Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
04.01.2021 | 10:11
2927
0

Суб’єкти владних повноважень можуть і повинні відшкодовувати збитки підприємцям

Суб’єкти владних повноважень можуть і повинні відшкодовувати збитки підприємцям
(на прикладі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку)

Систематичне свавілля, яке проявляють суб’єкти владних повноважень по відношенню до суб’єктів господарювання, значною мірою пояснюється тим, що владні суб’єкти не несуть за свої незаконні дії жодної відповідальності.

За таких умов дуже корисним і показовим видається стягнення у судовому порядку збитків, завданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР, Комісія) професійному учаснику фондового ринку – Товариству з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Таск-Брокер».

Так, 27 грудня 2018 р. НКЦПФР винесла постанову № 723-ДП-Т про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, якою по відношенню до ТОВ застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 170.000 грн. за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку.

17 травня 2019 р. НКЦПФР, у зв`язку з несплатою фінансової санкції протягом трьох місяців з дати винесення вищевказаної постанови, прийняв рішення № 263 про зупинення дії ліцензій на провадження професійної діяльності позивача на фондовому ринку.

Рішеннями окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 р. у справі № 640/2021/19 та від 4 вересня 2019 р. у справі № 640/8780/19, залишених без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно від 1 серпня 2019 р. та 19 листопада 2019 р., визнано протиправними та скасовано вищевказані постанову НКЦПФР № 723-ДП-Т від 27 грудня 2018 р. та рішення НКЦПФР № 263 від 17 травня 2019 р.

Ухвалою від 09 вересня 2019 року у справі № 640/2021/19, адміністративне провадження № К/9901/24931/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НКЦПФР на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року по справі № 640/2021/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер» до НКЦПФР про визнання протиправним та скасування постанови.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/84134356

Зловживаючи процесуальними правами, НКЦПФР повторно звернулася з такою ж касаційною скаргою. Однак ухвалою від 20 грудня 2019 року у цій справі, адміністративне провадження № К/9901/35328/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду повторно відмовлено у відкритті касаційного провадження у цій справі.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/86504781

Отже, Постанову НКЦПФР № 723-ДП-Т щодо маніпулювання вже не може бути реанімовано. А відтак тиск з боку НКЦПФР на ТОВ сплатити незаконну санкцію шляхом зупинення дії ліцензії ТОВ є апріорі незаконним.

Наприклад, в іншій Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду – від 01 серпня 2019 року по справі № 640/2021/19 – колегія суддів зазначила, що коли в судовому порядку встановлено протиправність застосування до позивача штрафної санкції, за несвоєчасність сплати якої відносно нього прийнято оскаржуване рішення по зупинення дії ліцензії, то скасування в судовому порядку постанови, на підставі якої до ліцензіата застосовано фінансову санкцію, виключає можливість зупинення дії ліцензій за певним видом професійної діяльності за відповідним рішенням Комісії.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/90476028

При цьому колегія суддів зауважила, що вказана постанова (про застосування штрафної санкції) є актом індивідуальної дії, а тому є протиправною та такою, що не діє та не породжує жодних правових наслідків саме з моменту її прийняття. Так, у разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Крім того, судова колегія враховує, що прийняття НКЦПФР оскаржуваного рішення про зупинення дії ліцензії з огляду визнання протиправною та скасування у судовому порядку постанови від 18.05.2016 № 235-ЦА-УП-Т з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих) юридичних наслідків для такого суб`єкта господарювання. Відповідно, наявні обґрунтовані підстави для скасування оскаржуваного рішення відповідача як протиправного, оскільки підстава для його прийняття скасована у судовому порядку.

Повертаючись тепер до постанови НКЦПФР № 723-ДП-Т від 27 грудня 2018 р., додатково зазначимо, що у такий спосіб в судовому порядку спростовано твердження про маніпулювання цінами на акції ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», яке використано посадовими особами вказаного емітента для заниження ціни викупу акцій при сквіз-ауті.

Разом із тим, ТОВ абсолютно обґрунтовано вважало, що незаконним зупиненням дії ліцензії рішенням № 263 від 17 травня 2019 р. НКЦПФР незаконно блокувало законну господарську діяльність ТОВ, що призвело до втрати доходів, які б ТОВ отримало за звичайних обставин своєї діяльності, потягло за собою збитки у вигляді упущеної вигоди, а тому НКЦПФР повинно відшкодувати завдані нею збитки. У зв’язку із цим ТОВ звернулося із відповідним позовом до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі № 910/642/20 позов ТОВ в частині стягнення з НКЦПФР на користь ТОВ 108.000 грн. шкоди задоволено. Стягнуто з НКЦПФР на користь ТОВ 108.000 грн. шкоди.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/90909181

Обґрунтовуючи дане рішення, суд звернув увагу на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Згідно вимог ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, згідно приписів ст. 56 Конституції України та ст. 1173 ЦК України, потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою.

Господарський суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази свідчать про протиправність поведінки НКЦПФР, пов`язаної з прийняттям ним неправомірного рішення № 263 від 17 травня 2019 р., яким було зупинено дію ліцензій ТОВ на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між прийнятим НКЦПФР рішення, яке було визнано в судовому порядку протиправним та скасовано, та завданими ТОВ втратами у вигляді неодержаного ним прибутку (втраченої вигоди), який ТОВ одержав би у разі здійснення ним його професійної діяльності, та на які позивач правомірно розраховував як сторона (торговець цінними паперами) за договором з «Фондовою біржею ПФТС» щодо підтримання цін, попиту та/або пропозиції, обсягів торгів фінансовими інструментами на біржі.

Суд наголосив, що заперечення НКЦПФР проти фактів завдання збитків суперечать вимогам чинного законодавства, не узгоджуються із зібраними у справі доказами, тому є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», шкода заподіяна учасникам ринку цінних паперів неправомірними діями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при здійсненні контрольних та розпорядчих повноважень, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок держави відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є відшкодування шкоди з НКЦПФР.

Дане рішення підтримано Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 листопада 2020 р. у даній справі № 910/642/20.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/92947685

Апеляційний суд повністю підтримав наведені аргументи, а також послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17/12-199гс18, з якої вбачається, що ст.ст. 11731174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 Цивільного кодексу України.

А тому посилання НКЦПФР на необхідність встановлення її вини відхиляється як необґрунтоване.

Протиправність поведінки НКЦПФР, пов`язаної з прийняттям ним неправомірного рішення № 263 від 17.05.2019, яким було зупинено дію ліцензій ТОВ на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, підтверджено судовими рішеннями в адміністративних справах № 640/2021/19 та № 640/8780/19. При цьому посилання Комісії на те, що її дії не визнавалися протиправними, відхиляються як безпідставні з огляду на те, що саме рішення НКЦПФР про зупинення ліцензій позивача визнано протиправним у судовому порядку. При цьому норма ст. 1173 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади.

Принагідно зазначимо, що відсутність необхідності встановлення вини суб’єкта владних повноважень в обставинах зупинення дії ліцензії за несплату штрафної санкції означає також і те, що, як зазначено вище, рішення про зупинення дії ліцензії може бути скасоване у зв’язку із скасуванням в подальшому постанови про застосування штрафної санкції, про що у момент прийняття рішення про зупинення дії ліцензії може ще невідомо. Тобто вини Комісії нібито немає. Однак відсутність необхідності встановлення вини для відшкодування шкоди не звільняє НКЦПФР, як і будь-який інший орган влади від відшкодування завданої шкоди. Усі ризики в такому випадку покладаються саме на суб’єкт владних повноважень.

Ухвалою від 23 грудня 2020 року у даній справі № 910/642/20 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НКЦПФР на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93742879#

Касаційний суд обґрунтував дану ухвалу тим, що дана справа визначається як малозначна у розумінні Господарського процесуального кодексу України, оскільки предметом позову у справі № 910/642/20 є відшкодування шкоди в розмірі 108.000,00 грн., що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2012 * 100 = 210.200,00 грн. – станом на 2020 рік). Зазначимо, що з 1 січня 2021 року даний поріг складатиме 2.189 грн. * 100 = 218.900,00 грн.

Таким чином, прагнення відшкодування шкоди у зв’язку із протиправними діями суб’єкта владних повноважень є таким, що цілком може бути реалізоване.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter