Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
17.02.2021 | 10:31
1135
0

Постанови слідчих про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів все ж таки незаконні

Раніше автору доводилося неодноразово критично оцінювати «схему» блокування обігу цінних паперів будь-якого якого випуску будь-якого емітента.

Раніше автору доводилося неодноразово критично оцінювати «схему» блокування обігу цінних паперів будь-якого якого випуску будь-якого емітента, за якою (схемою) слідчий у межах кримінального провадження, часто просто надуманого (оскільки ще жодне із кримінальних проваджень, у межах яких здійснювалося таке блокування, не доведено до суду), приймає постанову, якою зобов’язує (!) Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, Комісія) прийняти рішення про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку. НКЦПФР просто переоформлює цю постанову своїм рішенням, щоб надати йому легітимну силу для депозитарних установ. При цьому НКЦПФР прикривається посиланням на статті 40, 110 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, відповідно до яких законна постанова слідчого/прокурора, прийнята в межах його/їх компетенції, є обов’язковою для виконання, хоча відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Єзуїтська спрямованість цієї «схеми» полягає у тому, що вважається, що постанови слідчих/прокурорів описаного типу на етапі досудового «розслідування» судовому оскарженню не підлягають. Можливі відповідні скарги вже на стадії судового розслідування. Але оскільки, як зазначено вище, дані кримінальні провадження ніхто до суду доводити не збирається, то виходить, що цінні папери, у які вкладені певні кошти інвесторів, як власність, яку можна перетворити на гроші, втрачені для них назавжди. При цьому адміністративні суди, у судових процесах з НКЦПФР ганебно «відводіть очі», погоджуються застосувати статті 40, 110 КПК України, не звертаючи увагу на ч. 1 ст. 16 КПК України, і виправдовують НКЦПФР.

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/nktspfr-postupaiet-sia-svoyimi-povnovazhienniami-riznomanitnim-slidchim-i-prokuroram

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/iak-nktspfr-zakhishchaie-inviestoriv

Так, 09.02.2017 власник акцій емітента (акціонер) ПАТ «Актив Груп Консалтинг» (позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до НКЦПФР, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо зупинення обігу акцій без встановлення факту порушення, визнати протиправним та скасувати рішення НКЦПФР № 1133 від 22.11.2016 в частині зупинення обігу акцій ПАТ «Актив Груп Консалтинг». Рішення НКЦПФР приймалося на підставі Постанови від 03.11.2016, винесеної в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001331 від 27.05.2016 старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Колотигіною Т.В., якою (постановою) зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку на найближчому засіданні прийняти рішення про зупинення внесення змін у систему депозитарного обліку цінних паперів стосовно ряду товариств за переліком, в тому числі ПАТ «Актив Груп Консалтинг».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018 (суддя Келеберда В.І.) у справі № 826/2212/17 адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1133 від 22.11.2016 «Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» в частині акцій ПАТ «Актив Груп Консалтинг».

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72280812

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 (судді Беспалов О.О., Губська О.А., Парінов А.Б.) у цій справі апеляційну скаргу НКЦПФР було задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018 скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74325099

Не погоджуючись з Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018, позивач подав касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, спрямовану на оскарження вказаної постанови.

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/rieformovanii-kasatsiinii-administrativnii-sud-nie-znaie-togho-shcho-znaie-nierieformovanii-sud-piershoyi-instantsiyi

Однак Постановою від 07.08.2019 року Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (у складі 14 суддів) у задоволенні касаційної скарги було відмовлено. Адреса судового рішення у мережі Інтернет:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/83632535

Тоді НКЦПФР дуже раділа з приводу цієї «піррової» перемоги над інвесторами, наголосивши, що «Верховний суд України підтвердив правомочність рішень НКЦПФР по застосуванню такого запобіжного заходу до емітентів цінних паперів як «зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів», які приймаються в рамках кримінальних проваджень.

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/pirrova-pieriemogha-nktspfr-nad-inviestorami

Натомість тоді в Постанові від 07.08.2019 року Верховний Суд, погоджуючись із позицією Комісії, фактично прийшов до висновку, що у суб’єктів владних повноважень не вистачає ні ума, ні повноважень розібратися із законністю чи незаконністю таких постанов слідчих. Верховний Суд дійшов висновку, що Комісія повинна була тупо виконати постанову слідчого, навіть не звертаючи увагу на те, що у Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів України» відсутні повноваження Комісії «зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» на вимогу будь-яких інших суб’єктів владних повноважень, у тому числі прокурорів та слідчих. Між тим, згідно статті 60 Конституції України, ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Разом із тим, у зазначеній постанові від 07.08.2019 року вказане таке:

«41. Порядок, строки оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора під час досудового розслідування та на стадії підготовчого провадження у суді визначаються статтями 303- 308 КПК України.

42. Зі змісту вказаних законодавчих норм видно, що постанова слідчого є обов`язковою для виконання, але може бути оскаржена до слідчого судді, якщо особа вважає її незаконною. За результатами розгляду скарги на постанову слідчого постановляється ухвала слідчого судді, зокрема, про скасування рішення слідчого або про відмову у задоволенні скарги.

  1.  Крім того, питання щодо перевірки на предмет законності постанови слідчого, наслідком чого є скасування рішення слідчого або про відмову у задоволенні скарги, не може бути вирішено в рамках адміністративної справи, оскільки віднесено до кримінального судочинства.
  2.  Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази щодо визнання незаконною та скасування постанови слідчого у порядку кримінального судочинства, а тому така постанова слідчого підлягає обов’язковому виконанню Нацкомісією.

45. Судова палата наголошує на тому, що відповідно до частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

46. Поряд з цим, незважаючи на те, що позивач не є учасником кримінального провадження, чинним кримінальним процесуальним законодавством України передбачено способи захисту прав власника або володільця майна від можливого порушеннястатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо обмеження права власності позивача відбулися в порядку кримінального судочинства».

Звертає на себе увагу, що ці висновки носять загальний характер і не прив’язуються до конкретного емітента.

Орієнтуючись на дані висновки, акціонер звернувся до Печерського районного суду м. Києва із скаргою, у якій просив скасувати постанову від 03.11.2016 про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку, яку прийняла старший слідчий в ОВС ГСУ НП України Колотигіна Т.В. в рамках кримінального провадження № 42016000000001331.

Однак первісно ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2020 року у справі № 757/64331/19-к (слідчий суддя Литвинова І.В.) відмовлено у відкритті провадження за скаргою акціонера на постанову слідчого в ОВС ГСУ НП України Колотигіної Т.В. від 03.11.2016 в рамках кримінального провадження № 42016000000001331.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/90930984

При цьому в ухвалі Печерського районного суду м. Києва знову зроблений висновок про те, що «вимоги заявника, в яких він просить «скасувати постанову від 03.11.2016 про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку, яку прийняла старший слідчий в ОВС ГСУ НП України Колотигіна Т.В. в рамках кримінального провадження № 42016000000001331, поновивши строк на оскарження вказаної постанови», не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу.

Отже, слідчий суддя пішов звичним шляхом, не врахувавши «побажання» Верховного Суду забезпечити оскарження постанови слідчого.

Разом із тим, акціонер оскаржив дану ухвалу від 03.02.2020 року в апеляційному порядку. І тут акціонеру, можна прямо сказати, повезло: для колегії суддів, яка взялася розглядати апеляційну скаргу, викладена позиція Верховного Суду та конституційні принципи верховенства права виявилися не пустим звуком.

Так, в ухвалі Київського апеляційного суду від 07.10.2020 року у складі колегії суддів: головуючого судді Габрієля В.О., суддів Полосенка В.С., Дриги А.М., – суд прийшов до наступних висновків.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/92312271

«В Україні визнається і діє принцип верховенства права, що визначено ч. 1 ст. 8 Конституції України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведені правові норми мають своє відображення у пунктах 1, 2, 9 та 17 КПК України, де зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканність права власності, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому розслідуванні, серед якого відсутнє рішення слідчого про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Однак, як вбачається з положень ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За практикою ЄСПЛ акція компанії, яка має економічну цінність, разом з іншими її похідними правами, які надають можливість акціонеру впливати на компанію, може вважатися «майном» («Совтрансавто Холдинг проти України», п. 91). Отже, акції належать до категорії «майна» і підпадають під сферу дії статті 1 Першого Протоколу.

Рішення слідчого про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку, фактично призвело до обмеження права власності акціонера на акції ПАТ "Актив Груп Консалтинг", у спосіб, не передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання, чи підлягає вказане рішення слідчого оскарженню, суд першої інстанції мав виходити з приписів ст. 9 КПК України, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та ч. 6 якою встановлено, що коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зміст якої розкрито зокрема у ч. 1 ст. 24 КПК України, де зазначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема слідчого в порядку, передбаченому КПК України».

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими.

Апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2016 і постановив ухвалу, якою матеріали за скаргою на постанову слідчого в ОВС ГСУ НП України Колотигіної Т.В. від 03.11.2016 року у кримінальному проваджені № 42016000000001331 повернені до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті в порядку ст.ст. 304-307 КПК України в іншому складі суду.

На підставі даної ухвали Печерський районний суд розглянув скаргу на постанову слідчого в ОВС ГСУ НП України Колотигіної Т.В. від 03.11.2016 року у кримінальному проваджені № 42016000000001331, ухвалою від 05.02.2021 року скаргу задовольнив, постанову слідчої Колотигіної Т.В. скасував.

111

При цьому варто підкреслити, що скасування постанови тягне цікаві правові наслідки, а саме – повну відсутність правових наслідків.

Так, в абзаці 3 пункту 10.2 Постанови від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» Пленуму Вищого адміністративного суду України зазначено, що «скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007760-13#Text

У пункті 66 Постанови від 12 березня 2020 року у справі № 9901/777/18, провадження № 11-925заі19 Великої Палати Верховного Суду також зазначається, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/89257162

Тобто, з юридичної точки зору рішення на підставі постанов слідчих про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку НКЦПФР приймала за неіснуючими у правовому розумінні документами (неіснуючими підставами). А це означає, що НКЦПФР може нести матеріальну відповідальність – відшкодування шкоди, яка завдана зацікавленим особам незаконним блокуванням обігу цінних паперів. При цьому не може бути виправданням посилання на те, що про незаконність постанов слідчих формально не було відомо. По-перше, незаконність постанов слідчих була очевидною практично для усіх. По-друге, ще у публікації «Суб’єкти владних повноважень можуть і повинні відшкодовувати збитки підприємцям (на прикладі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку)» автор привертав увагу до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17/12-199гс18, з якої вбачається, що за ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/sub-iekti-vladnikh-povnovazhien-mozhut-i-povinni-vidshkodovuvati-zbitki-pidpriiemtsiam

Отже, на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 07.10.2020 року стає актуальним скасування в судовому порядку постанов слідчих про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее