Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
20.06.2019 | 09:23
2287
0

НКЦПФР та Нацкомфінпослуг так само неконституційні, як і НКРЕКП

НКЦПФР та Нацкомфінпослуг так само неконституційні, як і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)

Конституційний Суд України (далі – КСУ) розглянув питання конституційності деяких положень Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі – Закон № 1540). Висновки з цього приводу КСУ виклав у рішенні від 13.06.2019 № 5-р/2019. Однак ці висновки мають принципове значення щодо конституційності статусу інших органів державної влади – так званих «державних колегіальних органів» (у формі національних комісій).

Зокрема, у рішенні від 13.06.2019 КСУ наголосив, що «для гарантування конституційного порядку, нормального функціонування держави з метою утвердження прав і свобод і забезпечення гідних умов життя Конституція України передбачає структуровану, багаторівневу, ієрархічну систему органів державної влади, які наділені відповідною компетенцією, мають свій предмет відання та владні повноваження. Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову передбачає, що кожний орган державної влади має належати до однієї з гілок влади (законодавчої, виконавчої чи судової) або мати особливий статус, окремо визначений Основним Законом України.

У Конституції України встановлено, які з органів державної влади за своїми повноваженнями або функціональним призначенням є єдиними в державі, і визначено їх найменування та порядок формування (зокрема, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Вища рада правосуддя, Національний банк України, Рахункова палата), а які з них належать до певної системи і можуть бути кількісно і якісно змінені (утворені, реорганізовані, ліквідовані) відповідно до Конституції України (зокрема, суди, органи виконавчої влади). Тобто Основним Законом України передбачено обов’язковість існування одних органів державної влади і можливість утворення інших, чітко визначено суб’єктів і порядок формування кожного органу державної влади, сферу його діяльності та/або предмет відання.

Отже, утворення будь-якого органу державної влади можливе лише суб’єктами та в порядку, передбаченими Конституцією України.

Таким чином, Конституцією України передбачено систему органів державної влади, яка може коригуватися уповноваженими суб’єктами лише у конституційно визначених межах. Утворення нового органу державної влади поза цією системою і в не передбаченому Конституцією України порядку можливе лише після внесення відповідних змін до Основного Закону України».

Оцінюючи у контексті цих положень конституційний статус НКРЕКП, КСУ вказав, що «Комісія за своїм статусом і повноваженнями не належить ні до органів законодавчої, ні до органів судової влади. Зі змісту Закону № 1540 випливає, що Комісія також не є міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, які згідно з пунктом 9-1 статті 116 Конституції України можуть бути утворені Кабінетом Міністрів України. Комісія не належить до системи органів виконавчої влади, її роботу не спрямовує і не координує Кабінет Міністрів України, як це встановлено щодо центральних органів виконавчої влади (частина перша статті 113, пункт 9 статті 116 Конституції України). Комісія також не є консультативним, дорадчим або іншим допоміжним органом чи службою при Президентові України, які згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України він може створити для здійснення своїх повноважень».

Зазначимо, що усі ці конституційні (точніше – неконституційні) ознаки у повній мірі притаманні НКЦПФР та Нацкомфінпослуг, а також іншим «постійно діючим незалежним державним колегіальним органам».

КСУ, далі говориться у рішенні від 13.06.2019, вважає, що «утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України. КСУ неодноразово вказував у своїх рішеннях, що повноваження Президента України та Верховної Ради України визначаються виключно Основним Законом України і не можуть бути розширені законом або іншим нормативно-правовим актом. У Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина перша статті 113), спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади (пункт 9 статті 116), керується у своїй діяльності Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (частина третя статті 113), здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України (пункт 10 статті 116), та в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження (частина перша статті 117).

Таким чином, повноваження Кабінету Міністрів України, на відміну від повноважень Верховної Ради України і Президента України, можуть визначатись не лише Конституцією України, а й законами України. Відповідно до Конституції України організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України; організація і діяльність органів виконавчої влади визначаються виключно законами України (пункт 12 частини першої статті 92, частина друга статті 120). Водночас будь-яке повноваження Кабінету Міністрів України або іншого органу виконавчої влади не може визначатися законом усупереч конституційним приписам.

Отже, оспорювані положення абзаців другого, тридцять дев’ятого, сорокового частини третьої, частини шостої статті 8 Закону № 1540, у яких закріплено повноваження Президента України, та абзаців третього, четвертого частини третьої його статті 8, у яких закріплено повноваження Верховної Ради України, є такими, що суперечать статті 8, частині другій статті 19, статтям 85, 106 Конституції України, а положення абзацу п’ятого частини третьої статті 8 Закону № 1540 щодо повноваження Кабінету Міністрів України визначати члена конкурсної комісії не суперечить Конституції України».

В кінцевому підсумку КСУ визнав неконституційними частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 Закону № 1540-УІІІ, а саме, наступні положення Закону:

ч. 1 ст. 1: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

п. 2 ч. 1 ст. 4: Основними принципами діяльності Регулятора є… 2) самостійність і незалежність;

ч.ч. 1, 2 (абзац 1, 2) ст. 5 :під час виконання своїх функцій та повноважень відповідно до закону Регулятор діє самостійно та незалежно від будь-якого іншого органу державної влади, іншого державного органу, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб’єктів господарювання, а також політичних партій, громадських об’єднань, професійних спілок чи їх органів. Члени Регулятора, інші посадові особи Регулятора діють незалежно. Будь-які письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб’єктів господарювання, політичних партій, громадських об’єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, що стосуються виконання членами Регулятора, його посадовими особами своїх функцій і повноважень відповідно до закону, є незаконним впливом. Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, суб’єктам господарювання, політичним партіям, громадським об’єднанням, професійним спілкам та їх органам забороняється втручатися у процеси державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

відповідні абзаци ч. 3 ст. 8: до складу Конкурсної комісії входять: 1) дві особи, яких визначає Президент України; 2) дві особи, яких визначає Верховна Рада України: одна особа – за поданням Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить розвиток паливно-енергетичного комплексу, вугільної, газової, нафтової, нафтопереробної промисловості та електроенергетики; одна особа – за поданням Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить житлово-комунальне господарство… Президент України призначає на посаду члена (членів) Регулятора з відібраних Конкурсною комісією кандидатів не пізніше місячного строку з дня внесення Конкурсною комісією відповідного подання. Члени Регулятора призначаються на посади указом Президента України;

ч. 6 ст. 8: повноваження члена Регулятора припиняються достроково за рішенням Президента України у разі… Не може бути підставою для звільнення члена Регулятора набуття повноважень новообраним Президентом України. Повноваження члена Регулятора припиняються з дня видання указу Президента України про його звільнення.


Якщо підсумувати тепер позицію КСУ, висловлену у рішенні від 13.06.2019, у контексті конституційного статусу НКЦПФР та Нацкомфінпослуг, а також інших «постійно діючих незалежних державних колегіальних органів, то можна дійти висновку, що основними ознаками неконституційності їх статусу є: а) не включення їх до системи органів виконавчої влади при відсутності конституційно визначеного особливого статусу; б) виведення цих органів з-під дії Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; в) «незалежність» від Кабінету Міністрів України; г) призначення на керівні посади у дані органи у порядку, іншому, ніж передбачено Законом України «Про центральні органи виконавчої влади».

Усі ці ознаки неконституційності у повній мірі притаманні НКЦПФР та Нацкомфінпослуг.

У цьому сенсі варто зазначити, що системна неконституційність була закладена ще у Законі України від 07.07.2011 № 3610-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг». Цей закон був покликаний врегулювати діяльність таких «державних колегіальних органів» (у формі національних комісій), які формально не віднесені до жодної з гілок влади, зокрема, виконавчої, хоча насправді наділені компетенцією у сфері виконавчої влади: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України; Національна комісія регулювання електроенергетики України; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Однак при прийнятті цього Закону Головне юридичне управління Верховної Ради України та Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у висновках на проект Закону наголосили, що така конструкція створена поза межами конституційного поля. Так, у висновках вказується, що правова природа «державних колегіальних органів» не узгоджується з ч. 1 ст. 6 Конституції України, за якою державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Вичерпний перелік державних органів, які формально не належать до жодної з «гілок» влади, встановлюється Конституцією. Конституція відносить до компетенції Президента повноваження щодо утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади (п. 15 ч. 1 ст. 106 в редакції після конституційної контрреформи 2010 року). Але Основний Закон не встановлює повноважень Президента України щодо утворення інших, крім передбачених у Конституції України, державних органів, формально не віднесених до виконавчої влади.

Тобто про неконституційний статус, зокрема, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг, було відомо, як мінімум, з 2011 року. Але ці зауваження були проігноровані.

Щоб уникнути докорів, що автор «прозрів» тільки після прийняття рішення КСУ від 13.06.2019, зазначу, що аналогічні тези автор висловив ще у статті 2013 року «Проблеми становлення системи центральних органів виконавчої влади України», яка (стаття) знаходиться в електронному доступі на шпальтах журналу «Державне управління: удосконалення та розвиток», № 7. Але до думки спеціалістів прислухалися ще менше, ніж до думки управлінь Верховної Ради України.

При прийнятті рішення від 13.06.2019 КСУ України відтермінував втрату чинності норм, визнаних неконституційними, до 31 грудня 2019 року. До цього часу норми закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» повинні бути приведені у відповідність із Конституцією України. Вважаю, що одночасно повинні приводитися у відповідність із вказаними висновками КСУ і законодавчі норми, які регулюють діяльність перелічених вище інших «державних колегіальних органів» (у формі національних комісій).

Виходячи з викладеного, слід також наголосити, що претензії посадових осіб НКЦПФР на якійсь особливий статус і якісь особливі повноваження також суперечать Конституції України. Ці повноваження можуть надаватися виключно у межах Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Або особливий конституційний статус НКЦПФР повинен бути прописаний безпосередньо в Конституції України.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter