Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :

Що може знищити фондовий ринок, ще до початку його реформування

На початку лютого на сайті Верховної Ради було оприлюднено відразу два законопроекти, які стосуються діяльності регулятора фондового ринку – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. А саме, проект закону № 4687 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж» та проект закону № 4684 «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж». В НКЦПФР стверджують, що обидва законопроекти сприятимуть реформі фондового ринку та дозволять йому працювати за європейськими стандартами. Однак, представники ринку вважають, що запропоновані Комісією проекти є передчасними й звертають увагу на те, що в котрий раз до реформи ринку не залучаються його учасники. На їхню думку, такий поспіх у підготовці та можливе «прискорене» прийняття законопроектів у Верховній Раді не тільки не сприятиме реформуванню фондового ринку, але й приведе до його чергового скорочення, а можливо і зникнення.

Бачу ціль, не бачу перешкод Те, що законодавчі акти, покликані регулювати фондовий ринок в Україні, готуються та розглядаються поспіхом і буквально за лічені хвилини приймаються Верховною Радою, здається, вже нікого не дивує. Варто згадати закони, прийняті за останні два роки. До прикладу, візьмемо Закон № 79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг», а іншими словами «Закон про Спліт». Прийнятий Верховною Радою в 2019 році та набувший чинності 1 липня 2020 року він докорінно змінив розподіл сфер регулювання на фінансовому ринку України.

Нагадаємо, згідно Закону, була ліквідована Нацкомфінпослуг, а функції регулювання небанківськими фінансовими установами розподілилися між Національним банком та НКЦПФР. Сьогодні, підбиваючи підсумки півроку роботи за новою схемою, багато хто з учасників процесу «перерозподілу» регулювання фінринку, не приховує розчарування. НБУ та НКЦПФР, поклавши на свої плечі непосильну ношу, з великою труднощами намагаються регулювати підзвітні ринки, не кажучи вже про їх нормативне забезпечення. Багато актів та змін до законів, які вони ініціюють прямо суперечать один одному й тим самим ускладнюють і без того важке становище фінансових установ.

Противники «Спліта» не приховують, що усе це - наслідки поспішного прийняття потрібної комусь у якийсь момент редакції Закону. Адже до 2019 року відповідний законопроект декілька років блукав коридорами Верховної Ради, не дивлячись навіть на те, що він був президентським та першочерговим. Народні обранці, як і більшість представників небанківського фінансового ринку, розуміли, що його прийняття може негативно вплинути на весь фінансовий ринок. Більше того, це визнавали навіть міжнародні донори, які наполягали на прийнятті Закону. На зустрічах з представниками ринку вони не приховували, що у новій редакції «Спліта» є певні ризики для фінансового ринку, але документ вимагали прийняти. Якщо ж щось у майбутньому піде не так, донори обіцяли все «переграти». Не дарма ж на ринку вже не один місяць ширяться чутки про «Спліт 2».

Надшвидкісний Закон Але якщо «Закон про Спліт» хоча б пройшов шлях публічного обговорення та багатоденних дискусій, то Закон № 738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (Закон про ринки капіталу) взагалі мало хто з народних обранців встиг прочитати. Адже документ, об’ємом 470 сторінок, був прийнятий Верховною Радою за рекордні 1 хв. 52 сек. Вірогідно, що саме цей документ може ввійти в історію як один із найшвидше прийнятих законів Верховною Радою України. Саме цим, мабуть і пояснюється велика кількість невідповідностей та суперечностей, що містяться в Законі.

Так, Законом № 738-IX визначено, що він, нібито, імплементує 12 актів законодавства Європейського Союзу та ще безліч неназваних актів ЄС, що сам Євросоюз ще навіть не прийняв, а лише «розробив на виконання або доповнення» тих 12-ти актів. Більше того, із 12 вже відомих актів ЕС в базі українського законодавства перекладено лише два. Тобто, депутати за 1 хв. 52 сек. проголосували за 12 недоперекладених Євродиректив та імплементацію їх до одного закону. Тоді як в самому Євросоюзі це займає декілька десятиліть. Не дивно, що в самому ЕС були «трохи» приголомшені таким «рішучим» законотворчим запалом народних депутатів.

Ба, більше, від імені свого посла в Україні вони надали власний Аналіз нашого законопроекту на майже 1000 сторінках, витративши на це не один мільйон євро. В результаті, як зазначає у своїй колонці на Stockworld експерт Олександр Кошовий, поспіх депутатів у прийнятті Закону № 738-IX вилився сьогодні у наступне:

По-перше, достеменно не відомо, якою є справжня дата набуття чинності Законом №738-IX. По-друге, зміни до численної кількості актів, про які йдеться у Законі, публічно не кодифіковано, й не надано доступ до них. Так само не відомо, хто доповнив всупереч Конституції Закон додатковим розділом IV, який з’явився в документі уже після того, як за нього проголосувала Верховна Рада. По-третє, підзаконні акти до Закону досі не прийняті, а процес їх підготовки, нібито, засекречений. По-четверте, незрозуміло, що саме з директив ЄС імплементовано, адже офіційний переклад зазначених актів законодавства ЄС на українську мову відсутній. Ну і останнє, зміни до Закону сягають положень Цивільного, Кримінального, Кримінально-процесуального та іншого законодавства України, наслідки неоднозначного застосування яких не можна прогнозувати.

Комісія з надзвичайними повноваженнями Проте, замість того, щоб закрити проблемні питання, пов’язані із Законом № 738-IX, на лобіювання якого НКЦПФР, у свій час, кинула всі сили, вона зайнялася зовсім іншими справами – реформуванням власної структури. На початку лютого на сайті Верховної Ради було оприлюднено два законопроекти: № 4687 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж» та № 4684 «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж», які пропонують наділити НКЦПФР надзвичайними повноваженнями, яких, за словами експертів, немає навіть у правоохоронних органів. Як і слід було очікувати, мотивацією до реєстрації згаданих законопроектів стали вимоги міжнародних донорів – на цей раз МВФ.

В пояснювальних записках до законопроектів зазначається, що згідно Меморандуму, підписаному з фондом, Україна зобов’язана прийняти законопроект, який «посилює незалежність та інституційну спроможність, повноваження щодо транскордонної та внутрішньої співпраці, та правозастосовні повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для того, щоб забезпечити дотримання нею стандартів IOSCO». Тож, заручившись Меморандумом, Комісія не стала проявляти скромність та вирішила перетворитися на справжній правоохоронний орган на ринку капіталів, який в рамках розслідування може арештовувати активи до прийняття відповідного рішення судом, забороняти укладання договорів, робити огляди приміщень будь-яких фізичних або юридичних осіб, опитувати свідків та ін.

Також у законопроекті № 4684 є зовсім нові для сприйняття українців норми та механізми здійснення повідомлень до Комісії про порушення на ринку капіталу, є порядок розгляду таких повідомлень та інформації, переданої інформаторами, а також питання захисту інформаторів та оплати їх «послуг». Окрема мова про штрафні санкції! До прикладу, за аналогічне порушення, а саме неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації, Національна комісія з цінних паперів та бірж планує запровадити штрафну санкцію на фізичну особу в розмірі до 22 млн грн, а на юридичну особу в розмірі до 109 млн грн або до 5% загального річного обороту такої юридичної особи. У той же час інший регулятор фінансового ринку – Національний банк України пропонує штраф до 34 тис. грн.

При цьому кожний з регуляторів фінансового ринку декларує приведення законодавства у відповідність до законодавства ЄС. Чому ж тоді штрафи на ринку капіталу в тисячі разів більші, невідомо. Також слід відмітити, що, на відміну від Національного банку, який перед внесенням законопроектів в Раду ретельно обговорює їх з учасниками ринку, зазначений законопроект уже традиційно взагалі не обговорювався з громадськістю, а учасники фондового ринку дізнались про нього тільки після реєстрації документу в Верховній Раді. Більше того, виникає побоювання, що і проголосують за даний законопроект так само, як і за Закон про ринки капіталу – у швидкісному режимі та без ретельного розгляду та врахування позиції учасників ринку.

Враховуючи, що фондовий ринок знаходить в стані стагнації, і це доводить статистика ринку*, а також прагнення НКЦПФР «реформувати» ринок без його учасників, далеко не всі професійні учасники можуть дочекатися покращення, яке Прем’єр-міністр України обіцяв з 2023 року. Головне ж задекларувати, а практику прийняття «потрібних» законів за 1 хв. 52 сек. ми вже напрацювали. Чи треба ще про щось говорити?

Показники ринку 2015-2019 роки

Обсяг торгів на ринку цінних паперів знизився з 2015 по 2019 рік на 1 394 млрд грн - з 2172 млрд до 778 млрд грн відповідно.

Обсяг зареєстрованих емісій цінних паперів скоротився з 148 млрд грн у 2015 році до 112 млрд грн в 2019.

При цьому майже 50% від загального обсягу зареєстрованих емісій в 2019 році припадає на двох емітентів: ПРАТ «Укренерго» (37 млрд грн) та АТ «Альфа-банк» (16 млрд грн).

На кінець 2015 року в лістингу знаходились 64 випуски акцій, а на кінець 2019 року тільки два випуски, позалістингові - 1494 та 230 відповідно.

photo_2021-02-17_14-36-45

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее