Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
19.11.2019 | 10:12
883
0

Любов Касаційного адміністративного суду до різноманітних слідчих не знає меж

Мені вже приходилося писа́ти про протиправну практику позбавлення власників цінних паперів права вільно розпоряджатися своїм майном.

На ресурсі Stockworld мені вже приходилося писа́ти про протиправну практику позбавлення власників майна у вигляді цінних паперів права вільно розпоряджатися своїм майном. «Схема» полягає у тому, що слідчий та/або прокурор у межах кримінального провадження, часто просто надуманого (оскільки ще жодне із кримінальних проваджень, у межах яких приймалися такі постанови, не доведено до суду), приймає постанову, якою зобов’язує (!) Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) прийняти рішення про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів. НКЦПФР просто переоформлює цю постанову своїм рішенням, щоб надати йому легітимну силу для Національного депозитарію України та депозитарних установ. При цьому НКЦПФР прикривається посиланням на статті 40, 110 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, відповідно до яких ЗАКОННА постанова слідчого/прокурора, ПРИЙНЯТА В МЕЖАХ ЙОГО/ЇХ КОМПЕТЕНЦІЇ, є обов’язковою для виконання. 

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/nktspfr-postupaiet-sia-svoyimi-povnovazhienniami-riznomanitnim-slidchim-i-prokuroram 

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/rieformovanii-kasatsiinii-administrativnii-sud-nie-znaie-togho-shcho-znaie-nierieformovanii-sud-piershoyi-instantsiyi 

Разом із тим, на думку автора, вкрай шкідливою для інвестиційного клімату на фондовому ринку України є (була) Постанова Касаційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року за результатами розгляду справи № 826/2212/17 

https://www.stockworld.com.ua/ru/column/pirrova-pieriemogha-nktspfr-nad-inviestorami 

Питання полягає у тому, що Касаційний адміністративний суд погодився із тим, що будь-який орган влади повинен формально виконати будь-яку постанову слідчого, навіть і саму свавільну і нісенітну, хоча відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати ЗАКОННІ вимоги та процесуальні рішення слідчого, а відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора, ПРИЙНЯТА В МЕЖАХ КОМПЕТЕНЦІЇ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Касаційний адміністративний суд, погоджуючись із позицією НКЦПФР, прийшов до висновку, що у суб’єктів владних повноважень не вистачає ні ума, ні повноважень розібратися із законністю чи незаконністю таких постанов. Верховний Суд вказав, що Комісія повинна була тупо виконати постанову слідчого, навіть не звертаючи увагу на те, що у Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів України» відсутні повноваження Комісії «зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» на вимогу будь-яких інших суб’єктів владних повноважень, у тому числі прокурорів та слідчих. Між тим, згідно статті 60 Конституції України, ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

У Постанові від 07 серпня 2019 року Касаційний адміністративний суд неодноразово наголосив на тому, що адміністративний суд не в змозі самостійно оцінити законність чи незаконність постанов слідчого. Тому без оскарження таких постанов в порядку кримінального судочинства і відповідного визначення законності чи незаконності такої Постанови НКЦПФР повинна тупо виконувати такі постанови слідчих. Зокрема, тоді Касаційний адміністративний суд наголосив:

  1.  Зі змісту вказаних законодавчих норм видно, що постанова слідчого є обов`язковою для виконання, але може бути оскаржена до слідчого судді, якщо особа вважає її незаконною. За результатами розгляду скарги на постанову слідчого постановляється ухвала слідчого судді, зокрема, про скасування рішення слідчого або про відмову у задоволенні скарги.
  2.  Крім того, питання щодо перевірки на предмет законності постанови слідчого, наслідком чого є скасування рішення слідчого або про відмову у задоволенні скарги, не може бути вирішено в рамках адміністративної справи, оскільки віднесено до кримінального судочинства.
  3.  Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази щодо визнання незаконною та скасування постанови слідчого у порядку кримінального судочинства, а тому така постанова слідчого підлягає обов’язковому виконанню Нацкомісією.
  4.  Судова палата наголошує на тому, що відповідно до частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
  5.  Поряд з цим, незважаючи на те, що позивач не є учасником кримінального провадження, чинним кримінальним процесуальним законодавством України передбачено способи захисту прав власника або володільця майна від можливого порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо обмеження права власності позивача відбулися в порядку кримінального судочинства.
  6.  Суд також звертає увагу на те, що органам державної влади, в тому числі Нацкомісії не надано право ревізувати рішення органів (посадових осіб), які є обов`язковими для виконання, ухвалених в порядку КПК України, окрім «суду встановленого законом» в розумінні статті 6 Конвенції, що відповідає принципу правової визначеності, оскільки для безперешкодної реалізації прав людини та громадянина кожен повинен бути впевнений в тому, що гарантовані йому права є непорушними та підлягають належному захисту.

(Кінець цитати). 

Тобто, Касаційному адміністративному суду  явно оскарження постанови слідчого не вистачає

І ось нарешті на розгляд Касаційного адміністративного суду потрапила справа, у якій позивачу титанічними зусиллями у кримінальному суді вдалося встановити незаконність постанови слідчого про зупинення внесення змін у систему депозитарного обліку цінних паперів. Мова йде про справу № 826/10810/16 за позовом Приватного підприємства «Метал-Сервіс» до НКЦПФР про скасування рішення НКЦПФР від 07.06.2016 року № 642 щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» цінних паперів, емітентом яких є ПП «Метал-Сервіс». Зупинення внесення змін відбулося на підставі постанови від 16.05.2016 року слідчого – старшого лейтенанта податкової міліції Онищенко М. В. у межах досудового розслідування за № 32015100110000351.

Натомість особливістю цієї справи є те, що оцінка законності відповідної постанови слідчого дана в порядку кримінального судочинства – в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.09.2016 року у справі № 761/28637/16-к

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/61393693 

У цій ухвалі, зокрема, вказано: «Незважаючи на існуючу пряму заборону здійснювати досудове розслідування до внесення даних в ЄРДР, про що зазначено в ч. 3 ст. 214 КПК України, всупереч вимогам вказаної статті, якою визначено, що здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом, 16.05.2016 старшим слідчим Онищенко М.В. винесено постанову, якою Національній комісії з цінних паперів та фондовому ринку України для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери прийняти рішення про заборону внесення змін до депозитарного обліку ряду підприємств, зокрема, ПП «Метал-Сервіс».

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що фактично відносно ПП «Метал-Сервіс» здійснюється досудове слідство… 

*** 

Зі змісту постанови від 16.05.2016, винесеної старшим слідчим Онищенко М.В., вбачається, що підставою для заборони внесення змін до депозитарного обліку ПП «Метал -Сервіс» послугували відомості, отримані з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про те, що дане підприємство має ознаки фіктивності.

При цьому, слідчий, посилаючись на ст.ст. 9, 40, 93, 110 КПК України та ст.ст. 6 та 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 року № 448/96-ВР, надав вказівку, якою зобов'язав Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку України прийняти рішення про заборону внесення змін до депозитарного обліку ряду підприємств, у тому числі й ПП «Метал-Сервіс». 

*** 

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що відносно ПП «Метал-Сервіс» застосована неналежна правова процедура, коли фактично у супереч вимогам ст.ст. 2, 8, 40, 110 КПК України, без попереднього внесення даних до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення підприємством або його посадовими особами, вчиняються дії, що виходять за межі компетенції слідчого та не передбачені кримінальним процесуальним законом, які обмежують підприємство у здійсненні підприємницької діяльності і, як наслідок, впливають на право володіння, користування і розпорядження своєю власністю, порушуючи права, гарантовані ст. 41 Конституції України.

Зазначаючи підставу для заборони внесення змін до депозитарного обліку, слідчий послався на отримані відомості з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ознаки фіктивності ПП «Метал-Сервіс».

Втім такі дані не відповідають дійсності, що підтверджується актом позапланової перевірки від 17.06.2016, в якому у висновках зазначено про відсутність порушень вимог законодавства про цінні папери в діяльності ПП «Метал-Сервіс».

(Кінець цитати). 

На підставі викладеного, слідчий суддя зобов’язав слідчого скасувати вказану постанову від 16.05.2016 року.

Отже, в порядку кримінального судочинства з’ясовано, що постанови слідчого даного типу, а саме щодо заборони внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, є незаконними (тобто, не відповідають вимогам ч. 5 ст. 40 КПК України щодо законності) та приймаються поза межами компетенції слідчого (тобто, не відповідають вимогам ч. 7 ст. 110 КПК України щодо дотримання компетенції слідчого). Для нормального адміністративного суду, тобто налаштованого на пріоритет захисту прав громадян, це було б ідеальною підставою для визнання того факту, що така постанова слідчого не підлягає виконанню.

Однак українські адміністративні суди у цілому навряд чи можна вважати у цьому сенсі нормальними, оскільки за будь-якою мінімальною можливістю вони готові стати на бік суб’єкта владних повноважень, щоб не образити останнього, і знехтувати обов’язком захищати права громадян.

Так, при здійсненні касаційного провадження у згаданій вище адміністративній справі № 826/10810/16 Касаційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Саприкіної І.В., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., – у своїй Постанові від 03 жовтня 2019 року дійшов висновку, що навіть при достеменно встановленій у судовому порядку незаконності постанови слідчого ця постанова все одно підлягала виконанню (???????).

http://reyestr.court.gov.ua/Review/84703860

Зазначена колегія прийняла рішення про відмову ПП «Метал-Сервіс» у позові.

Причиною відмови колегія суддів визнала те, що у матеріалах справи немає даних, чи скасована фактично постанова слідчого.

Але це є абсолютна нісенітниця. Оскільки слідчий вже продемонстрував свою незаконослухняність, приймаючи незаконну постанову, то він точно так же буде демонструвати цю ж незаконослухняність, не виконуючи рішення слідчого судді. Тобто, написавши те, що вона написала, колегія Касаційного адміністративного суду фактично заохотила слідчі органи не виконувати судові рішення.

Однак у даному випадку питання полягає зовсім не у тому, скасована постанова слідчого, чи ні, – адже у наведеній вище Постанові Касаційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року Касаційний адміністративний суд дуже переймався тим, що не може самостійно дізнатися, законною чи незаконною є постанова слідчого. А коли за нього це зробив кримінальний суд – Касаційний адміністративний суд просто відмахнувся від цього знання.

Цікаво також звернути увагу на ту частину ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 13.09.2016 року у справі № 761/28637/16-к, де вказано, що слідчий приймав свою постанову на підставі інформації НКЦПФР про нібито фіктивність емітента. Тобто, НКЦПФР спочатку «замовляє» постанову слідчого про зупинення внесення змін у систему депозитарного обліку певних емітентів, а потім лише «невинно» виконує своє власне «замовлення». У цьому сенсі слід звернути увагу, як у Постанові від 03 жовтня 2019 року викладалася позиція НКЦПФР, сформульована у її касаційні скарзі: «Також НКЦПФР вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про скасування спірної постанови Комісії на підставі висновків, зазначених в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року у справі № 761/28637/16-к (кримінальне провадження №  1-кс/761/17491/2016), оскільки така ухвала винесена стосовно старшого слідчого податкової міліції, а тому не породжує для відповідача жодних обов`язків».

Цинізм цієї думки полягає у тому, що коли Комісія хоче виконати постанову слідчого, вона вважає її обов’язковою для виконання, а коли постанова слідчого оцінюється як незаконна – для Комісії це нібито не породжує жодного обов’язку. Цікаво тільки, чому касаційну скаргу не подавала сторона слідства? Скоріш за все, слідчим було байдуже щодо фактичних наслідків зупинення – виконала «замовлення» НКЦПФР та й годі.

На останок слід вказати, що первісно автор не підтримував намірів нової влади щодо тотальної переатестації суддів Верховного Суду. Однак такі постанови, як постанова від 03 жовтня 2019 року, примушують змінити цю думку: переатестація потрібна хоча б для того, щоб спробувати звільнити суддів Саприкіну І.В., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М. Хоча щось мені підказує, що саме ці судді залишаться при своїх посадах.

І традиційний заклик до інвесторів: не можна йти на ТАКИЙ фондовий ринок, де старший лейтенант без будь-якого суду і будь-якого контролю може блокувати майно кого хоче, скільки хоче і на скільки хоче. І захисту у судах не дочекаєшся.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее