VI Положення № 1001, у разі придбання цінних паперів клієнтом депозитарію його технічний субрахунок для обліку грошових зобов'язань за договорами щодо цінних паперів зменшується, а його контрагента збільшується на загальну вартість укладеного договору щодо цінних паперів. Одночасно в разі придбання цінних паперів клієнтом депозитарію його технічний субрахунок для обліку зобов'язань щодо цінних паперів за відповідним випуском (міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів) збільшується, а його контрагента зменшується на загальну кількість цінних паперів відповідно до договору щодо цінних паперів.

При такій системі торгів поставки цінних паперів без зустрічного платежу бути не могло.

Однак у 2011-2013 рр. несподівано проявилося неадекватно вороже ставлення до цієї сучасної біржової технології, легалізованої належним чином, органів державної податкової служби. Так, внаслідок перевірок учасників біржових торгів податкові органи приходили до, м’яко кажучи, несподіваного висновку про те, що купівля (!) та продаж (!) цінних паперів в ЕТС на біржах здійснювалися «без укладання будь-яких договорів» (!) та «без оплати» отриманих цінних паперів. Таким чином, перевіряючі стверджували, що учасники біржових торгів отримують цінні папери на біржі безоплатно, тобто у подарунок, і повинні враховувати їх у податковому обліку як доходи із «інших джерел» (тому я називаю цю податкову «концепцію» «подарунками на біржі»). В результаті податківці незаконно нараховували учасникам біржових торгів мільйонні податки, що фактично руйнувало бізнес і дискредитувало електронні біржові торги як такі. При цьому серед органів влади України не знайшлося жодного органу (крім судів, і то не відразу), які б припинили цю вакханалію. Особливо неприйнятно, що жодного слова на захист легалізованої нею ж технології не сказала ДКЦПФР (НКЦПФР). Органи прокуратури миттєво стали на підтримку податкових органів, виступаючи, зокрема, на їх боці в судах. Характерно, що в одному із судових засідань на запитання «Ви дійсно думаєте, що учасники біржових торгів отримують на біржі подарунки?» представник прокуратури дав чудову у своїй безпосередності відповідь: «Ми не думаємо, ми податкову підтримуємо».

Докладно історія боротьби податківців з електронними біржовими торгами і протидія з боку учасників біржових торгів описана автором у статті «Втілення податкової концепції «подарунків на біржі» як результат неналежного публічного управління» (Часопис Академії адвокатури України. 2015. Т. 8, № 4. С. 3-34). Епіграфом до цієї статті був обраний влучний вислів французького економіста Ф. Кене: «Для держави згубні не самі податки, а способи їх справляння».

Усього з такими наслідками для учасників біржових торгів було проведено 22 податкових перевірки, відповідно у період 17.03.2011 по 31.12.2013 податковими органами було видано 22 податкових повідомлення-рішення (ППР) на різні суми, які часто обчислювалися мільйонами гривень, – аж до 79 млн. гривень. Усі ці ППР були оскаржені в судовому порядку в адміністративних судах. На момент проведення судової реформи 2016-2017 рр. був повністю закінчений розгляд 20 справ, у тому числі по 9 справах вища судова інстанція того часу в системі адміністративних судів – Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) розглянув справи по суті у 9 випадках і повністю підтримав платників податків, у 5 випадках – ВАСУ відмовляв податковому органу у відкритті касаційного провадження по перегляду судових рішень, прийнятих на користь платників податків судами нижчого рівня, у 6 справах касаційні скарги не подавалися, але у кінцевому підсумку рішення приймалися на користь платників податків. Таким чином, безпосередньо «дореформений» ВАСУ фактично підтримав платників 14 разів.

Хоча на перших порах судові спори також йшли не просто. Знаходилися судді, які погоджувалися з податковими органами, що учасники біржових торгів отримують на біржах подарунки.

Так, у Постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2012 р. у справі № 2а-12950/11/2670 (суддя Амельохін В.В.) суд погодився з наступним: «ТОВ „Фіма Інтернешнл Київ" проводило операції з купівлі та продажу цінних паперів на ВАТ «Українська біржа»та ПАТ „Фондова біржа ПФТС" без укладання будь-яких договорів та розрахунки по яких здійснювались поза розрахунковими рахунками товариства (згідно виписок по розрахунковому рахунку надходження або списання грошових коштів від купівлі-продажу цінних паперів по даних операціях не встановлено) із відповідним відображенням результатів таких операцій у податковій звітності, а саме Додаток К3 до Декларації з податку на прибуток підприємства.

Перехід прав власності на цінні папери (акції) підтверджується виписками по Депо рахунку, вартість та кількість куплених та проданих акцій визначена в виписках ВАТ «Українська біржа»та ПАТ «Фондова біржа ПФТС», які наявні в матеріалах даної справи. Таким чином, податковою інспекцією зроблено висновок, що позивачем документально не підтвердженні операції з цінними паперами…».

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21084064

Отже, здавалося б і купівля є, і продаж є, і рух активів є, а все одно – без укладання будь-яких договорів. Більше того, ця Постанова в подальшому була підтримана колегією суддів Київського апеляційного адміністративного суду у (судді Беспалов О.О., Грибан І.О., Губська О.А.) і тільки ухвалою ВАСУ від 09.07.2013 ці судові рішення були скасовані з передачею справи на новий розгляд.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32476869

Варто при цьому зазначити, що змінювалися Президенти, владні команди, керівництво податкових органів, але концепцію «подарунків на біржі» податківці не полишали. Зокрема, більшість касаційних скарг органів податкової служби розглядалися ВАСУ протягом 2015 року, і у нового, постмайданного, керівництва податкової служби навіть думки не виникло щодо відмови від цих нісенітних касаційних скарг. І хоча після Революції Гідності нових ППР на цю тему не приймалося, але усі раніше подані апеляційні та касаційні скарги підтримувалися податківцями протягом усіх цих років – і дотепер. На момент судової реформи 2016-2017 рр. залишалися нерозглянутими справи за позовами торговців цінними паперами ТОВ «Абріс-інвест» та ТОВ «Фіма Інтернешнл Київ». При цьому новопризначені керівники податкової служби не змогли набратися здорового глузду, щоб відкликати ці скарги, і, зокрема, направили представника у Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (КАС ВС) для підтримки касаційної скарги, поданої проти ТОВ «Фіма Інтернешнл Київ», розгляд якою відбувся на початку грудня 2019 року.

Першою «пробою пера» для реформованого КАС ВС був розгляд касаційної скарги, поданої Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проти ТОВ «Абріс-інвест». Розгляд справи КАС ВС здійснив у письмовому провадженні. У Постанові від 09 липня 2019 року у справі № 2а-17460/11/2670, адміністративне провадження № К/9901/2899/18, КАС ВС, зокрема, зазначив, що «…є правильними висновки судів попередніх інстанцій, що біржові договори, укладені в електронній формі, є первинними документами в розумінні Податкового кодексу України, їх доказову силу не можна заперечувати виключно на підставі того, що він має електронну форму. Доказом існування кожної окремо взятої угоди є рядок з виписки з реєстру угод, який (рядок) відповідає відповідним рядкам з виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах щодо руху коштів та цінних паперів.

Разом з тим, судами вказано, що наявність угод доводиться також тим, що вони спричинюють реальний рух коштів і цінних паперів, що віддзеркалюється у виписці про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів.

при клірингу рух коштів відбувається по рахунках у депозитарію, а не по рахунках у банку. При цьому, учасниками платіжної системи можуть бути не тільки банки. Схема руху коштів за отримані (придбані) цінні папери передбачає, що рахунок цінних паперів збільшується, а рахунок грошових коштів зменшується».

http://reyestr.court.gov.ua/Review/82997105

Разом із тим, розгляд касаційної скарги, поданої Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник Головне управління ДПС у м. Києві) проти ТОВ «Фіма Інтернешнл Київ» здійснювався за участі представників сторін. При цьому податковий орган направив свого представника з метою продовжувати підтримувати концепцію «подарунків на біржі».

Як зазначено у Постанові КАС ВС від 19 грудня 2019 року у справі № 2а-12950/11/2670, адміністративне провадження № К/9901/3199/18, «доводи касаційної скарги повністю дублюють доводи апеляційної скарги та акту перевірки; ТОВ «Фіма Інтернешл Київ», всупереч нормам чинного законодавства, не було надано до перевірки первинну документацію у паперовій формі, яка засвідчує факти здійснення господарських операцій з купівлі цінних паперів». В судовому засіданні представник відповідача, з врахуванням доводів касаційної скарги, просив задовольнити касаційну, скасувати судові рішення, та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86504828

Тобто, на восьмому році описаних суперечок, коли керівництво країни переконує в необхідності будувати «країну в смартфоні», посадові особи столичної податкової служби продовжують «мантри» про безоплатно отримане на біржі майно; про необхідність роздруковувати на папері і оформлювати відповідно до правил позабіржового ринку усі біржові контракти, носити і завіряти у банку в паперовій формі усі платіжні перекази; про неприйнятність для органів контролю електронних доказів.

Тут, правда, податківцям допомагає дуже консервативна норма ч. 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», прийнятого ще у 1999 р., відповідно до якої (норми) у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Тобто, ця норма орієнтована на ті механізми обробки інформації, які моделюють поведінку людини, що виготовляє при цьому документи в паперовій формі, і абсолютно не враховує сучасних методів обробки інформації і комунікацій.

За наслідками розгляду касаційної скарги податкового органу КАС ВС касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник Головне управління ДПС у м. Києві) залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, прийняті на користь платника податків, залишив без змін.

Зокрема, з приводу біржових торгів КАС ВС зазначив, що «згідно ч. 1 ст. 650 Цивільного кодексу України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів».

КАС ВС наголосив, що фактично біржові торги здійснюється і документування виконується відповідно до Правил біржі, затверджених рішеннями ДКЦПФР. Відповідно до Правил, наслідком укладання біржової угоди в ETC є формування біржового контракту. Біржовий контракт (договір) є електронним документом, що укладається при посередництві ETC. Відсутність копії електронного договору у вигляді документа на папері не свідчить про те, що договір укладений не у відповідності з цими Правилами.

КАС ВС вказав, що згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Згідно ст. 5 цього Закону, візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Оскільки за наслідками торгів в ETC на біржі складається виписка з реєстру угод, кожний окремо взятий рядок виписки з реєстру угод, укладених в ЕТС, є візуалізацією кожної окремо взятої угоди в розумінні ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», так як містить всі суттєві умови вказаних угод (назва цінного папера, його емітент, кількість цінних паперів, ціна одного цінного папера, сума угоди, дата виконання, контрагент – сторона договору). Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками судів, що біржові договори, укладені в електронній формі, є належними первинними документами.

Таким чином, за наслідками розгляду справи судами встановлено, що біржові операції, виконані в ЕТС є реальними, належним чином задокументовані, реальність та наявність біржових угод підтверджується випискою з Реєстру угод, рух коштів та цінних паперів підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах, безоплатна передача цінних паперів при клірингу неможлива, але рух коштів здійснюється не в банку, а у депозитарію, згідно ст. 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

З прийняттям цієї Постанови закінчилась 8-річна «епопея» з «подарунками на біржі». Однак вивчення перебігу цієї «епопеї» має дуже повчальне значення. Зокрема викладене свідчить про те, що органи податкової служби в Україні неспроможні об’єктивно виконувати свої контрольні обов’язки. Приклади з електронною торгівлею на біржі свідчать про те, що контролюючі органи, хизуючись власною безкарністю, можуть «намалювати» будь-які претензії та обвинувачення, на спростування яких можуть бути витрачені роки. При цьому перемога Майдану і наступні зміни у керівництві країни і в податковій службі нічого не змінили у діяльності наявної податкової служби. ТАКУ службу реформувати неможливо, її можна тільки ліквідувати і створювати нову з чистого аркушу.

Важливо зазначити, що описана «боротьба» податківців за знищення електронних торгів не має під собою жодного раціонального підґрунтя. Можна було б зрозуміти дії податківців, якщо б ці дії були спрямовані на реальний пошук податкових дірок у біржовій торгівлі. Але насправді цих дірок ніхто не шукав – сама технологія біржових торгів відкидалася з формальних підстав нібито неналежного документування, при цьому зміст фактично задокументованих даних по суті не перевірявся. Насправді мова йшла, скоріш за все, про відомчий інтерес нарахувати якомога більше податків, щоб красиво рапортувати і обґрунтовувати свою потрібність. Те, що такими діями завдається шкода державі та інвесторам, нікого не цікавило.

І наостанок для професійних учасників фондового ринку слід звернути окрему увагу, що вже реформований Верховний Суд висловився на користь того, що внески у саморегулівні організації (СРО) відносяться до складу витрат професійних учасників фонового ринку, оскільки такі витрати необхідні для підтримки чинності ліцензій, без яких не можна здійснювати господарську діяльність.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее