Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
20.05.2019 | 13:12
3307
0

«Що дозволено Юпітеру…»*

*«Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику» – крилатий латинський вислів, зміст якого в тому, що якщо щось дозволено людині чи групі людей, то воно зовсім необов'язково дозволено усім іншим, тобто постулюється наявність подвійних стандартів (за матеріалами українського сегменту Вікіпедії).

Останнім часом почастішали випадки, коли українські комерційні банки відмовляють клієнтам у здійсненні розрахунків за операціями з цінними паперами, а навіть здійснюючи такі операції, накладають певні обмеження, наприклад, сильно затримуючи здійснення таких операцій у часі. У деяких випадках банки навіть відмовляють у відкритті професійним учасникам фондового ринку рахунків. При цьому працівники банків усно згадують про якогось листа Національного Банку України (далі – НБУ), регулярно відмовляючись надавати письмові відповіді. Зазначу, що гра у «таємниці», як правило, свідчить про незаконність того, що відбувається, оскільки «гравцям» у цю гру здається, що приховування тих чи інших обставин сприяє і приховуванню беззаконня.

Пошук по сайту НБУ надав можливість встановити, що, дійсно, НБУ видав лист від 01.03.2019 року за № 25-0006/12002, який (лист) наводимо нижче. У цьому листі НБУ повідомляє, що «Національним банком під час здійснення нагляду за банками у сфері фінансового моніторингу виявлено ряд фінансовий операцій з цінними паперами, зокрема облігаціями внутрішньої державної позики (далі – ОВДП), що проводились юридичними та фізичними особами, клієнтами банків, характер яких може свідчити про легалізацію (відмивання) доходів, доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – легалізація доходів/фінансування тероризму). Особливістю проведення подібних операцій є купівля за більш високою ціною та продаж за більш низькою ціною (тобто зі збитком) ОВДП з таким же ISIN кодом юридичними особами протягом короткого проміжку часу, в тому числі, одного робочого дня, що повторюється неодноразово (циклічно). Один із прикладів проведення клієнтами наведених фінансових операцій виглядає так:

Брокер, діючи від свого імені за рахунок і за замовленням юридичної особи – нерезидента, придбає у банка пакет ОВДП за ринковою ціною. В подальшому, цей брокер продає, а інший брокер придбає зазначений пакет ОВДП, діючи за рахунок і за замовленням фізичної особи, за ціною, що є нижчою від ціни придбання, але при цьому може бути в межах ринкових цін. Надалі, цей же пакет ОВДП викуповує перший брокер, який діє від свого імені, за рахунок і за замовленням юридичної особи – резидента, за ринковою ціною та знову перепродає на користь фізичної особи, за ціною, нижчою від ціни придбання, але при цьому в межах ринкових цін. Ця фізична особа здійснює подальший продаж зазначеного пакету ОВДП банку за ціною, що є вищою за ціну придбання, але при цьому може бути в межах ринкових цін.

За результатами проведення зазначених вище операцій купівлі-продажу пакету ОВДП фізична особа отримує інвестиційний прибуток у розмірі декілька мільйонів гривень, а юридичні особи – інвестиційний збиток у такому ж розмірі.

Таким чином, виявлені фінансові операції з купівлі-продажу ОВДП, в тому числі ті, що наведені як приклад, характеризуються такими ознаками:

– регулярне/циклічне придбання фізичними особами ОВДП та подальший продаж ОВДП в день їх купівлі або протягом найближчих днів за ціною, яка є вищою за ціну придбання, але при цьому може бути в межах ринкових цін;

– відсутність операцій за поточним рахунком фізичної особи з переказу коштів брокеру, спрямованих на купівлю ОВДП, у сумах, що відповідають вартості ОВДП».

Повний текст листа НБУ з додатками.

Принциповий сенс таких операцій полягає у тому, що:

– по-перше, згадана фізична особа створює видимість легально отриманого доходу, щоб під цей дохід декларувати майно, набуте у сумнівний спосіб. Як зазначається у листі НБУ від 01.03.2019 року за № 25-0006/12002, «така схема отримання інвестиційного прибутку використовується, в тому числі, національними публічними діячами, близькими та пов’язаними з ними особами з метою штучного формування доходу та подальшого відображення легальності отриманих доходів під час їх декларування». Правда, сам НБУ конкретних прізвищ і посад не називає, як і не повідомляє, чи встановлював НБУ у зв’язку із описаними операціями, конкретні порушення закону і чи застосовував санкції;

– по-друге (і це принципово при здійсненні операцій саме з ОДВП), цей нібито легальний дохід не є об’єктом оподаткування жодним податком, крім 1,5% військового збору. В цьому сенсі повною нісенітницею є твердження НБУ, висловлене у листі 01.03.2019 року за № 25-0006/12002, про те, що «викладені в цьому листі фінансові операції можуть проводитися клієнтами банків не тільки з купівлі-продажу ОВДП, а й інших видів цінних паперів». Сенсу проводити такі операції з цінними паперами, іншими ніж ОВДП, немає, оскільки такі операції будуть потрапляти під оподаткування доходу фізичних осіб, що робить їх вкрай неекономічними для бенефіціарів. Однак, з огляду на такі формулювання, банки, залякані розгромом імені В. Гонтаревої, відмовляються проводити розрахунки за будь-якими цінними паперами.

Разом із тим, як вказано вище, НБУ не розшифровує, хто ж ці «національні публічні діячі», які стають бенефіціарами описаних фінансових схем. Натомість є підстави вважати, що ці діячі є особами високого рівня, оскільки мова йде і про суми немаленькі – як вказує НБУ, інвестиційний прибуток сягає декілька мільйонів гривень. Тому спеціалісти доклали певних зусиль, щоб розібратися із цим питанням самостійно. Так, Юрій Віннічук на сайті Censor.net зібрав інформацію про купівлю ОВДП публічними особами в деклараціях, які вони заповнювали. Ми не стверджуємо, вказує автор, що хтось з учасників його списку займався махінаціями, про які заявив НБУ. Але деякі політики дуже швидко після купівлі продавали ОВДП за високими цінами. Наприклад, тодішній Президент України Петро Порошенко минулого (2018) року двічі купив ОВДП у «Міжнародного інвестиційного банку»: 17 жовтня – на 103 млн. грн., 18 жовтня – на 27,46 млн. грн. Останні Петро Порошенко продав того ж місяця за 28,82 млн. грн. Прибуток від швидкого перепродажу цих останніх облігацій склав 1,36 млн. грн. Автор наводить відомості і про інших публічних осіб високого рівня: тодішній президент України, 12 народних депутатів, шість менеджерів НБУ, два чиновники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та по одному чиновнику з Фонду гарантування вкладів, Генеральної прокуратури, апарату Верховної ради, а також в.о. голови «Укрінтеренерго», які здійснювали операції з ОВДП в 2017-2019 роках. Дані отримані за допомогою сервісу Declarations.

По даним чиновника Юрій Віннічук наводить такі відомості:

ПІБ

Статус/посада

на момент здійснення операцій

 Сумарно операцій з ОВДП, тис. грн.

Порошенко Петро Олексійович

президент України

130.894

Андрієнко Василь Миколайович

в.о. директора ДПЗД «Укрінтеренерго»

2.965

Хромаєв Тимур

Заурбекович

голова НКЦПФР

1.813

Яремчук Віктор Олександрович

в.о. керівника відділу будівництва Апарату Верховної ради

1.355

Панченко Олександр Сергійович

член НКЦПФР

574

Єлейко Тарас Ярославович

директор департаменту ФГВФО

342

Торопчин Станіслав Олегович

прокурор Генеральної прокуратури

134

Менеджери Національного банку

ПІБ

Статус/посада

на момент здійснення операцій

Сумарно операцій з ОВДП, тис. грн.

Пономаренко Сергій Вячеславович

директор Департаменту відкритих ринків НБУ

10.149

Вавдійчик Олександр Андрійович

начальник відділу Юридичного департаменту НБУ

3.233

Лепушинський Володимир Олександрович

начальник управління монетарної політики Департаменту монетарної політики НБУ

1.409

Будник Ігор Михайлович

директор Департаменту управління ризиками НБУ

1.368

Гольченко Іван Едуардович

начальник відділу Департаменту монетарної політики НБУ

770

Ніколайчук Сергій Анатолійович

директор Департаменту монетарної політики НБУ

697

Народні депутати України

ПІБ

Статус/посада на момент здійснення операцій

 Сумарно операцій з ОВДП, тис. грн.

Демчак Руслан Євгенійович

народний депутат, БПП

615.529

Зубик Володимир Володимирович

народний депутат, Відродження

439.831

Єфімов Максим Вікторович

народний депутат, БПП

426.080

Ткачук Геннадій Віталійович

народний депутат, БПП

102.197

Загорій Гліб Володимирович

Народний депутат, БПП

77.998

Фельдман Олександр Борисович

народний депутат, Воля народу

71.550

Литвин Володимир Михайлович

народний депутат, Воля народу

23.908

Микитась Максим Вікторович

народний депутат, БПП

12.503

Пинзеник Віктор Михайлович

Народний депутат, БПП

7.843

Мельниченко Володимир Володимирович

народний депутат, БПП

4.150

Ляшко Олег Валерійович

народний депутат, Радикальна партія

27

Разом із автором публікації ми також не стверджуємо, що усі згадані операції з ОВДП були маніпулятивними. Але тут виникає наступні взаємопов’язані питання:

– якщо усі ці операції абсолютно законні, то хто ж тоді згадані у листі НБУ «національні публічні діячі»? Невже є ще і не задекларовані операції публічних осіб з ОВДП? І чому тоді, якщо дані операції законні, НБУ «лякає» комерційні банки незаконністю таких операцій?

– але якщо усі перелічені чи деякі з перелічених операцій є незаконними, то чому до відповідних банків не застосовані реальні санкції?

Очевидно, у даному випадку має місце класична реалізація подвійних стандартів: що дозволено чиновникам вищого рангу, НБУ не хоче дозволяти усім іншим. Тому вважається, що чиновники вищого рангу свої питання вирішать в індивідуальному порядку, а усіх інших банки будуть мучити вимогами подати папірець на папірець і пускати вирішення питання розрахунків по колу, щоб врешті решт у виконання операцій відмовити.

То може краще у законний спосіб відрегулювати вказане питання і не діяти за принципом «що дозволено Юпітеру, не дозволено бику»? Наприклад, скасувати пільгу щодо оподаткування доходу від операцій з ОДВП. Адже ця пільга суперечить одночасно і таким принципам податкового законодавства, як загальність оподаткування, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, нейтральність оподаткування тощо. Бо, дійсно, операції з корпоративними цінними паперами, зокрема, з корпоративними облігаціями, оподатковуються на загальних підставах, а операції з ОВДП мають пільги. Чи відсотки по приватних депозитах оподатковуються на загальних підставах, а відсотки по ОВДП мають пільги. Як по Оруелу: «усі тварини рівні, але є такі, що рівніші».

Варто при цьому зазначити, що право комерційного банку не відкривати рахунку чи не виконувати переказ коштів не є безмежним. Воно обмежується відповідними нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Так, згідно ч. 3 ст. 1066 ЦКУ, Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Згідно ч. 2 ст. 1067 ЦКУ, Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Тобто, певна розпливчатість формулювань залишає Банку певну свободу розсуду, але виключно у межах закону та/або договору. Тобто свої забаганки Банк повинен обґрунтовувати. Інакше клієнт не позбавлений права на судовий захист, у тому числі і з відшкодуванням шкоди.

І не завадило б клієнтам публічно повідомляти громадськість про конкретні знущання конкретних банків. Може хоча б негативний вплив на репутацію утримав би від прагнень сподобатися НБУ за рахунок клієнтів?

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter