Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
03.09.2019 | 09:28
914
0

Піррова перемога НКЦПФР над інвесторами

НКЦПФР повідомила, що Верховний суд України підтвердив повноваження регулятора по взаємодії з правоохоронними органами

На власному сайті https://www.nssmc.gov.ua Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, Комісія) повідомила, що «Верховний суд України підтвердив правомочність рішень НКЦПФР по застосуванню такого запобіжного заходу до емітентів цінних паперів як «зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів», які приймаються в рамках кримінальних проваджень. Відповідна Постанова була прийнята 7 серпня 2019 року Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (у складі 14 суддів) за результатами розгляду справи №826/2212/17 за позовом фізичної особи-акціонера до НКЦПФР про визнання протиправними дій регулятора та визнання протиправним і скасування рішення Комісії від 22.11.2016 №1133 «Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» в частині акцій ПрАТ «Актив Груп Консалтинг». В своїх висновках Верховний Суд підтвердив, що взаємодія НКЦПФР з правоохоронними органами відповідає нормам чинного законодавства України».

Очевидно, у Комісії дуже мало реальних «перемог» в розвитку фондового ринку, якщо чергове судове рішення стає топ-новиною. Адреса судового рішення у мережі Інтернет:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/83632535

Разом із тим, неназваний позивач-акціонер у даній справі №826/2212/17 – це я. Тому вважаю за необхідне прокоментувати деякі моменти цієї справи, хоча раніше я інформував читачів ресурсу Stockworld щодо проблеми «зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» на підставі постанов слідчих взагалі і щодо даної справи №826/2212/17, зокрема:

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/nktspfr-postupaiet-sia-svoyimi-povnovazhienniami-riznomanitnim-slidchim-i-prokuroram

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/rieformovanii-kasatsiinii-administrativnii-sud-nie-znaie-togho-shcho-znaie-nierieformovanii-sud-piershoyi-instantsiyi

Так, у своїй власній інформації Комісія скромно замовчує, що рішення від 22.11.2016 №1133 «Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» в частині акцій ПрАТ «Актив Груп Консалтинг» Комісія приймала не внаслідок якихось власних досліджень чи напрацювань, а формально виконуючи постанову від 03.11.2016, винесену в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001331 від 27.05.2016 старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Колотигіною Т.В., якою (постановою) зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку на найближчому засіданні прийняти рішення про зупинення внесення змін у систему депозитарного обліку цінних паперів стосовно ряду товариств за переліком, в тому числі ПАТ «Актив Груп Консалтинг».

Тобто, у такому зупиненні було зацікавлено «слідство» і, здавалося б, саме воно повинно було б радіти з приводу рішення Верховного Суду. У чому тут радість Комісії, яка нібито вболіває за інвесторів, зрозуміти важко.

З іншого боку, радіючи з приводу рішення Верховного Суду, посадові особи Комісії не розуміють, що фактично отримали «піррову» перемогу, що таким рішенням Верховний Суд відкрив дуже небезпечну «скриньку пандори», з якою ще, не дай Боже, прийдеться стикнутися.

Питання полягає у тому, що Верховний Суд погодився із тим, що будь-який орган влади повинен формально виконати будь-яку постанову слідчого, навіть і саму свавільну і нісенітну, хоча відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати ЗАКОННІ вимоги та процесуальні рішення слідчого, а відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора, ПРИЙНЯТА В МЕЖАХ КОМПЕТЕНЦІЇ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Верховний Суд, погоджуючись із позицією Комісії, прийшов до висновку, що у суб’єктів владних повноважень не вистачає ні ума, ні повноважень розібратися із законністю чи незаконністю таких постанов. Тобто, всупереч інформації Комісії, в своїх висновках Верховний Суд не «підтверджував, що взаємодія НКЦПФР з правоохоронними органами відповідає нормам чинного законодавства України». Верховний Суд лише вказав, що Комісія повинна була тупо виконати постанову слідчого, навіть не звертаючи увагу на те, що у Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів України» відсутні повноваження Комісії зупиняти «зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» на вимогу будь-яких інших суб’єктів владних повноважень, у тому числі прокурорів та слідчих. Між тим, згідно статті 60 Конституції України, ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Небезпека викладеної позиції Верховного Суду полягає у тому, що вимоги безмежної покірності слідчим може призвести до того, що завтра слідчі почнуть приймати без будь-якого суду постанови про арешт чи вилучення майна, іншого, ніж цінні папери, наприклад, квартири Голови НКЦПФР чи головуючого судді. А потім почнуть приймати постанови про арешти без рішення суду фізичних осіб. А оскільки для оскарження таких постанов відповідні механізми не передбачені, то відповідним виконавцям їх прийдеться виконувати. За позицією Верховного Суду, адміністративні суди завадити цьому не в змозі. Отже, отримавши дане судове рішення, суспільство «завтра» отримає ситуацію, коли саме слідчі, а не суди, будуть вирішувати долю осіб чи майна.

Разом із тим, причина невирішеності проблеми масового «зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» на вимогу слідчих полягає саме у неможливості оскаржити відповідну постанову слідчих, оскільки таке оскарження КПК України прямо не передбачає. Про це неодноразово заявлялося в адміністративному суді. Наприклад, в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 3 квітня 2017 року у справі № 11сс/796/1802/2017, колегія суддів «визнала за необхідне зауважити», що зміст скарги свідчить про незгоду саме з РІШЕННЯМ СЛІДЧОГО про заборону внесення змін до депозитарного обліку щодо цінних паперів, ОСКАРЖЕННЯ ЯКОГО НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО Ч.1 СТ.303 КПК УКРАЇНИ, адже увага акцентувалася на тому, що рішення прийнято слідчим з перевищенням наданих йому повноважень.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65971282

В ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року у справі № 11-сс/796/4628/2018 вказано: «Так, ч. 1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування… серед переліку рішень слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому розслідуванні, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, не міститься рішення слідчого про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76647104

В ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року у справі № 11-сс/796/2492/2016 вказано: «Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування  чи  прокурора під час досудового розслідування підлягають оскарженню. Зазначений перелік випадків є вичерпним. З представлених матеріалів вбачається, що 01.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову старшого слідчого з ОВС ВКР СУ МГУ ДФС - ЦО з обслуговування великих платників податків Онищенко М.В. про зупинення обігу цінних паперів від 16.05.2016 року у кримінальному провадженні № 32015100110000354. Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого/прокурора [ніж перелічені у частині першій] не розглядаються під час досудового розслідування…».

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61162844

Між тим у Посанові від 7 серпня 2019 року Верховний Суд все одно визнав, що доки відповідна постанова слідчого не оскаржена та не скасована, йти в адміністративний суд – зась (пункт 52 постанови). Залишилося тільки знайти такий механізм оскарження.

З іншого боку, потрібно розуміти, що в країну, де у будь-який момент будь-який слідчий може без рішення суду і без усталеної можливості судового оскарження арештувати будь-яке майно, інвесторам йти категорично протипоказано.

Тобто, які б заклики не лунали від нової влади до інвесторів і які б гарантії «на словах» не надавалися, я б категорично не радив йти в Україну інвесторам, доки тут безкарно можливо приймати ТАКІ рішення слідчих, прокурорів, суб’єктів владних повноважень та судів.

Окремо слід наголосити на безхребетній позиції судді-головуючого у справі Кравчука В.М. (який, до речі, прийшов у Верховний Суд на хвилі «реформи»), суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П., які попередньо погодилися, що описане втручання у право власності власника акцій є незаконним. Виникла надія, що судова реформа хоча б на даній вузькій дільниці нібито спрацювала.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76027722

Однак при прийнятті постанови від 7 серпня 2019 року ці судді радикально змінили свою точку зору і навіть не заявили окремої думки.

Разом із тим, слід зазначити, що не завжди програш битви означає програш війни. Автор має намір не відступати від теми неприпустимості свавілля слідчих та потурання ним з боку суб’єктів владних повноважень. По-перше, не виключений варіант все-таки оскарження постанови слідчого на засадах підходів, які запропонував Верховний Суд. По-друге, цілком можливе і необхідне звернення до Європейського Суду з прав людини. Навряд чи цей суд схвалить ТАКЕ втручання у право власності. І коли і якщо Європейський Суд з прав людини прийме рішення на користь акціонера, то дуже хотілося б дочекатися звільнення усіх суддів, які приймали ганебну постанову від 7 серпня 2019 року.

І у якості, як любить висловлюватися відомий журналіст, а тепер народний депутат, «промінчика позитиву і добра» хочеться повідомити, що в іншій справі Верховний Суд погодився, що виконання біржових угод на підставі договорів маркет-мейкерства не може вважатися маніпулюванням. Хоча цю новину Комісія не вважає достойної уваги і не поспішає оприлюднювати, про це буде докладно написано згодом.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter