Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
30.06.2022 | 17:17
694
0

«Метінвест» все ж таки обібрав акціонерів через «сквіз-аут»

Верховний Суд:
«Метінвест» все ж таки обібрав акціонерів в процедурі «сквіз-аут»

Автору неодноразово приходилося писати про недолугість українського законодавства про примушування міноритарних (дрібних) акціонерів продати мажоритарному власнику свої акції (процедура «сквіз-аут»). Зокрема, свого часу Велика Палата Верховного Суду вщент розгромила український «сквіз-аут»

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/ukrayins-kii-skviz-aut-rozghromili-vshchient

Натомість мажоритарні власники залюбки використовували усі вади українського законодавства про «сквіз-аут», щоб при реалізації цієї процедури скуповувати акції по мінімальній ціні, максимально оббираючи акціонерів. При цьому найбільш скандальними, судячи про кількість судових справ, позивачів-акціонерів та емітентів акцій є (були) «сквіз-аути» відносно акцій емітентів, які є підконтрольними компанії «Метінвест», про що автор неодноразово писав:

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/vs-pro-spraviedlivist-skviz-autiv-vid-mietinviesta-ta-dtiek

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/zaradi-zakhistu-intieriesiv-ukrayins-kikh-oligharkhiv-kharkivs-ki-suddi-ighnoruiut-pozitsiyi-ukrayins-kogho-vierkhovnogho-sudu

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/1

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/biznes-po-metinvestivski-viluchiti-chuzhi-aktsiyi-i-otrimati-na-nikh-1000-vidsotkiv-dokhodu

Зокрема, з приводу неправильно проведеного «сквіз-ауту» зверталися бувші акціонери ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ПрАТ «Запорожкокс». При цьому суди першої та апеляційної інстанцій, які практично повністю знаходяться під контролем олігархів, виявилися неспроможними прийняти законне та обґрунтоване рішення на користь міноритарних акціонерів. Тому остання надія залишалася на Верховний Суд.

Верховним Судом прийнята Постанова від 15 червня 2022 року у справі № 905/671/19 Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду. Розгляд справи саме Палатою дозволяє робити припущення про універсальність зроблених висновків, у тому числі з огляду на майбутнє. У Постанові зроблений докладний аналіз обставин здійснення «сквіз-аутів» в Україні. Постанова включає 217 пунктів. Надаю аналіз ключових практично значущих висновків Постанови.

  1. Постанова приділяє велику увагу ролі наглядової ради для забезпечення справедливості процедури «сквіз-аут» (п.п. 72-82 Постанови). У Постанові наголошено, що «при проведенні процедури сквіз-аут наглядова рада виконує надзвичайно важливу роль – вона обирає суб'єкта оціночної діяльності і потім затверджує оцінку ринкової вартості акцій. Таким чином, саме від добросовісних, розумних дій наглядової ради при визначенні ринкової вартості акцій залежить захист інтересів всіх акціонерів» (п. 76 Постанови). Суд звертає увагу, що «наглядова рада як орган, створений для захисту інтересів акціонерів, має забезпечувати рівний захист всіх акціонерів товариства і рівне ставлення до них, незважаючи на розмір пакету акцій, який їм належить (п. 75 Постанови). Однак де ж Ви бачили такі наглядові ради в системі компанії «Метінвест»? Більше того, те ж саме можна сказати і про наглядові ради в акціонерних товариствах, де вплив держави є суттєвим, зокрема, ПАТ «Укранафта», ПАТ «Центренерго», про що планується окрема публікація. Разом із тим, у пункті 98 Постанови від 15 червня 2022 року Верховний Суд визнав, що рішенням від 04.05.2018 (протокол № 211) наглядова рада ПрАТ «АКХЗ» затвердила вочевидь несправедливу вартість акцій, визначену ТОВ «Оціночний стандарт» як ринкову.
  2. У Постанові від 15 червня 2022 року Верховний Суд жорстко оцінив скасовані ним рішення попередніх судів, особливо апеляційного. Свого часу Автор вказував, що заради захисту інтересів українських олігархів судді ігнорують позиції українського Верховного Суду.

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/zaradi-zakhistu-intieriesiv-ukrayins-kikh-oligharkhiv-kharkivs-ki-suddi-ighnoruiut-pozitsiyi-ukrayins-kogho-vierkhovnogho-sudu

В межах даної справи це стосувалося постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у даній справі (колегія суддів: Россолов В.В., Слободін М.М., Шутенко І.А.). Так, у Постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, яка стосувалася навіть не подібних, а тих самих фактичних обставин справи (спір виник через примусовий викуп акцій ПрАТ «АКХЗ» у процедурі сквіз-аут), було встановлено, що «затверджена наглядовою радою Товариства ринкова вартість однієї акції у 13,13 грн. є вочевидь несправедливою, заниженою». Однак Східний апеляційний господарський суд у постанові від 23.06.2021 вирішив, що така ціна цілком підійде. При цьому засідання апеляційного суду відбулося вже після прийняття постанови від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18.

У касаційній скарзі Позивач-Скаржник звертав увагу на те, що оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій у справі № 905/671/19 порушують принцип правової визначеності, оскільки ігнорують висновки Верховного Суду. З цього приводу Верховний Суд в Постанові від 15 червня 2022 року зазначив таке:

«86. Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи відмінність власних висновків щодо законності рішення наглядової ради від висновків Верховного Суду, вказав, що позиція суду касаційної інстанції у постанові від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18 щодо неправомірності встановлення наглядовою радою ПрАТ "АКХЗ" ціни викупу акцій у процедурі примусового викупу … у розмірі 13,13 грн. є правовою оцінкою суду, зробленою на підставі наявної в матеріалах справи №905/1926/18 доказової бази. У зв'язку з чим постанова Верховного суду від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18 не підлягає врахуванню судом як преюдиціальне рішення згідно з положеннями ч. 7 ст. 75 ГПК.

  1.  Керуючись принципами правової визначеності та верховенства права, суд апеляційної інстанції мав врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, в тому числі і щодо правової оцінки рішення наглядової ради від 04.05.2018 (протокол № 211) і не ухвалювати рішення врозріз з відповідними висновками (скаржник звертає увагу, що апеляційний розгляд цієї справи відбувся після того, як було ухвалене рішення Верховного Суду у справі № 905/1926/18).
  2.  Чинне законодавство України не передбачає можливості подання акціонерами колективних позовів, що є істотною вадою національного процесуального законодавства. Особливістю процедури сквіз-аут є те, що внаслідок низки передбачених законом дій у значної кількості акціонерів товариства одночасно, шляхом єдиної для всіх публічної пропозиції, викупаються їх акції. Відтак у судових спорах щодо сквіз-ауту певного емітента фактичні обставини справи є майже однаковими. Водночас через вади процесуального законодавства, які не дозволяють акціонерам подати колективний позов, кожен акціонер має індивідуально у спорі з товариством кожен раз доводити ті факти і обставини, які вже були встановлені судом у іншій справі (але не є преюдиціальними через різний суб’єктний склад).
  3.  Втім, відсутність преюдиції не означає можливість встановлення судом у кожній справі правомірності чи неправомірності рішення наглядової ради, чи індивідуальної справедливої ціни для кожного акціонера (залежно від наданих сторонами доводів та доказів).
  4.  Розглядаючи спори щодо одного й того самого сквіз-ауту, щодо одного й того ж емітента, щодо тих самих рішень його органів, але за позовами різних акціонерів (доводи яких є майже ідентичними, різняться лише позовні вимоги), суди мають враховувати висновки Верховного Суду щодо правомірності рішень щодо затвердження ринкової вартості акцій. І якщо Верховний Суд дійшов висновку про істотне заниження ринкової ціни акцій ПрАТ "АКХЗ", затвердженої  рішенням наглядової ради від 04.05.2018 (протокол № 211), то суд апеляційної інстанції у іншій справі не може зробити протилежний висновок про те, що ринкова ціна, встановлена тим самим рішенням наглядової ради, є справедливою для іншого міноритарного акціонера, адже це суперечитиме принципу правової визначеності та верховенству права, порушуватиме принцип однакового ставлення до акціонерів товариства.
  5.  Ухвалення судами у подібних справах щодо одного й того самого питання судових рішень із діаметрально протилежними правовими висновками (правовою оцінкою фактів) є неприпустимим у правовій державі.
  6.  Відтак Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, що містяться у постанові від 17.02.2021 у справі №905/1926/18».

З цього приводу слід додатково зазначити наступне.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, за позовом будь-якого іншого акціонера до конкретного емітента суди в подальшому не можуть приймати рішення про правомірність визначеної у публічній безвідкличній вимозі цині примусового продажу акцій, оскільки заниження цієї ціни вже встановлена стосовно такого емітента.

Слід також зазначити, що Верховний Суд недвозначно оцінив процесуальну поведінку апеляційного суду як завідомо неправомірну. Дуже шкода, що зараз не можна подати скаргу на суддів Россолова В.В., Слободіна М.М., Шутенко І.А. Однак в контексті виконання Україною обов’язків у зв’язку із наданням країні статусу кандидата у члени ЄС виникає питання: чи може собі дозволити влада і в подальшому терпіти засилля олігархів в судах України?

3. Вирішуючи питання щодо належного відповідача у даній справі та у майбутніх справах про стягнення недоотриманої суми компенсації за акції, Верховний Суд застосував декілька дуже цікавих міркувань та дійшов дуже корисних практичних висновків (п.п. 128-146 Постанови). З цього приводу Верховний Суд, зокрема, зазначив:

«135. Чинне законодавство України дозволяє виступати покупцем акцій у процедурі сквіз-аут не лише особі, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій, але й її афілійованим особам або уповноваженим особам, які не є афілійованими, а діють на підставі угоди. Такі особи, як правило, є міноритарними акціонерами (у справі, що переглядається, компанія Barlenco Ltd (покупець) до набуття пакету акцій в процедурі сквіз-аут володіла 0,28196% акцій ПрАТ "АКХЗ", ПрАТ "Фірма верхнього одягу "Фея" володіло 0,118424%).

  1.  Тому відсутні підстави вважати, що саме покупець, який просто формально діяв у правовідносинах від імені групи пов’язаних / афілійованих осіб, отримав вигоду від набуття акцій за заниженою ціною. Акціонерне товариство, яке діяло під домінуючим контролем мажоритарного акціонера, покупець та афілійовані з ним особи становлять по суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються.
  2.  Більше того, оскільки законодавство передбачає можливість викупу акцій у процедурі сквіз-аут мажоритарним акціонером разом із групою міноритарних акціонерів (афілійованих з ним осіб чи таких, що діють на підставі угоди), то така можливість створює потенційне підґрунтя для зловживань. Адже покупцем акцій може виступити номінальна особа, яка не має значних активів, чи "технічна" юридична особа (спеціально створена чи придбана для участі у процедурі), які потім будуть ліквідовані чи не матимуть достатніх активів для того, щоб відповідати за зобов'язаннями.
  3.  Верховний Суд вважає, що обмеження міноритарного акціонера у праві звертатися з позовом про визначення суми компенсації виключно до покупця акцій істотно обмежить можливості захисту ним своїх прав.
  4.  Верховний Суд звертає увагу, що покупець акцій позивача – компанія Barlenco Ltd є нерезидентом.
  5.  У справі № 905/830/21 було встановлено, що компанія Barlenco Ltd закрила офіс в Україні, не призначає представників для участі у судових процесах, просила направляти кореспонденцію за адресою на Кіпрі (див. постанову від 29.04.2022 у справі № 905/830/21).
  6.  Позивач також стверджує, що компанія Barlencо Ltd вже не є власником акцій ПрАТ «АКХЗ», а відчужила їх на користь компанії Metinvest B.V.
  7.  Вказане дає суду достатні підстави вважати, що компанія Barlenco Ltd, яка набула незначний пакет акцій лише перед початком процедури «сквіз-аут», була використана в процедурі «сквіз-ауту» мажоритарним акціонером компанією Metinvest B.V., яка володіла 94,600034% акцій як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси".
  8.  Підняття корпоративної завіси щодо емітента та акціонерів разом з їх афілійованими особами та особами, які діяли спільно відповідно до укладеної угоди (підхід до них як до єдиної особи, нехтування самостійною правосуб'єктністю), дозволить суду запобігти можливим зловживанням правом щодо міноритарних акціонерів, захистити їх як слабку сторону у відносинах з емітентом та мажоритарним акціонером.
  9.  Отже, Верховний Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що позовні вимоги мають бути адресовані саме покупцю, тобто компанії Barlenco Ltd. Верховний Суд вважає, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО ВЛАСНИКА, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси". Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі № 905/830/21».

Зазначений висновок має дуже велике значення щодо підвищення рівня гарантій міноритарним акціонерам. По-перше, Верховний Суд фактично визнав, що залучення до викупу акцій нерезидента, який до набуття пакету акцій в процедурі «сквіз-аут» володів лише 0,28196 % акцій ПрАТ «АКХЗ», а після завершення цієї процедури передав усі свої акції мажоритарному акціонеру і припинив спілкування у межах України, межує із шахрайськими діями. По-друге, за таких умов більшість акціонерів із самого початку подавали позови саме до емітента, вважаючи, що в умовах стабільної господарської діяльності в Україні завжди будуть активи для стягнення. Однак широкомасштабне вторгнення російської федерації до України порушило ці розрахунки. І тоді, по-третє, є можливість пред’явити відповідні вимоги до інших учасників викупу, а також особисто до КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО ВЛАСНИКА пана Ахметова Р.Л.

При цьому слід мати на увазі, що напередодні широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну «український інвестор» Р.Л. Ахметов у вигляді дивідендів вивів за кордон з ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» трохи більше 11 млрд. грн., з ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь – трохи більше 7,7 млрд. грн., з ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» – трохи більше 2,3 млрд. грн., а усього – порядку 21 млрд. грн. Тобто, ресурси для доплати обібраним акціонерам повинні бути.

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/biznes-po-metinvestivski-viluchiti-chuzhi-aktsiyi-i-otrimati-na-nikh-1000-vidsotkiv-dokhodu

4. Верховний Суд, звичайно, приділив дуже багато уваги формуванню підходів до визначення поняття «справедливої ціни» в процедурі «сквіз-аут» та її кількісного значення. Зокрема, у пункті 74 Постанови від 15 червня 2022 року зазначено, що справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у ст. 3 та інших статтях ЦК, яким мають відповідати дії будь-якого суб'єкта. У пункті 152 Постанови від 15 червня 2022 року зазначено, що для забезпечення єдності судової практики щодо застосування статей 8, 65-2 Закону «Про акціонерні товариства», Палата уточнює висновки, зроблені у попередніх постановах Верховного Суду, і зазначає, що поняття «справедлива вартість» означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб’єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб’єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.

При цьому Верховний Суд дійшов висновку, що гарантією визначення справедливої ціни, вільної від зловживань мажоритарного власника, є визначення ціни за балансовою вартістю однієї акції (майновий метод оцінки). При цьому Верховний Суд покликається на Методику комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстровану 29.01.2016 в Реєстрі методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України, реєстраційний номер 0.1.18. Зокрема, у пункті 183 Постанови від 15 червня 2022 року зазначено, що у Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, вказано, що у багатьох випадках балансова вартість вважається самою консервативною оцінкою, і в цьому випадку вона може застосовуватися для оцінювання нижньої межі вартості акцій. Автори методики також зазначають, що в Україні при оцінюванні акцій балансова вартість часто виступає на перший план, що пов'язано з відсутністю об'єктивної інформації для використання інших методів.

У пункті 184 Постанови від 15 червня 2022 року також вказано, що формула, за якою проведено розрахунок позивачем, також передбачена Методикою комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 "Визначення вартості акцій за балансовим методом").

За наслідками касаційного перегляду позов задоволено в частині визнання права позивача на отримання компенсації за примусово вилучені, на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", акції у розмірі з розрахунку 54,3 грн. за одну акцію.

З цього приводу від Автора цієї статті слід зазначити, що наявність чіткого критерію у визначенні ціни виключає зловживання мажоритарного власника. Наприклад, в інтерв’ю 28.12.2018, тобто, коли вже пройшов «сквіз-аут» щодо акцій більшості привабливих емітентів, у тому числі, і ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», тодішній Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) Т.З. Хромаев заявив (мовою оригіналу): «Из того, что еще нуждается в доработке,все еще нет достаточно четкой и понятной системы ценообразования на акции при сквиз-ауте. Использовалось несколько методов определения цены, и практика показала, что порой качество независимой оценки было очень низким. Мы провели вместе с Фондом госимущества ревизию оценок, по итогам которой были инициированы и санкции, и административные действия к оценщикам со стороны Фонда, который является их регулятором. НКЦБФР выступала в судах и предоставляла информацию о качестве оценок тем, кто ее запрашивал». (напівжирним шрифтом виділено мною – Л.Бєлкін)

https://bin.ua/top/229329-timur-xromaev-mnogie-krichat-zrada-i-ganba-v.html

Тобто, «сквіз-аут» йшов повним ходом і фактично по найбільш привабливим акціонерним товариствам, у тому числі і ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», пройшов, а Комісія так і не дізналася, як правильно оцінювати акції.

Крім того, у пунктах 94-96 Постанови вказано: «Верховний Суд також звертає увагу на надзвичайно стислі строки проведення оцінки ТОВ "Оціночний стандарт" та її затвердження наглядовою радою відповідача. Судами було встановлено, що договір з оцінювачем був підписаний товариством 30.04.2018, вже 02.05.2018 оцінювачем був затверджений звіт, 04.05.2018 Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" була надана рецензія на цей звіт. У цей же день наглядова рада ухвалила рішення про затвердження ринкової вартості акцій.Така надзвичайна швидкість визначення ринкової вартості акцій (7 календарних днів з дати звернення компанії Barlenco Ltd  з вимогою) не була зумовлена вимогами закону, адже ч.3 ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" надає наглядовій раді строк у 25 робочих днів на організацію проведення оцінки та затвердження ринкової вартості акцій.Верховний Суд вважає це додатковим аргументом, який підтверджує несумлінне, поверхневе і суто формальне ставлення наглядової ради до процедури встановлення ринкової вартості акцій». У пункті 156 Постанови від 15 червня 2022 року також звертається увага, що в Україні фактично відсутній класичний фондовий ринок, на якому активно торгуються акції публічних компаній з розпорошеним корпоративним контролем.

Висновок про застосування ціни за балансовою вартістю однієї акції (майновий метод оцінки) для оцінки справедливої ціни «сквіз-ауту» є важливим і застосовним і для акцій усіх інших емітентів в процедурі «сквіз-аут». При цьому слід мати на увазі, що ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Тобто, у Постанові від 15 червня 2022 року визнана нижня межа компенсації. Якщо у іншого акціонера є підстави і наснага наполягати на більшому розмірі компенсації, він не позбавлений права заявити відповідну позовну вимогу в окремому провадженні.

Корисно також зазначити, що ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», який є Відповідачем у справі № 905/671/19, фактично визнав прийнятність та застосовність Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18. Так, в ухвалі від 13 грудня 2021 року у справі № 905/1926/18 Східного апеляційного господарського суду констатовано наступне.

«13.12.2021 року на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" надійшли додаткові пояснення у справі, які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких вказано на те, що судом призначено судову економічну експертизу ринкової вартості акцій та під час її проведення необхідно застосовувати відповідну методику на підставі п.1.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень; в реєстрі атестованих експертиз наявні відомості про зареєстровану методику проведення судової економічної експертизи ринкової вартості акцій; вказана методика розроблена саме Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса; в Національному науковому центрі Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса наявні кваліфіковані експерти, які можуть проводити судову економічну експертизу вартості акцій, з огляду на розроблення такою експертною установою відповідної методики, яка пройшла атестацію...».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/102215568

Таким чином, Відповідач – «Авдіївський коксохімічний завод» – визнав застосовність зареєстрованої методики проведення судової економічної експертизи ринкової вартості акцій, а саме – згаданої у касаційній скарзі «Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств», зареєстрованої 29.01.2016 року в Міністерстві юстиції України.

Отже, Постанова від 15 червня 2022 року у справі № 905/671/19 Верховного Суду у складі суддів для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду є дуже важливою для подальшого захисту прав акціонерів на отримання належної компенсації за вилучені акцій в процедурі «сквіз-аут».

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее