Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
03.03.2019 | 21:25
2061
0

Українська прокуратура як «арбітр» у корпоративних спорах

Леонід Бєлкін про реальне втручання прокуратури у корпоративний спір

Закон України «Про акціонерні товариства» передбачає низку варіантів або обов’язкового викупу акцій (ст.ст. 65-3, 68 Закону) у мінорітарних акціонерів – на їх вимогу та за бажанням, або навіть примусового викупу акцій (ст. 65-2 Закону) – так званий squeeze-out. У всіх цих випадках суттєвою умовою договору є ціна викупу, яка за всіма можливими варіантами визначається на підставі Звіту про оцінку майна (акцій). Навіть коли Закон передбачає і ніші варіанти визначення ціни (біржові курси, позабіржові угоди зацікавлених осіб тощо), все одно потенційно повинна обиратися найбільша ціна, у тому числі і з урахуванням висновків оцінювача. Тому поведінка оцінювачів у даних відносинах, а також тих осіб, які оцінюють оцінювачів, є важливим чинником формування справедливої ціни.

Хоча «реформатори» різного штибу рапортують, що значно обмежили втручання прокуратури у господарські відносини - прокурори чудово прилаштувалися до цієї ситуації

Внаслідок великої уваги до роботи оцінювачів із-за процедури squeeze-out відомо, що ключовими гравцями на ринку оцінок є оцінювачі, їх саморегулівні організації та Фонд державного майна України. Однак раптом у цій сфері з’явився ще один «арбітр» – прокуратура. І хоча «реформатори» різного штибу рапортують, що значно обмежили втручання прокуратури у господарські відносини, відмовившись від так званого прокурорського нагляду, прокурори чудово прилаштувалися до цієї ситуації, заміняючи, коли їм це вигідно, скасований нагляд безконтрольним «малюванням» кримінальних проваджень – благо, оскаржити відкриття цих проваджень ніяк неможливо.

У зв’язку із цим автор описує реальне втручання прокуратури у корпоративний спір. І хоча події розгорталися нібито на місцевому рівні, не можна стверджувати, що Генеральна прокуратура України тут ні до чого, оскільки Генеральна прокуратура України залишилася байдужою до скарг зацікавлених осіб, виконуючи формальну роль пересилання скарг на нижчі щаблі – тим, на кого скаржилися.

Акціонер Публічного (в наступному змінило назву на Приватне) акціонерного товариства «Дім марочних коньяків "Таврія"» (м. Нова Каховка, Херсонська область, далі Товариство або емітент) на загальних зборах акціонерів, що відбулися 26 квітня 2017 року, голосував «проти» прийняття рішень по певним питанням порядку денного, що надало йому (акціонеру) право вимагати у емітента здійснити викуп належних Акціонеру акцій на підставі ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства».

В принципі Товариство проти викупу не заперечувало, але запропонувало неадекватно низьку ціну – 1,2 грн. за 1 акцію. Ця ціна визначена на підставі Звіту про оцінку майна оцінювача ТОВ «ЕОС» та затверджена рішенням Наглядової ради Товариства, оформленим протоколом № 40 від 23.03.2017 р. При цьому вартість чистих активів на одну акцію складала 6,5341 гривні.

Відповідно до пункту 10 Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1655, метод накопичення активів полягає У ВИЗНАЧЕННІ ЧИСТОЇ ВАРТОСТІ АКТИВІВ цілісного майнового комплексу. Чиста вартість активів цілісного майнового комплексу визначається як різниця між вартістю активів та вартістю його зобов'язань, визначених на дату оцінки відповідно до вимог пункту 11 цього Стандарту.

Зазначений пункт 11 передбачає можливість врахування уцінок-дооцінок активів та пасивів Товариства. Але за відсутності уцінок активів, що повинно було б відображатися у фінансовій звітності Товариства, ринкова вартість акцій не повинна бути менше чистих активів на одну акцію, тобто у даному випадку – 6,5341 гривні.

Оскільки Акціонер та Товариство не знайшли між собою порозуміння, Акціонер за вирішенням спору звернувся до Господарського суду Херсонської області.

Варто зазначити, що до звернення Акціонера до суду деякі акціонери зверталися зі скаргами на незаконні, з точки зору акціонерів, дії посадових осіб Товариства щодо заниження ціни викупу акцій до Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області. У таких випадках посадові особи прокуратури відмовлялися втручатися у ці корпоративні відносини, посилаючись на те, що органи прокуратури позбавлені права нагляду за додержанням і застосуванням законів шляхом проведення відповідних перевірок. Було рекомендовано звертатися до інших органів, уповноважених здійснювати перевірки Товариства, а за відсутності таких – безпосередньо до суду.

letter1

Запам’ятаємо цю відповідь і повернемося до судового процесу. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31 жовтня 2017 року у справі № 923/628/17 порушено провадження за позовом Акціонера до Публічного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків "Таврія"», м. Нова Каховка.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69902754

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16 листопада 2017 року у справі № 923/628/17 від Товариства – Відповідача витребувано Звіт про оцінку майна, на підставі якого (Звіту) була визначена ціна 1,2 грн. за одну акцію.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70320885

Малося на увазі направити Звіт на рецензію до Фонду державного майна України. Однак Відповідач Звіт категорично не надавав, приховуючи цей Звіт від суду і відповідно від рецензування.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2017 у справі № 923/628/17 суд призначив експертизу з метою встановлення ринкової вартості спірних акцій.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71026587

Однак Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2018 року у даній справі вказана ухвала про призначення експертизи скасована за апеляційною скаргою Товариства.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72416169

За таких умов, Позивач вимушений був замовити власну альтернативну оцінку. На підставі цієї оцінки Господарський суд Херсонської області задовольнив позов Акціонера.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74691356

При цьому Звіт про оцінку майна (акцій) був доступний Товариству до прийняття рішення по суті Господарським судом Херсонської області. Однак жодних заперечень проти цього Звіту Товариство не надало. Звідти можна зробити висновок, що суттєвих помилок у вихідних даних та/або у розрахунках Товариство не вбачало. Однак замість надання конструктивних заперечень Товариство надало вже в апеляційний суд рецензію на альтернативний Звіт, виконану штатним працівником Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та надану Товариству Новокаховською місцевою прокуратурою Херсонської області. Оскільки, як зазначено вище, раніше прокуратура уникала втручання у дані справи, виникла необхідність з’ясувати роль Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області у створенні цією рецензії.

КОЛИ ДО ПРОКУРАТУРИ ЗВЕРТАЛИСЯ МІНОРИТАРНІ АКЦІОНЕРИ ІЗ СКАРГАМИ НА ЗАНИЖЕННЯ ЦІНИ, У ПРОКУРОРІВ НЕ ЗНАХОДИЛОСЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ВІДКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, А КОЛИ ЗВЕРНУВСЯ ЕМІТЕНТ – ПІДСТАВИ ВІДРАЗУ ЗНАЙШЛИСЯ

В результаті листування, у тому числі і за участі Генеральної прокуратури України, з’ясувалося (лист від 17.12.2018 року Новокаховської місцевої прокуратури), що цією прокуратурою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018231070000134, за фактом умисного завищення вартості простих іменних акцій ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія», що може свідчити про шахрайські дії замовників та розробників звітів про незалежну оцінку ринкової вартості акцій.

Тобто: КОЛИ ДО ПРОКУРАТУРИ ЗВЕРТАЛИСЯ МІНОРИТАРНІ АКЦІОНЕРИ ІЗ СКАРГАМИ НА ЗАНИЖЕННЯ ЦІНИ, У ПРОКУРОРІВ НЕ ЗНАХОДИЛОСЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ВІДКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, А КОЛИ ЗВЕРНУВСЯ ЕМІТЕНТ – ПІДСТАВИ ВІДРАЗУ ЗНАЙШЛИСЯ. Чому? І нехай хто-небудь спробує переконати автора, що тут не обійшлося без корупційної складової.

Сумніви (це м’яко кажучи) у законності відкриття такого кримінального провадження напрошуються самі собою.

По-перше, звідки було відомо, що вартість акцій була завищена, крім власного небажання керівництва та власників Товариства викупити акцій по справедливій ціні?

letter2

По-друге, Кримінальний кодекс України не знає такої диспозиції кримінального правопорушення, як «умисне завищення вартості простих іменних акцій ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія», що може свідчити про шахрайські дії замовників та розробників звітів про незалежну оцінку ринкової вартості акцій». До того ж в листі не вказано, за якою конкретно статтею Кримінального кодексу України відбулася попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення. Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. (Кінець цитати).

У даному випадку взагалі невідомо, хто є потерпілий. Припу́стимо, мова йде саме про АТ «Дім марочних коньяків Таврія». Однак ніхто із зацікавлених осіб з Товариством чи його представниками з метою переконати його у вигідності тої чи іншої ціни не спілкувався, ніхто жодним чином його в оману не вводив. Навпаки, уся процедура відбувалася у відкритому судовому процесі у Господарському суді Херсонської області, у якому, як вже зазначалося, представники Товариства жодних заперечень проти наданої оцінки не висловлювали. Тобто, вони розуміли відсутність законних підстав для спростування оцінки, але вирішили включити можливості прокуратури для спростування цієї оцінки у протизаконний спосіб. ФАКТИЧНО ПОСАДОВІ ОСОБИ НОВОКАХОВСЬКОЇ МІСЦЕВОЇ ПРОКУРАТУРИ НЕЗАКОННО ВТРУТИЛИСЯ У СУДОВИЙ ПРОЦЕС НА БОЦІ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ПРИВАТНОГО ПРАВА.

По-третє, навіть якщо працівники Новокаховської місцевої прокуратури вважали, що формально виконали вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України, тобто формально внесли відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочали розслідування, то в даному випадку ці пояснення не проходять, оскільки, з одного боку, посадові особи Новокаховської місцевої прокуратури вже неодноразово доводили, що такого роду повідомлення не розглядали як повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, про що свідчить описана вище реакція на аналогічні звернення акціонерів, а з іншого боку, прокуратура не мала права розпочинати це кримінальне провадження, оскільки воно не підслідне прокуратурі. Згідно ч. 7 ст. 214 КПК України, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, З ДОТРИМАННЯМ ПРАВИЛ ПІДСЛІДНОСТІ передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. КПК не знає і не передбачає такого органу досудового розслідування, як підрозділи прокуратури (п. 17 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 38 КПК України). Про це ж свідчать і власні попередні дії посадових осіб Новокаховської місцевої прокуратури, які у таких випадках завжди пересилали відповідні заяви до підрозділів Національної поліції України. Ті повноваження, які приписує собі Перший заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури у листі від 17.12.2018 року, з посиланням на ст. 36 КПК України, стосуються прокурора як посадової особи, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (преамбула ч. 2 ст. 36 КПК України). Втім, про який нагляд за дотриманням законів з боку прокуратури може йти мова, якщо прокуратура сама є суцільним порушником законів?

Шахрайство відбулося саме по відношенню до міноритарних акціонерів, оскільки має місце обман акціонерів у чистому вигляді

Більше того, у даному випадку є більше підстав вважати, що шахрайство відбулося саме по відношенню до міноритарних акціонерів, оскільки має місце обман акціонерів у чистому вигляді, тому що акціонер вводиться в оману твердженням про ціну викупу акцій 1,2 грн. Більше того, постійним посиланням на рішення Наглядової ради Товариства та Звіт про оцінку майна посадові особи Товариства у змові з оцінювачем майна створюють враження у акціонерів в обов'язковості передачі Товариству майна (акцій) за вказаною ціною.

Викликають також серйозні запитання до законності витоку інформації з кримінального провадження, який допустили посадові особи Новокаховської місцевої прокуратури, з метою наступної передачі цієї інформації у господарський суд. Обґрунтування, що містяться у листі від 17.12.2018 року, зводяться до того, що у відповідності до ст.ст. 64-1, 220, 221 Кримінального процесуального кодексу України представником юридичної особи заявлено клопотання щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та отримання копій з нього і це клопотання було задоволено.

АЛЕ!!!!!!!!!

Згідно ч. 1 ст. 221 КПК України, слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, ПРЕДСТАВНИКА ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ, ЩОДО ЯКОЇ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПРОВАДЖЕННЯ, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення. У даному випадку, посилання на цю статтю у системному зв’язку із ст. 64-1 КПК України свідчить про те, що слідчий чи прокурор, надавши доступ до матеріалів кримінального провадження представнику АТ «Дім марочних коньяків Таврія», розглядав це Товариство як юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження. Але це, які мінімум, викликає сумнів.

Так, відповідно ч. 8 ст. 214 КПК України, відомості про юридичну особу, ЩОДО ЯКОЇ МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями… Відповідно до пункту 8 Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (додаток 6 до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 р. № 139, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 р. за № 680/28810), така юридична особа як раз і називається юридична особа, щодо якої здійснюється провадження. І там же вказується прізвище, ім’я, по батькові представника юридичної особи, про які йде мова у ст. 64-1 КПК України. Однак оскільки у даному провадженні жодних підозр не пред’явлено, особи з таким процесуальним статусом бути не може.

Викладені та деякі інші міркування були покладені в основу скарги адвоката Акціонера, яка (скарга) була подана до Генеральної прокуратури України і яка знову ж таки була переадресована до прокуратури Херсонської області. У відповідь прокуратура Херсонської області надіслала листа від 30.01.2019 року № 04/2/2-14-19, в якому (листі) намагається незграбно виправдати дії посадових осіб Новокаховської місцевої прокуратури. Зокрема, прокуратура Херсонської області, співчуваючи прокурорам, повідомила, що в провадженні Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження № 42018231070000134, розпочате на підставі заяви ПрАТ «ДМК Таврія» щодо шахрайських дій окремих акціонерів за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Тобто, замість того, щоб закрити незаконне кримінальне провадження, прокуратура Херсонської області приєднується до тієї точки зору, що законне прагнення Акціонера отримати справедливу ціну за свої акції через відкритий суд, є шахрайством. Однак при цьому зазначається, що кримінальне провадження здійснюється підрозділом Національної поліції України. Тоді на яких підставах посадові особи Новокаховської місцевої прокуратури здійснювали у даному кримінальному провадженні процесуальні дії, – адже процесуальний керівник тільки надає вказівки з приводу здійснення процесуальних дій, але сам їх не здійснює.

Викликає сумну посмішку пояснення прокуратури Херсонської області щодо підстав допуску представників ПрАТ «ДМК Таврія» до вивчення матеріалів кримінального провадження. У відповіді від 30.01.2019 року вказано, що вивченням кримінального провадження встановлено, що ПрАТ «ДМК Таврія», дійсно, не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, а посилання у листі Новокаховської місцевої прокуратури від 17.12.2018 року на ст. 64-1 КПК України є помилковим. Надання представнику ПрАТ «ДМК Таврія» матеріалів кримінального провадження для ознайомлення здійснено у відповідності до вимог ч. 4 ст. 58, ст. 221 КПК України.

letter3

При цьому слід розуміти, що посилання на ч. 4 ст. 58 КПК України означає, що ПрАТ «ДМК Таврія» у відповіді прокуратури Херсонської області розглядається як потерпілий. ТОБТО, ПРОКУРОРИ НОВОКАХОВСЬКОЇ МІСЦЕВОЇ ПРОКУРАТУРИ НЕ РОЗРІЗНЯЮТЬ ПІДОЗРЮВАНОГО І ПОТЕРПІЛОГО. От такий рівень кваліфікації у прокурорів «реформованої» прокуратури.

З іншого боку, згідно ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Якої майнової шкоди завдано на даний момент Товариству і яким процесуальним документом це визначено, прокурори з обласної прокуратури тримають у таємниці.

Разом із тим, якісь сумніви у обласної прокуратури, очевидно, виникли, оскільки нібито «з метою здійснення об'єктивного та всебічного розслідування» підслідність в указаних кримінальних провадженнях прокуратурою області визначено за Бериславським ВП ГУНП в Херсонській області, тобто справи передано для розслідування в інше місто, при цьому знову ж таки у підрозділ Національної поліції.

І тепер, як полюбляють вказувати у своїх листах слідчі та прокурори, «слідство триває».

Разом із тим, з цих подій можна зробити певні висновки.

По-перше, коли автори та лобісти різноманітних законопроектів щодо обов’язкового чи примусового викупу акцій посилаються на європейський досвід, то слід, перш за все зрозуміти, чи втручаються в Європі прокурори у судовий господарський спір між акціонерами та акціонерним товариством, особливо на боці останнього. Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 12.10.1982 року у справі «Bramelid and Malmström v. Sweden», на яке люблять посилатися прихильники процедури squeeze-out як на підтвердження правомірності останньої, наголошується на тому, що основою справедливого викупу акцій за шведським законодавством є передбачена шведським законодавством арбітражна процедура. У даній справі за наявності заперечень міноритарних акціонерів емітент в особі Ради директорів призначив арбітражну колегію з трьох арбітрів – двох дипломованих бухгалтерів і професора. В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ТАКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ І БЛИЗЬКО НЕМАЄ. Натомість в Україні «арбітрами» залюбки виступають прокурори.

По-друге, цілком зрозуміло, що в державах олігархічного типу, якою, на жаль, виявилася Україна, владні інститути будуть діяти, переважно, на користь олігарха (мажоритарного власника). Це зайвий раз підкреслює, що Україна не готова до сприйняття європейських процедур без належних європейських запобіжників, особливо коли мова йде про безпосередні загрози правам громадян.

В державах олігархічного типу, якою, на жаль, виявилася Україна, владні інститути будуть діяти, переважно, на користь олігарха

По-третє, вказані події є, зокрема, наслідком того, що автори КПК України 2012 року у неконституційний спосіб обмежили право на оскарження початку кримінального провадження. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003 (тобто, коли Конституційний Суд України ще заслуговував на повагу), яким (рішенням) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ті положення КПК України, які унеможливлюють розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на постанови слідчого, прокурора стосовно приводів, підстав і порядку порушення кримінальної справи щодо певної особи, вказано: «Постанова про порушення кримінальної справи щодо певної особи, винесена з недодержанням вимог КПК України… може породити наслідки, які виходять за межі кримінально-процесуальних відносин, і завдати такої шкоди конституційним правам і свободам внаслідок несвоєчасного судового контролю, що поновити їх буде нездійсненним». Втім відсутність такої можливості після набрання чинності КПК України 2012 року дозволяють слідчим і прокурорам «малювати» будь-які кримінальні провадження, не замислюючись над наслідками.

І нарешті по-четверте. Контрагентам ПрАТ «Дім марочних коньяків "Таврія"» потрібно бути дуже обережними у господарських взаємовідносинах з цим Товариством, оскільки воно може будь-яку господарську суперечку легко перевести у кримінальну площину.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее