Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
03.12.2018 | 11:13
8616
0

НКЦПФР вимагає від торговців цінними паперами телепатичних здібностей

Леонід Бєлкін про телепатію на фондовому ринку або як зачистити ринковий простір для наближених компаній

В середині листопада 2018 року багато торговців цінними паперами отримали від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР, Комісія) «листи щастя» у вигляді рішення НКЦПФР про зупинення дії ліцензій на період з 14 листопада 2018 року до 14 лютого 2019 року.

Відповідно до преамбули цього рішення, зупинення дії ліцензії здійснене у зв’язку з виникненням необхідності проведення перевірки під час провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні відповідних торговців, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України (далі – ЗУ) «Про ліцензування видів господарської діяльності», пункту 5 статті 8 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», та керуючись підпунктом 3 пункту 4 розділу 2 Порядку зупинення дії та анулювання ліцензій на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 № 816, зареєстрованим Міністерством юстиції України 01.06.2013 за № 862/23394 (далі – Порядок № 816).

Реально, про порушення справи про правопорушення торговці дізнавалися пізніше, ніж про зупинення дії ліцензії

При цьому, жодної прив’язки до конкретної справи про правопорушення у цих рішеннях немає, що може свідчити про те, що рішення про зупинення готувалося і приймалося окремо від порушення справи про правопорушення, а потім справа про правопорушення підганялася під прийняте рішення про зупинення. Реально, про порушення справи про правопорушення торговці дізнавалися пізніше, ніж про зупинення дії ліцензії.

Натомість як стало відомо згодом, зупинення дії ліцензії було здійснене у зв’язку з порушенням справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні відповідних торговців. При цьому, правопорушенням Комісія визнала те, що протягом 2017-2018 років торговцями здійснювалася переважна частка операцій з цінними паперами емітентів, у відношенні яких Комісією в подальшому¹ прийнято рішення щодо заборони торгівлі цінними паперами та/або щодо заборони внесення змін до системи депозитарного обліку, оскільки обіг цінних паперів таких емітентів створював ризик порушень прав інвесторів. У Постановах про порушення справи про правопорушення містився конкретний перелік емітентів, здійснення операцій з якими посадові особи Комісії в подальшому визнали неприйнятними.

Таким чином, Комісія вважає наявними підстави думати, що торговці при здійсненні операцій з цінними паперами емітентів, перелік яких наводиться у Постановах, не діяли в інтересах клієнтів, оскільки не враховували ризик вибору контрагентів та інші фактори ризику, та використовували грошові кошти клієнтів виключно з метою отримання винагороди, порушуючи принципи чесності, справедливості та професійності, що призвело або могло призвести до порушення прав інвесторів.

Враховуючи вищевикладене, посадові особи Комісії стверджують, що в діях торговців є ознаки порушення вимоги абзацу сьомого пункту 2 розділу II Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) – діяльності з торгівлі цінними паперами, затверджених рішенням Комісії від 14 травня 2013 року № 819, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2013 року за № 857/23389 (далі – Ліцензійні умови), в частині недотримання вимог, зокрема, підпункту а) пункту 1 розділу XV, пункту 3 розділу XV та підпункту ґ) пункту 20 розділу XV Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням Комісії від 12 грудня 2006 року № 1449. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 року за № 52/13319 (далі – Правила).

Обґрунтовуючи наявність порушень, Уповноважена особа Комісії посилається на наступні норми.

По-перше, підпунктом а) пункту 1 розділу XV Правил визначено, що при виконанні операцій з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами торговці зобов'язані діяти в інтересах клієнта, враховуючи умови, зазначені в укладеному з ним договорі, вимоги законодавства щодо цінних паперів, кон'юнктуру фондового ринку, умови здійснення клірингу та розрахунків, надання депозитарних послуг, ризик вибору контрагентів та інші фактори ризику.

По-друге, абзацом 26 розділу II Правил визначено, що фактори ризику – обставини, які можуть призвести до часткової або повної втрати грошових коштів клієнта, у тому числі за рахунок зниження вартості цінних паперів або інших фінансових інструментів.

По-третє, вимогами пункту 16 розділу II Ліцензійних умов передбачено, що для забезпечення роботи системи управління ризиками ліцензіат (крім банку) зобов’язаний призначити працівника або створити підрозділ з управління ризиками.

По-четверте, пунктом 3 розділу XV Правил визначено, що торговець при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами повинен керуватися принципами чесності, справедливості та професійності з метою найкращого забезпечення інтересів клієнта.

Чи порушили щось взагалі торговці, здійснюючи операції з цінними паперами, які визнані якимись дефектними тільки у майбутньому

По-п’яте, підпунктом ґ) пункту 20 розділу XV Правил визначено, що торговці не мають права здійснювати операції з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами клієнта, використовувати грошові кошти клієнта виключно з метою отримання винагороди, не діючи в інтересах клієнта та/або не виконуючи договори та/або разові замовлення до договору на брокерське обслуговування на найвигідніших умовах.

Що саме з цього переліку порушили торговці цінними паперами і чи порушили щось взагалі, здійснюючи операції з цінними паперами, які визнані якимись дефектними тільки у майбутньому, з Постанов зрозуміти неможливо, а самі Постанови про правопорушення є вельми сумнівними.

1. Згідно абзацу 1 ст. 12 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов'язаними з таким правопорушенням документами протягом п'яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.

Отже, закон дозволяє порушувати справу тільки у випадку реального, а не уявного правопорушення. При цьому, після складання акту останній передається протягом п'яти робочих днів для прийняття рішення про застосовування санкції, і жодних проміжних дій, відповідно до закону, не вчиняється.

За таких умов вважати правопорушенням операції з цінними паперами, у відношенні яких Комісією в подальшому прийнято рішення щодо заборони торгівлі цінними паперами та/або щодо заборони внесення змін до системи депозитарного обліку, є повною нісенітницею. Тобто, факт торгівлі цими конкретними цінними паперами повинен мав бути визнаним як порушення, і мав бути складений акт про правопорушення у момент здійснення торгівлі, але усі обставини, які виникли в подальшому, не могли бути підставою вважати порушення скоєним у момент здійснення торгівельних операцій. Згідно ст. 58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Так, у момент здійснення операцій зазначені цінні папери знаходилися в легальному обігу, жодних претензій до них не заявлялося, жодних заборон на їх купівлю-продаж і т.д. на момент здійснення угод не було. Тобто торговці працювали з абсолютно легальними цінними паперами. Той факт, що після проведення угод через деякий час щодо якихось цінних паперів блокується обіг, не може, в контексті ст. 58 Конституції України, вважатися правопорушенням торговця у момент здійснення операцій. На момент укладання угод торговці не мали можливості знати, що буде з цінними паперами в майбутньому, оскільки не володіють здібностями до телепатії.

Більше того, юридичну чистоту обігу цінних паперів повинна забезпечувати саме НКЦПФР.Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського кодексу України, правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску та проспекту емісії цінних паперів не може розглядатися як гарантія їх вартості. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідає лише за повноту інформації, що міститься у зареєстрованих нею документах, та за її відповідність вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою: гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку.

Отже, знаючи, що у системі державної влади створений такий спеціалізований регуляторний орган, як Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, учасники фондового ринку мають підстави сподіватися, що Комісія забезпечить безпечний обіг цінних паперів шляхом здійснення належного державного контролю. Якщо Комісія допустила до обігу таку кількість токсичних, з її ж власної точки зору, цінних паперів, то це означає, що саме Комісія неналежним чином виконує свої контрольні (наглядові) функції, а тепер перекладає свої промахи (справжні або уявні) на учасників ринку.

Якщо ж Комісія жодних заходів впливу щодо сумнівних, з її точки зору, цінних паперів не застосовувала, значить, виходячи з принципу добросовісності суб’єкта владних повноважень, у момент здійснення вказаних операцій обіг відповідних цінних паперів не був порушенням, а визнання їх порушенням «заднім числом» суперечить ст. 58 Конституції України.

2. Необхідно зазначити, що обіг цінних паперів емітентів, які згадуються у постановах Комісії, у тій чи іншій формі припинявся взагалі без будь-яких видимих причин, які торговці цінними паперами за усім бажанням навіть не могли передбачити.

Якщо порушення, дійсно були, то яким чином спеціалісти Комісії ці порушення не змогли розпізнати, а неспеціалісти у сфері фондового ринку – слідчі ці порушення розпізнали і вказали на них Комісії?

Так, припинення внесення змін до системи депозитарного обліку відносно практично усіх цінних паперів, що згадувалися у Постановах (до 90 %), здійснене на підставі постанов різноманітних слідчих у межах невідомих публічно кримінальних проваджень, без встановлення будь-яких дефектів юридичного статусу вказаних цінних паперів.

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/nktspfr-postupaiet-sia-svoyimi-povnovazhienniami-riznomanitnim-slidchim-i-prokuroram

Сама Комісія жодних претензій до цих цінних паперів не заявляла, будь-яких порушень не встановлювала. Фактично припинення внесення змін до системи депозитарного обігу відносно таких цінних паперів встановлювала не НКЦПФР, а саме слідчі, що взагалі є порушенням будь-яких законів. Так, згідно ч. 1 ст. 16 Кримінального процесуального кодексу України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. А якщо порушення, дійсно були, то яким чином спеціалісти Комісії ці порушення не змогли розпізнати, а неспеціалісти у сфері фондового ринку – слідчі ці порушення розпізнали і вказали на них Комісії? І якщо порушень не бачила Комісія з наявною у нею повнотою інформації, якім чином ці порушення повинні були розпізнати торговці цінними паперами?

Тобто, спочатку Комісія приймає рішення на підставі незаконних постанов слідчих, а тепер на підставі їх спільних протиправних дій пред’являє претензії законослухняним учасникам ринку. Вказані постанови слідчих чинні на даний момент тільки тому, що їх не можна оскаржити в судовому порядку на етапі досудового слідства, а передавати відповідні кримінальні справи до суду ніхто на меті і не ставить.

Що стосується так званого припинення торгівлі цінними паперами, то таке припинення здійснюється Комісією взагалі без будь-яких оприлюднених підстав.

Отже, усі претензії з приводу неправильних торгів заднім числом є надуманими та висмоктаними з пальця.

3. Твердження Комісії про те, що дії торговців призвели або могли призвести до порушення прав інвесторів, є не тільки нічим не підкріпленими, але й абсолютно непрофесійними судженнями.

Відповідно до абзацу 7 ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», інвестори в цінні папери – фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Тобто, інвестори – це власники цінних паперів. Тому якщо мова йде про інвесторів, то клієнтами торговців у відносинах купівлі-продажу можуть бути тільки продавці. Отже, коли торговці цінними паперами діють в інтересах інвесторів, то це означає, що вони за дорученням цих інвесторів продають ці цінні папери, а значить - рятують їх гроші. Вважаючи, що торговці не повинні були виконувати доручення інвесторів на продаж цінних паперів, посадові особи Комісії перевертають питання з ніг на голову. Тобто, посадові особи Комісії як раз закликають порушувати права інвесторів на продаж належних їм цінних паперів, не виконуючи їх розпоряджень (доручень).

Варто зазначити, що деякі торговці цінними паперами вже отримали листи-підтвердження від своїх клієнтів про відсутність будь-яких претензій до торговців з приводу нібито порушення прав та інтересів цих клієнтів.

4. Незрозуміло, про які ризики вибору контрагентів та інші фактори ризику веде мову Комісія та які грошові кошти клієнтів використовували торговці виключно з метою отримання винагороди, порушуючи принципи чесності, справедливості та професійності, що призвело або могло призвести до порушення прав інвесторів.

Насправді торговці, яких стосу.ться вказані претензії Комісії, як правило, не отримують в управління чи у розпорядження будь-які кошти клієнтів. Вони виконують, переважно, конкретні доручення клієнтів на конкретні операції з конкретними контрагентами та конкретними цінами. На свій розсуд ці умови угод торговці, як правило, не обирають. Грошові розрахунки покупець та продавець здійснює безпосередньо між собою.

Отже, усі твердження про будь-які ризики є надуманими.

Навпаки, приймаючи сумнівні рішення про зупинення обігу цінних паперів, саме Комісія порушує права інвесторів як власників, оскільки блокує вільне розпорядження власниками своїм майном у вигляді цінних паперів.

5. Про надуманість описаного «порушення» свідчить також і те, що не встигла Комісія порушити справу про правопорушення, як тут же зупинила провадження, щоб ще щось з’ясовувати (Постанови від 19.11.2018 року). Хоча Комісія повинна була б мати повну картину на момент порушення провадження у справі про правопорушення, оскільки вже нібито встановила факт порушення. Більше того, порушуючи провадження у справі про правопорушення, Комісія вважала встановленою невідповідність торговців вимогами пункту 16 розділу II Ліцензійних умов щодо управління ризиками. Однак тільки 23.11.2018 року Комісія направила торговцям листи-запити з приводу надання інформації щодо внутрішнього документу торговця, який регламентує функціонування системи управління ризиками та визначає профіль ризиків установи і систему заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків на діяльність установи, а також встановлює права, обов'язки та розподіляє відповідальність у процесі управління ризиками; профілю ризиків торговця; системи заходів із запобігання та мінімізації впливу

Комісія спочатку ствердила порушення у сфері управління ризиками, а тільки потім вирішила перевірити, чи є такі порушення

ризиків на діяльність торговця; структурного підрозділу або відповідального працівника, до повноважень якого належить реалізація функцій управління ризиками тощо.

Тобто, Комісія спочатку ствердила порушення у сфері управління ризиками, а тільки потім вирішила перевірити, чи є такі порушення. Натомість у цей період ліцензії не будуть діяти. Є ще один аспект проблеми. Згідно абзацу 5 ст. 12 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. 30 робочих днів – приблизно 42-45 календарних днів. То чому тоді дія ліцензій зупиняється на 3 місяці? Зазначимо, що в абзаці 1 ст. 12 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» немає такого права, як зупинення провадження. За цей час торговці будуть позбавлені можливості працювати відповідно до своїх ліцензій. При цьому незрозуміло, чому перевірку, навіть якщо вона необхідна, не можна було провести без зупинення дії ліцензії.

Отже, створюється враження, що усі описані вимоги телепатії створені лише для того, щоб у період відносного новорічного пожвавлення фондового ринку зачистити ринковий простір для наближених компаній і усунути з ринку конкурентів. У цьому сенсі дуже цікаво було б подивитися, що з приводу цього скажуть суди. І якщо суди ви́знають описані дії Комісії неправомірними, то чому б постраждалим торговцям не подати позови до Комісії у суд про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди?

 


¹ тут і далі виділено автором

 

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter