Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
25.02.2019 | 11:07
2377
0

Мораторій на перевірки підприємців – залишки… від «злочинної влади»

Блог Леоніда Бєлкіна

Ведення в Україні жорсткого мораторію на перевірки підприємців малого та середнього бізнесу вважається одним із важливих досягнень постмайданної влади у сфері захисту бізнесу. І слід прямо визнати, що так вважається недарма, оскільки суттєво знизило тиск на бізнес з боку чиновників. Для обґрунтування цієї тези цікаво навести такий приклад. Коли станом на 2017 рік дії мораторію були значно обмежені, у тому числі дозволено здійснення перевірок Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на офіційному сайті НКЦПФР серед здобутків (!) 2016 року на другому (!) місці поставлено прийняття закону щодо заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності – з 2017 року знімається мораторій на перевірки професійних учасників (виділено безпосередньо автором публікації на сайті НКЦПФР). Уявляєте радість

Ведення в Україні жорсткого мораторію на перевірки підприємців малого та середнього бізнесу суттєво знизило тиск на бізнес з боку чиновників

чиновників?

http://www.ssmsc.gov.ua/press/news/golovni_zdobutki_2016_roku

Законодавчо мораторій запроваджено Законом України (далі – ЗУ) від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі ЗУ № 71-VIII). Ключовою нормою щодо запровадження мораторію була норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» цього Закону, яка формулювалася наступним чином:

«3. Установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України».

Зазначені обмеження не поширювалися на деяку невелику кількість випадків.

Запровадження вказаної норми надало сильний захист малого та середнього бізнесу від свавілля чиновників, і невипадково з перших днів дії цієї норми на неї розпочалася атака з боку чиновників. Зокрема, кожне нещастя в Україні у сфері господарювання обов’язково пов’язувалося з мораторієм на перевірки. Хоча ці нещастя траплялися і до запровадження мораторію, і у період його дії траплялися не тільки у сфері малого і середнього бізнесу, і як це не прикро передбачати – будуть і після його скасування. Адже на практиці абсолютна більшість перевірок здійснювалася не з метою запобігання нещасть, а з метою тиску на бізнес і вибивання хабара.

Наприклад, дитячий оздоровчий табір «Вікторія» на Одещині, де у вересні 2017 року внаслідок пожежі загинули діти, є, на думку експертів, зразком того, як не можна будувати оздоровчі комплекси для дітей. При цьому жоден мораторій не забороняв відповідним органам не приймати його в експлуатацію.

Попри критику, ця норма все-таки протрималася у 2015 та 2016 рр.

Суттєвим ударом по мораторію було прийняття ЗУ від 03.11.2016 р. № 1728-VIII (далі – ЗУ № 1728-VIII) «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Хоча цей Закон широко рекламувався владою як реформаторський, нібито спрямований за захист бізнесу та на обмеження тиску з боку чиновників, насправді тут все із точністю до навпаки: ЗУ № 1728-VIII – це реванш чиновників за минулі обмеження. Варто пригадати наведений вище епізод, що саме з приводу прийняття цього Закону неприховану радість висловлювали чиновники НКЦПФР.

ЗУ № 1728-VIII набував чинності з 01.01.2017 року.

З перших днів дії цієї норми на неї розпочалася атака з боку чиновників - попри критику, вона протрималася у 2015 та 2016 рр.

Ключовою нормою щодо забезпечення реваншу чиновників є пункт 3 статті 7 «Прикінцеві положення» ЗУ № 1728-VIII. Цією нормою перше речення абзацу першого наведеного вище пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» ЗУ № 71-VIII викладено в такій редакції:

"3. Установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України".

Сенс цих змін, очевидно, полягав у тому, щоб дію цієї норми обмежити тільки Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією (вона так названа у нормі) та її територіальними органами, а не усіма можливими контролюючими органами, як це було раніше.

Тобто, для усіх контролюючих органів, крім нібито згаданих, знімалася заборона на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік. Отже, малий та середній бізнес ставав явно менш захищеним, ніж раніше.

При цьому виникало ще й інше запитання: навіщо Законом, який вводився у дію з 01.01.2017, вносити зміни, які стосувалися дії норми на 2015-2016 рр. Тобто, дія цієї норми фактично не продовжувалася на 2017-й рік.

У перші дні введення у дію ЗУ № 1728-VIII окремі коментатори-оптимісти сподівалися, що посадові особи Верховної Ради України якось роз’яснять позицію Ради з цього приводу або внесуть уточнення до Закону. Однак захист підприємців точно не був для депутатів у пріоритеті. Бо коли та ж Верховна Рада «помилково» «ліквідувала» податкову міліцію, то голова комітету Верховної ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна терміново підписала листа, що це є «технічною помилкою» (див., наприклад, ресурс «Корреспондент.net», від 13 січня 2017 року). А з приводу захисту інтересів підприємців шановний депутат зберігала абсолютне мовчання.

Натомість певні обмеження введені безпосередньо ЗУ № 1728-VIII. Так, згідно ст. 2 ЗУ № 1728-VIII, до 31 грудня 2017 року встановлювався мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. При цьому до 31 грудня 2017 року згідно ст. 3 цього закону позапланові заходи державного нагляду (контролю) дозволялося здійснювати органам державного нагляду (контролю):

1) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав. Така перевірка проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби;

2) за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Тобто, обмеження по пунктах 2 та 3 існували і раніше – відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» ЗУ № 71-VIII – але для підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, а тепер нібито поширювалися і на інші підприємства.

Але усі ці обмеження нівелювалися тим, що відповідно до ст. 6 ЗУ № 1728-VIII, жодні з цих обмежень не стосуються цілої низки державних органів, серед яких і ті, що найбільше дошкуляють підприємцям, а саме:

орган державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

НКЦПФР;

Держпродспоживслужба;

ДФС та її територіальні органи;

Державна аудиторська служба України та її територіальні органи;

Державна служба експортного контролю;

Державна інспекція ядерного регулювання України та її територіальними органами;

Держпраці та її територіальні органи;

Державіаслужба; органи Держархбудконтролю (нагляду);

Мінекології та природних ресурсів;

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення;

Національний Банк України;

Антимонопольний комітет України (АМКУ).

Тобто, ці органи отримали можливість у повному обсязі проводити планові перевірки, усі види позапланових перевірок, передбачених ЗУ від 05.04.2017 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також спеціальними законами та відомчими актами. При цьому на вказані перевірки не поширювалися і обмеження, що раніше були встановлені для підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік. При цьому, наявність у цьому переліку, зокрема, ДФС України свідчило про те, що зміни у пункт 3 розділу II «Прикінцеві положення» ЗУ № 71-VIII щодо нібито обмежень для ДФС вносилися «про людське око».

Реформування контролюючих органів не завершено, і полчища працівників контролюючих органів, не тільки силовиків, зараз на низькому старті, чекають, коли цей мораторій завершиться. Вони втомилися без роботи, зголодніли за хабарами

Петро Порошенко
Президент України

Наприкінці 2017 року, коли спливав термін дії ЗУ № 1728-VIII, очевидно, знову проявилися прагнення чиновників ліквідувати мораторій. Про це свідчить той факт, що до дискусії підключився Президент України. На зустрічі бізнесу і влади наприкінці 2017 року Президент заявив, що мораторій на перевірку державними органами малого і середнього бізнесу буде продовжено на 2018 рік. Президент нагадав, що чинний мораторій на здійснення перевірок бізнесу контролюючими органами припиняє свою дію з 1 січня 2018 року. «Реформування контролюючих органів не завершено, і полчища працівників контролюючих органів, не тільки силовиків, зараз на низькому старті, чекають, коли цей мораторій завершиться. Вони втомилися без роботи, зголодніли за хабарами», – сказав Президент (див., наприклад, ресурс «Економічна правда», від 1 грудня 2017 року).

Однак певних успіхів супротивники мораторію досягли, оскільки домоглися змін у ЗУ № 1728-VIII, які обмежували сферу дії мораторію. Зміни вносилися ЗУ від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Цим Законом:

а) у статті 3 ЗУ № 1728-VIII добавлені підстави, які надавали право здійснювати перевірки всупереч обмеженням мораторію, а саме:

5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

6) для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

б) із статті 6 ЗУ № 1728-VIII вилучений перелік органів, на які мораторій не поширюється. Складання цього переліку віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Із складанням цього переліку Уряд не забарився. Як і слід було очікувати, перелік був розширений порівняно із тим, що містився безпосередньо у статті 6 ЗУ № 1728-VIII в редакції до 2018 року. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”», перелік був доповнений такими відомствами, як:

Держлікслужба та її територіальні органи

Адміністрація Держспецзв’язку та її територіальні органи

Міністерство освіти і науки

Держгеонадра

Держгеокадастр та його територіальні органи

ДСНС та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об’єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об’єктів підвищеної небезпеки, хімічно-небезпечних об’єктів та об’єктів висотного будівництва) – очевидно, ДСНС вдало скористалася пожежею у таборі «Вікторія», хоча відповіді на питання про те, чому та ж ДСНС дозволила введення табору в експлуатацію, так і немає;

Виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (в частині заходів із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю);

Органи державного ринкового нагляду;

Мінекономрозвитку (в частині здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності) – нагадаємо при цьому, що саме у 2018 році кількість неприємностей в українськими туристами була найбільшою.

В контексті наведеного вище висловлювання Президента України про незавершеність реформування контролюючих органів, Уряд, очевидно вирішив, що у відомствах, перелік яких міститься в Постанові від 18.12.2017 № 1104, реформування таки завершено.

На даний момент у правовому полі України залишилися рештки мораторію, введеного ще при злочинній влади – у 2012 році

Варто зазначити, що у 2017 році дія ЗУ № 1728-VIII продовжувалася на 2018 рік. У 2018 році дія цього Закону не продовжувалася на 2019 рік. На цьому епопея з мораторієм від постмайданної влади була завершена крахом цієї «реформи».

Очевидно влада вирішила, що вже закінчила реформи у всіх суб’єктах владних повноважень.

Таким чином, розпочате у 2015-2016 рр. запровадження обмеження перевірок послідовно знищувалося у 2017-2018 рр. і остаточно знищено у 2019 році.

Разом із тим, на даний момент у правовому полі України залишилися рештки мораторію, введеного ще при злочинній влади – у 2012 році. Так, 23.02.2012 року був прийнятий ЗУ № 4448-VI «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності». Відповідно до цього ч. 1 ст. 2 цього Закону, його дія поширюється на фізичних осіб – підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 цього Закону, по відношенню до цих суб’єктів господарювання дозволялося здійснення виключно наступних видів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності:

органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи можуть проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства;

органи захисту прав споживачів можуть проводити позапланові перевірки за скаргами споживачів;

щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, органи Пенсійного фонду України можуть проводити планові та позапланові перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 цього Закону, органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом.

Варто зазначити, що у період роботи постмайданної влади перелік дозволених видів перевірок був розширений, тобто відбувалися зміни до закону на користь владних суб’єктів. Так, ЗУ від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», ч. 1 ст. 2 ЗУ № 4448-VI доповнена дозволом проводити перевірки наступного виду: планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати матеріального забезпечення страхових виплат, надання соціальних послуг.

ЗУ від 18.05.2017 № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» стаття 2 ЗУ № 4448-VI була доповнена частиною 2, відповідно до якої дія ЗУ № 4448-VI не поширюється на суспільні відносини, пов’язані з державним контролем за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

Отже, протягом 2014-2017 рр. йшло поступове звуження сфері дії ЗУ № 4448-VI.

Більше того, при прийнятті згаданого вище ЗУ від 03.11.2016 р. № 1728-VIII дія ЗУ № 4448-VI зупинялася. У зв’язку із припиненням з 01.01.2019 дії № 1728-VIII, дія ЗУ № 4448-VI відновлена.

Отже, у сферах обмежень прав на перевірки суб’єктів господарювання, що збереглися у ЗУ № 4448-VI, відповідні обмеження продовжують діяти замість тих обмежень, що тимчасово запроваджувалися постмайданною владою.

При цьому практичне значення мають обмеження на перевірки, які запроваджені відносно фізичних осіб – підприємців, оскільки можливість юридичних осіб працювати на спрощеній системі оподаткування (крім сільськогосподарських товаровиробників) також була виключена постмайданною владою у 2014 році (ЗУ від 28.12.2014 № 71-VIII).

Що стосується окремого питання, чи поширюються обмеження, встановлені ЗУ № 4448-VI, на органи ДФС, то з цього приводу необхідно припустити таке.

Свого часу податківці вважали, що оскільки у ЗУ № 4448-VI посилається на ЗУ № 877-V, а цей останній на податкові відносини не поширюється, то і ЗУ № 4448-VI на податкові правовідносини не поширюється. Однак з іншого боку, пряма згадка в № 4448-VI про податок на додану вартість та про спрощену систему оподаткування свідчить, як раз, про прив’язаність до відносин оподаткування.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Ця норма податкового контролю визначена також принципом податкового законодавства. Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, є надія, що у випадку звернення до суду щодо незаконності відповідної перевірки рішення буде прийнято на користь платника.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее