Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
02.11.2021 | 14:24
2626
0

Строк оскарження до суду вимоги податкового органу про сплату єдиного внеску

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Тобто, у цій вимозі ключовими словами, очевидно, є «встановлених законом». Однак незважаючи на численні зміни влад, численні реорганізації податкової служби та зміни її кадрового складу, прибрати прагнення працівників податкової служби порушувати закони при перевірках і донарахуваннях податків не вдається. Тому проблеми звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів від претензій податкових органів залишатимуться актуальними.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно пункту 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Отже, платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею або оскаржити її в адміністративному (до податкового органу вищого рівня) або судовому порядку.

Якщо адміністративне оскарження не дало позитивного для платника результату, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження остаточного рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу в судовому порядку.

При цьому тривалий час вважалося, а деякі судді вважають і досі, що строк звернення до адміністративного суду з позовом про скасування вимоги податкового органу про сплату єдиного внеску також складає десять календарних днів.

Наприклад, в ухвалі від 11 серпня 2021 року у справі № 380/13196/21 Львівського окружного адміністративного суду вказано: «Таким чином платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження, так і без такої. Дана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2019 по справі № 802/983/18-а».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/98940166

Натомість Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) встановлені інші строки звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду.

Так, згідно ч. 2 ст. 122 КАСУ, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Отже, в загальному випадку КАСУ встановлює такі строки звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду: 6 місяців з моменту порушення прав особи – якщо закон не передбачає процедури адміністративного оскарження або якщо особа не скористалася такою процедурою; 3 місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень – якщо закон передбачає можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, при цьому за наслідками адміністративного оскарження позивачем отримане рішення по суті скарги.

Натомість, згідно ч. 3 ст. 122 КАСУ, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Саме це застереження, у сукупності з нормами ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», і надавало підстави для визнання строків судового оскарження вимоги про сплату недоїмки лише тривалістю десять календарних днів як нібито встановлений «спеціальним» Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,

Однак така позиція є застарілою.

Так, у Постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19, адміністративне провадження № К/9901/19568/20, Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду колегія суддів відступила від даної правової позиції і дійшла висновку, що платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого КАСУ, а не статтею 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/95240811

Обґрунтовуючи цей висновок, колегія суддів вказала, що «критерієм для виокремлення правових систем з переважанням юридичного процесу є пріоритетність у правовому регулюванні процесуальних правил, які передують появі норм матеріального права. Можна допускати відступ від правила застосування тієї норми, яка закріплена у відповідній галузі, і обирати норму іншого акта у випадках, коли вона покращує правове положення суб`єктів.

У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Принцип преюдиції правомірності поведінки з найбільш сприятливим для особи тлумаченням відповідної норми права узгоджується з наведеним у статті 5 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування принципом загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав».

При цьому колегія суддів наголосила, що «судова палата відступає від висновків, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі № 140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.З огляду на наведене Верховний Суд, відступаючи від правової позиції, викладеної в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати всі такі рішення, оскільки Верховний Суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень».

Отже, висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 31.01.2019 по справі № 802/983/18-а, вже не є релевантним.

З даним висновком погодився офіційний орган Державної фіскальної служби «Вісник. Офіційно про податки»[1].

В подальшому Верховний Суд неодноразово послуговувався висновком Постанови від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19, що видно з таблиці, складеної на підставі даних з Єдиного державного реєстру судових рішень:

 рі-

шення

Форма
судового
рішення

Дата
ухвалення
рішення

Дата
набрання
законної
сили

Форма
судочинства

№ судової справи

Назва суду

Суддя-головуючий

96498081

Постанова

22.04.2021

22.04.2021

Адміністративне

140/813/19

Касаційний адміністративний суд

Білоус О.В.

96498084

Постанова

22.04.2021

22.04.2021

Адміністративне

140/813/19

Касаційний адміністративний суд

Білоус О.В.

96281267

Постанова

15.04.2021

15.04.2021

Адміністративне

803/1766/16

Касаційний адміністративний суд

Гімон М.М.

96281206

Постанова

14.04.2021

14.04.2021

Адміністративне

1.380.2019.005481

Касаційний адміністративний суд

Усенко Є.А.

95653836

Постанова

19.03.2021

19.03.2021

Адміністративне

826/5925/18

Касаційний адміністративний суд

Гімон М.М.

95365872

Постанова

05.03.2021

05.03.2021

Адміністративне

640/9172/20

Касаційний адміністративний суд

Усенко Є.А.

95240811

Постанова

25.02.2021

25.02.2021

Адміністративне

580/3469/19

Касаційний адміністративний суд

Гімон М.М.

Разом із тим, слід зазначити, що Постанова від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19, адміністративне провадження № К/9901/19568/20, Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду приймалася у справі, де платник податків скористався правом адміністративного оскарження вимоги про сплату недоїмки до податкового органу вищого рівня, але не отримав бажаного результату. Тому Верховний Суд визнав, що такий платник мав право на 3-місячний термін оскарження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАСУ. Тому цікаво окремо розглянути позицію Верховного Суду у справах, у яких платник податків взагалі не користався можливості процедури адміністративного оскарження вимоги про сплату недоїмки до податкового органу вищого рівня.

З цього приводу, зокрема, у Постанові від 05 березня 2021 року у справі № 640/9172/20, адміністративне провадження № К/9901/2723/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголошується:

«Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

***

Проте … за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати  порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.

Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)  з  єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/95365872

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду (без адміністративного оскарження) складає 6 місяців.

Разом із тим слід наголосити, що сформувавши описані правові позиції, Верховний Суд лише дозволив звертатися до адміністративних судів у термін, більший, ніж 10 календарних днів. Однак слід мати на увазі, що згідно ч.ч. 4, 5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі. Вимога податкового органу про сплату недоїмки щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Тобто, якщо платник не звернувся до суду протягом строку, встановленого безпосередньо Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», податковий орган розпочне примусове стягнення. Тому краще вкладатися у відведені 10 календарних днів. Натомість якщо пропуск цього строку вже відбувся, то викладені правові позиції стануть у пригоді. При цьому після відкриття судом провадження в адміністративній справі слід спробувати визнати виконавчий документ, поданий податковим органом, таким, що не підлягає виконанню (стаття 374 КАСУ) або зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (пункт 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

[1] http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100023346-stroki-oskarzhennya-vimogi-pro-splatu-nedoyimki-z-yesv-pislya-adminoskarzhennya-vs-vidstupiv-vid-poperednoyi-pozitsiyi

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее