Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :
05.02.2019 | 18:35
763
0

Гримаси «Печерського правосуддя» на фондовому ринку

Блог Леоніда Бєлкіна про «любов» і «повагу» до інвестора по-українськи

24 жовтня 2017 року Прем’єр-Міністр України В.Б. Гройсман заявив, що «в Україні обшуки й арешт майна підприємців стали холерою». Однак при цьому шановний Прем’єр-Міністр нібито «забув», що цю «холеру» приносять в Україну не прибульці з інших планет, а цілком земні українські слідчі, прокурори, при потуранні українських слідчих суддів. В умовах поточної практики українського кримінального процесу надії на ефективність судового контролю на досудовому слідстві НЕ СПРАВДИЛИСЯ. При цьому користуючись майже повню відсутністю уваги суспільства до фондового ринку та повною безкарністю, слідчі та прокурори на чолі з Генеральною прокуратурою України, без будь-якого докору сумління, трощать фондовий ринок.

Прем’єр-Міністр України В.Б. Гройсман заявив, що «в Україні обшуки й арешт майна підприємців стали холерою»

Суспільство, очевидно, пам’ятає незаконні обшуки Генеральної прокуратури України в офісах «Нової пошти». Так ось – потрібно розуміти, що різноманітні слідчі та прокурори щомісяця влаштовують фондовому ринку десятки таких «Нових пошт». І як це не сумно усвідомлювати, але робиться це усе з потурання слідчих суддів. Безпідставність і необґрунтованість притаманні переважній більшості ухвал слідчих суддів, не кажучи вже про поліцейсько-прокурорський стиль їх викладання. Практично ці ухвали складаються шляхом некритичного сканування клопотань слідчого або взагалі копіювання цих клопотань з електронного носія інформації. Наприклад, ухвалою від 16.05.2017 р. № 757/26601/17-к (слідчий суддя Підпалий В.В.) протягом 10 хвилин накладений арешт на документи та обладнання депозитарної установи, тільки перелік яких склав 57 аркушів. З цього приводу в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 19.07.2017 р. вказано, що «протокол огляду речей та документів, постанова про визнання їх речовими доказами, клопотання прокурора про накладення на них арешту та ОСКАРЖУВАНА УХВАЛА СЛІДЧОГО СУДДІ про їх арешт Є ІДЕНТИЧНИМИ до кожної допущеної в цих процесуальних документах помилки та неточності, навіть таких як «- відомість розрахунків з контрагентами за період з 01 січня 2008 року по ОІ.ЮІю.2011, на 1-му арк.».

http://reyestr.court.gov.ua/Review/66731135

http://reyestr.court.gov.ua/Review/67958479

За кількістю порушень законодавства, на нашу думку, є рекордною ухвала від 12.10.2017 р. № 757/60555/17-к (слідча суддя Батрин О.В.) (тут і далі розглядаються ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва). Цією ухвалою, з подачі посадових осіб Генеральної прокуратури України одномоментно був накладений арешт на більше, ніж півсотні випусків цінних паперів, без з’ясування конкретних власників та їх будь-якої причетності до кримінального правопорушення (таких власників порядку 5.000 осіб). За показниками порушень з цією ухвалою може сперечатися, можливо, ухвала від 22.12.2017 р. № 757/73659/17-к (слідча суддя Шапутько С.В.), якою одномоментно накладений арешт на 35 емісій цінних паперів (близько 3.000 власників).

http://reyestr.court.gov.ua/Review/69487858

http://reyestr.court.gov.ua/Review/71281781

По-перше, цими ухвалами арешт накладався саме на емісії цінних паперів, а не на майно конкретних власників, що суперечить ч. 2 ст. 171 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, яка вимагає при кожному арешті з’ясовувати са́ме конкретних власників майна чи осіб, що ним користуються, та ст. 7 Закону України (далі – ЗУ) «Про депозитарну систему України», яка допускає арешт тільки майна (цінних паперів) конкретного власника. По-друге, слідчі судді погодилися із тим, що за рахунок операцій з цінними паперами можливо створити податковий кредит, хоча операції з цінними паперами не є об’єктом операцій з ПДВ (пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України). По-третє, суд віднайшов «біржові» ціни на акції приватних акціонерних товариств, які до 01.01.2018 р. взагалі на біржі обертатися не могли (ст. 24 ЗУ «Про акціонерні товариства» в редакції до 01.01.2018 р.). По-четверте, суд «вирішив», що посадові особи компаній з управління активами та корпоративних інвестиційних фондів самостійно маніпулювали цінними паперами на біржі, у той час, як реально на біржі могли працювати ТІЛЬКИ посадові особи торговців цінними паперами (ч. 5 ст. 21 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок»). Тощо.

В ухвалі від 12.10.2017 р. № 757/60555/17-к і, до речі, не тільки у цій ухвалі, застосовуються такі формулювання, не підтверджені жодним вироком, як «організаторами злочинної діяльності», «функціонування злочинної схеми», «підконтрольні підприємства з ознаками фіктивності», «фігурантами провадження використовуються "сміттєві" цінні папери», «у проведенні фінансово-господарських операцій… без фактичного здійснення господарських операцій» тощо.

«Цікаве» розуміння легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, запропоновано в ухвалі від 06.02.2018 р. № 757/5014/18-к слідчої судді Бортницької В.В. Так, в ухвалі наведено 2 таких твердження:

а) «ЛЕГАЛІЗАЦІЯ грошових коштів відбувається шляхом перерахування грошових коштів за цінні папери в адресу фізичних осіб, якими здійснюється їх ОБГОТІВКУВАННЯ через каси відділень банківських установ…»;

б) «таким чином, в ході досудового слідства в кримінальному провадженню зібрано достатньо доказів та встановлені підстави, які свідчать що група осіб … здійснює незаконну діяльність по НЕЗАКОННОМУ ВИВЕДЕННЮ БЕЗГОТІВКОВИХ КОШТІВ У ТІНЬОВИЙ, ТОБТО НЕКОНТРОЛЬОВАНИЙ ДЕРЖАВОЮ, ОБІГ, та безпосередньо здійснюють ОБГОТІВКОВУВАННЯ коштів».

Тобто за версією суду, ЛЕГАЛІЗАЦІЯ – ЦЕ І Є ВИВЕДЕННЯ У ТІНЬОВИЙ ОБІГ. Хоча завжди вважалося, що тіньовий обіг – це нелегальний обіг.

За версією суду, ЛЕГАЛІЗАЦІЯ – ЦЕ І Є ВИВЕДЕННЯ У ТІНЬОВИЙ ОБІГ. Хоча завжди вважалося, що тіньовий обіг – це нелегальний обіг

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72082766

Наприклад, в огляді «Ризики використання готівки – 2017» вказано, що «ВИКОРИСТАННЯ ГОТІВКИ залишається основною причиною виникнення підозр щодо фінансових операцій, які здійснюються у фінансово-економічних системах як країн ЄС, так і України» (стор. 3).

Аналогічний ухвалі від 12.10.2017 р. підхід щодо «легалізації» безготівкових коштів шляхом переведення в нелегальний сектор запропонований в ухвалі від 03.10.2018 р. № 757/48401/18-к (слідчий суддя Кирилюк І.В.). В ухвалі сказано, що «досудовим розслідуванням встановлено, що участь у проведенні операцій, НАПРАВЛЕНИХ НА УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ до державного бюджету ТА ПОДАЛЬШУ ЛЕГАЛІЗАЦІЮ отриманих таким шляхом коштів, здійснювала група підприємств… Отримані останніми кошти перераховувались в адресу [інших підприємств] з метою їх подальшої легалізації. Вивченням отриманих документів, у тому числі матеріалами тимчасового доступу щодо руху коштів по рахунку… встановлено факти, які можуть свідчити про виведення за участю вказаного товариства коштів у «тіньовий» обіг, шляхом проведення операцій з купівлі-продажу товарів, послуг, цінних паперів без будь-якого економічного сенсу, у тому числі, з юридичними особами.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77769998

Тобто, в ухвалі описана наступна «схема»: отримання безготівкових коштів внаслідок ухилення від сплати податків → «легалізація» цих коштів → переведення коштів у тіньовий обіг. Тобто, знову ЛЕГАЛІЗАЦІЯ – ЦЕ ВИВЕДЕННЯ У ТІНЬОВИЙ ОБІГ. Більше того, слід врахувати, що відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», «НЕ МОЖУТЬ ВИЗНАВАТИСЯ ПРЕДИКАТНИМИ ДІЯННЯМИ ЗЛОЧИНИ, відповідальність за які передбачена статтями 207 і 212 КК , незалежно від того, за якою частиною цих статей вони кваліфіковані та яке покарання встановлено за їх вчинення». Тобто, кошти, отримані внаслідок ухилення від сплати податків, не можуть визнаватися об’єктами легалізації. Чому ці роз’яснення є незрозумілими для слідчих суддів, – незрозуміло.

В ухвалі від 12.06.2017 р. № 757/32786/17-к слідчий суддя Білоцерківець О.А. демонструє «любов» і «повагу» по-українськи до інвестора. Так, необхідність задоволення відповідного клопотання слідчий суддя «мотивує» тим, що ТОВ є одним з найбільших забудовників житлової нерухомості в м. Києві, в своєму управлінні має 5 пайових та 1 корпоративний інвестиційний фонд із загальним обсягом емісій цінних паперів (тобто, фактично обсягом інвестицій) номінальною вартістю 4,9 млрд. грн. Далі стверджується, що ТОВ здійснює фінансові операції З МЕТОЮ УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, хоча «розслідування» здійснюється за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК

І вже нікого не дивують масові арешти безготівкових коштів учасників фондового ринку як речових доказів, хоча безготівкові кошти взагалі не можуть вважатися речовими доказами

України, але жодних епізодів, які б потрапляли під диспозицію цих статей, в ухвалі не зазначається.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/67085718

І вже нікого не дивують масові арешти безготівкових коштів учасників фондового ринку як речових доказів, хоча безготівкові кошти взагалі не можуть вважатися речовими доказами, оскільки безготівкові кошти не є річчю.

У цій сфері слідчі судді часто не можуть «домовитися самі із собою». Так, в ухвалі від 19.07.2018 р. № 757/12201/18-к слідчий суддя Підпалий В.В. правильно зазначив, що кошти на арештованих рахунках, в розумінні ст. 98 КПК України, не можуть бути речовим доказом в даному кримінальному провадженні (мова йшла про кримінальне провадження № 42017111200000142 від 17.03.2017 р.). Хоча в ухвалах від 09.11.2017 р. № 757/66864/17-к та № 757/66876/17-к той же слідчий суддя, не погоджуючись сам із собою, у межах того ж кримінального провадження № 42017111200000142 наклав арешт як на речові докази на кошти, які обліковуються на рахунках, відкритих у банках.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75417946

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71611948

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71624348

Слідча суддя Батрин О.В. розглянула 08.11.2017 р. 15 клопотань слідчого про арешт майна у вигляді безготівкових коштів та про зобов'язання банківської установи надавати інформацію про залишок грошових коштів на рахунках. Це клопотання суддя задовольнила «частково»: підтримала клопотання про усі 15 арештів, але відмовила у покладанні на банки вказаного зобов’язання (наприклад, ухвала http://reyestr.court.gov.ua/Review/70243093).

Крім того, у цих ухвалах від 08.11.2017 р. слідча суддя вирішила «накласти арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у Банку… в частині видатку коштів, З МОЖЛИВІСТЮ ЗАРАХУВАННЯ НА ЗАЗНАЧЕНІ РАХУНКИ КОШТІВ, ЩО НАДХОДЯТЬ». Тобто, слідча суддя, як і слідчий і прокурор, визнала «злочинними» не тільки кошти, щодо яких вже нібито встановлені певні факти, але й усі кошти наперед.

При розгляді апеляційної скарги на одну із згаданих ухвал від 08.11.2017 р. Апеляційний м. Києва в ухвалі від 29.03.2018 р. вказав на неможливість арешту коштів, коли залишок коштів на рахунку становить 0 грн. 00 коп. Зі змісту ч. 10 ст. 170 КПК України вбачається, зазначив Апеляційний суд, що «арешт не може бути накладений на кошти, яких фактично не має на банківському рахунку, оскільки в такому разі очевидним стає те, що арешт накладено на сам банківський рахунок, а це кримінальним процесуальним законом не передбачено».

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73188815

Однак слідчі судді фактично продовжують накладати арешти «на речові докази» у сумі 0 грн. 00 коп., фактично «арештовуючи» повітря.

В ухвалі від 23.02.2017 р. № 757/10828/17-к слідча суддя Литвинова І.В. вирішила «накласти арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ… Заборонити службовим особам та працівникам ТОВ… використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати». При цьому з поля зору авторів цього тексту якось випала та проста думка, що після двох-трьох виплат у бюджет чи заробітної плати «збереженість» «речових доказів» закінчиться.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64993579

Цей аналіз ухвал слідчих суддів, які містять відверті порушення та нісенітниці, не є вичерпним, а також не враховує ухвал інших судів. Оскільки жодної відповідальності слідчі судді за прийняття таких ухвал не понесли, більше того, велика кількість ухвал навіть не скасовується в апеляційному порядку, слід визнати, що саме такий невтішний стан справ у сфері судового контролю на досудовому слідстві є типовим і свідчить про прагнення суддів не йти всупереч бажанням прокурорів. Адже ці ж судді приймають цілком пристойні рішення у цивільних справах. У кримінальних же провадженнях суддям значно спокійніше задовольняти різноманітні забаганки слідчих та прокурорів та не нести за це жодної відповідальності, ніж ризикувати псувати відносини з прокурорами. Сплеск обшуків та арештів саме в останні роки свідчить про відсутність успіху так званої судової реформи.

Орфография, пунктуация и стилистика автора сохранены. Мнение автора данной публикации может не совпадать с мнением редакции. Редакция StockWorld не несет ответственности за информацию, содержащуюся в данном материале.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Stockworld's telegram
Календарь новостей
Подробнее
Подробнее