Авторизация на порталеРегистрация на портале

Авторизация на портале

Авторизуясь на www.stockworld.com.ua Вы получаете доступ к расширенному функционалу портала: комментированию публикаций, организации встреч и участию в мероприятиях, созданию собственного профиля и просмотру профилей других зарегистрированных пользователей портала
РегистрацияЗабыли пароль?
Также Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях. Вы автоматически принимаете на себя условия Правил поведения на портале, а также условий перепечатки и другого использования материалов портала
Авторизация на порталеРегистрация на портале
Также Вы можете зарегистрироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях :

Регулярна інформація за 2015рік

Назва:ПУБЛIЧНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АГРАРНИЙ ФОНД"
ЄДРПОУ:38926880

Опис бізнесу

ПАТ «Аграрний фонд» утворено на виконання постанови КМУ вiд 22.04. 2013р. №364 «Про утворення публiчного акцiонерного товариства «Аграрний фонд»». Статут ПАТ «Аграрний фонд» затверджено постановою КМУ вiд 24.07.2013р. №698, державну реєстрацiю юридичної особи проведено 07.10.2013р., номер запису 10741020000047139. Розмiр статутного капiталу складає 5000000000,00 грн. (п’ять мiльярдiв грн. 00 коп.). Засновником товариства є держава в особi Кабiнету Мiнiстрiв України, єдиним акцiонером Товариства є держава в особi Мiнiстерства аграрної полiтики та продовольства України. Зареєстрований та оплачений статутний капiтал товариства становить: 5000000000,00 (п’ять мiльярдiв) гривень 00 копiйок. Протягом звiтного перiоду злиття, подiл, приєднання, перетворення, видiл з ПАТ «Аграрний фонд» не вiдбувалися.
Вiдповiдно до Статуту ПАТ «Агарний фонд» вищим органом товариства є загальнi збори. На перiод коли єдиним засновником та акцiонером товариства є держава повноваження загальних зборiв здiйснюються Мiнагрополiтики без скликання загальних зборiв. Здiйснює безпосереднє керiвництво товариством та вирiшує всi питання дiяльностi товариства, крiм тих, що належать до виключної компетенцiї iнших органiв товариства, голова правлiння. ПАТ «Аграрний фонд» є засновником дочiрнiх пiдприємств: - ДП «Агрофонд-Зерно» (код ЄДРПОУ 39079722, мiсцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б.Грiнченка, 1), основним напрямом дiяльностi якого є забезпечення зберiгання у власних зерносховищах зерна державного iнтервенцiйного фонду та виготовлення з нього борошна на власних виробничих потужностях. - ДП «Агрофiнфонд» (код ЄДРПОУ 39112413, мiсцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б.Грiнченка, 1), яке створено з метою стимулювання залучення iнвестицiйних коштiв в проекти, якi є важливими для розвитку аграрного сектору. Протягом звiтного перiоду змiни в органiзацiйнiй структурi ПАТ «Агарний фонд» вiдповiдно до попереднiх звiтних перiодiв не вiдбувалися.
Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв за 2015 рiк склала 86 осiб. Емiтент не використовує в роботi працю зовнiшнiх сумiсникiв. В штатi пiдприємства є один працiвник, який працює на умовах неповного робочого часу.
ПАТ «Агарний фонд» до будь-яких об'єднань пiдприємств не належить.
З iншими органiзацiями, пiдприємствами, установами спiльної дiяльностi ПАТ «Агарний фонд» не проводить.
Пропозицiї щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб протягом звiтного перiоду не надходили.
В Товариствi методика бухгалтерського облiку вiдповiдає вимогам Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (далi МСБО). Установлено суттєвостi при складаннi фiнансової звiтностi: - для визначення суттєвостi окремих об’єктiв облiку, що вiдносяться до активiв, зобов’язань i власного капiталу, за орiєнтовний порiг (межу) суттєвостi прийняти величину у 5 вiдсоткiв вiд пiдсумку вiдповiдно всiх активiв, всiх зобов’язань i власного капiталу; - для визначення суттєвостi окремих видiв доходiв i витрат орiєнтовним порогом (межею) суттєвостi установити величину, що дорiвнює 2 вiдсоткам чистого прибутку (збитку) товариства; - з метою вiдображення переоцiнки або зменшення корисностi об’єктiв облiку прийняти величину, що дорiвнює 10-вiдсотковому вiдхиленню залишкової вартостi об’єктiв облiку вiд їх справедливої вартостi; - для розкриття iнформацiї про сегменти порогом (межею) суттєвостi для визначення звiтного сегмента прийняти величину у 10 вiдсоткiв вiдповiдно чистого доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг); - для iнших господарських операцiй та об’єктiв облiку порiг суттєвостi визначати у межах 1-10 вiдсоткiв з урахуванням обсягiв дiяльностi, характеру впливу об’єкта облiку на рiшення користувачiв та iнших якiсних чинникiв, якi можуть впливати на визначення порогу суттєвостi. - для статей фiнансової звiтностi – 500,00 грн. Облiк основних засобiв ведеться згiдно МСБО 16 «Основнi засоби» Основнi засоби - це матерiальнi об’єкти, якi: - утримуються для використання у виробництвi або постачаннi товарiв чи наданнi послуг, для надання в оренду iншим або для адмiнiстративних цiлей; - очiкуваний термiн корисного використання яких складає бiльше 1 року та вартiсть яких (без ПДВ) бiльша 2500 грн. за одиницю. Об’єкт основних засобiв слiд визнається активом, якщо: - iснує ймовiрнiсть, що майбутнi економiчнi вигоди, пов’язанi з об’єктом, надiйдуть до Товариства; - собiвартiсть об’єкта можна достовiрно оцiнити. Об’єкт основних засобiв, який вiдповiдає визнанню як активу, оцiнюється за його собiвартiстю. Собiвартiсть об’єкта основних засобiв складається iз: - цiни його придбання, включаючи iмпортнi мита та невiдшкодовуванi податки на придбання пiсля вирахування торговельних знижок та цiнових знижок; - будь-яких витрат, якi безпосередньо пов’язанi з доставкою активу до мiсця розташування та приведення в стан, необхiдний для його експлуатацiї у спосiб визначений управлiнським персоналом; - первiсної попередньої оцiнки витрат на демонтаж, перемiщення об’єкта та вiдновлення територiї, на якiй вiн розташований, зобов’язання за якими бере Товариство. Витрати, якi вiдносяться до прямих витрат та можуть бути включенi до вартостi при первинному визнаннi: - витрати на виплату працiвникам (згiдно з МСБО 19 «Виплати працiвникам»), якi виникають безпосередньо внаслiдок створення або придбання об’єктiв основних засобiв; - витрати на пiдготовку територiї; - витрати на первiсну доставку та вантажно-розвантажувальнi роботи; - витрати на установлення та монтаж; - витрати на перевiрку правильностi функцiонування активу за вирахуванням чистих надходжень вiд реалiзацiї продукцiї, випущеної до доставки до зазначеного мiсця та приведення об’єкта в належний стан; - гонорари за одержанi професiйнi послуги. Капiталiзацiя витрат на залучення позикових коштiв вiдносно певних квалiфiкованих активiв є обов’язковим. Адмiнiстративнi та загальногосподарськi витрати не вiдносяться до вартостi основних засобiв. Оцiнка пiсля визнання: - згiдно моделi облiку по первiснiй вартостi об’єкт основних засобiв облiковується за первiсною вартiстю за вирахуванням накопиченої амортизацiї та збиткiв вiд зменшення корисностi активiв. Амортизацiя – це систематичний розподiл суми активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатацiї. Термiном корисного використання активу вважати перiод, протягом якого товариство отримуватиме вигоди i цим перiодом вважати весь економiчний потенцiйний термiн служби активу. Збиток вiд зменшення корисностi – це сума, на яку балансова вартiсть активу перевищує суму його очiкуваного вiдшкодування. Нарахування амортизацiйних вiдрахувань по основних засобах здiйснювати протягом перiоду експлуатацiї з урахуванням лiквiдацiйної вартостi на кiнець звiтного перiоду. Нарахування амортизацiйних вiдрахувань по основних засобах здiйснювати вiдповiдно до МСБО16 та по групах, згiдно ст.145 роздiлу III Податкового кодексу України: група 1 - земельнi дiлянки - строк використання необмежений, не амортизується; група 2 - капiтальнi витрати на полiпшення земель, не пов'язанi з будiвництвом - строк використання 20 (двадцять) рокiв, метод амортизацiї прямолiнiйний, лiквiдацiйна вартiсть 10000,00грн.; група 3 будiвлi та споруди - строк використання 20 (двадцять) рокiв, метод амортизацiї прямолiнiйний, лiквiдацiйна вартiсть 1000,00грн.; група 4 машини та виробниче обладнання - строк використання 5 рокiв, лiквiдацiйна вартiсть 1000,00 грн., електронно-обчислювальнi машини (та iнше обладнання яке входить до пiдгрупи 4 згiдно статтi 145 Податкового кодексу) строк використання 3 роки, метод амортизацiї прямолiнiйний, без лiквiдацiйної вартостi; група 5 автомобiлi та iншi транспортнi засоби - строк використання 5 рокiв, метод амортизацiї прямолiнiйний, лiквiдацiйна вартiсть 1000,00грн.; група 6 iнструменти, прилади та iнвентар - строк використання 5 рокiв, метод амортизацiї прямолiнiйний, без лiквiдацiйної вартостi; група 7 тварини - строк використання 7 рокiв, метод амортизацiї прямолiнiйний, без лiквiдацiйної вартостi; група 8 багаторiчнi насадження - строк використання 10 рокiв, метод амортизацiї прямолiнiйний, лiквiдацiйна вартiсть 1000,00грн.; група 9 iншi основнi засоби - строк використання 12 рокiв, метод амортизацiї прямолiнiйний, без лiквiдацiйної вартостi; група 10 бiблiотечнi фонди - строк використання 5 рокiв без лiквiдацiйної вартостi; група 14 iнвентарна тара - строк використання 6 рокiв, метод амортизацiї прямолiнiйний, без лiквiдацiйної вартостi; група 16 довгостроковi бiологiчнi активи - строк використання 7 рокiв, метод амортизацiї прямолiнiйний, без лiквiдацiйної вартостi. Амортизацiя активу починається, коли актив готовий для використання за призначенням i введений в експлуатацiю, пiдтвердженням якого є акт введення в експлуатацiю. Амортизацiя активу припиняється з дати списання активу з балансу або з дати класифiкацiї активу як є в наявностi для продажу. Основнi засоби, якi складаються з компонентiв з рiзним термiном експлуатацiї, розглядаються як окремi об’єкти основних засобiв. Такими компонентами є тi частини активу, вартiсть яких значна по вiдношенню до загальної вартостi активу, та складає бiльше нiж 20 % вiд вартостi основного засобу. Амортизацiя нараховується окремо по кожному значному компоненту активу. Термiн корисного використання компоненту визначається окремо комiсiєю при введеннi в експлуатацiю. При списання компонента з балансу при його замiнi та дозволяється оцiнити балансову вартiсть замiненого компонента. Якщо балансову вартiсть замiненого компонента не можна достовiрно оцiнити, то використовувати вартiсть нового компонента як орiєнтовну вартiсть замiненого компоненту на момент його придбання. Компоненти активу не вiдокремлюються до моменту понесення витрат на замiну компонента. Витрати, пов’язанi iз полiпшенням стану об’єкта (модернiзацiя, модифiкацiя, добудова, реконструкцiя тощо), якi призведуть до зростання майбутнiх економiчних вигод, очiкуваних вiд використання об’єкта, вiдносити на збiльшення первiсної вартостi основних засобiв або компонентiв пiсля їх введення в експлуатацiю. Витрата, що виконанi з метою пiдтримання об’єкта у робочому станi та одержання первiсно визначеної суми майбутнiх економiчних вигод його використання, включати до складу витрат вiдповiдного перiоду. До складу малоцiнних необоротних матерiальних активiв вiдносяться матерiальнi активи, строк корисного використання (експлуатацiї) яких бiльше 1 року та вартiсть (без ПДВ) менше 2500,00 грн. за одиницю. Амортизацiю по малоцiнних необоротних матерiальних активах нараховувати в першому мiсяцi використання об’єкта 100 % його вартостi. Здiйснюється обов’язкове ведення кiлькiсного облiку малоцiнних необоротних матерiальних активiв у розрiзi матерiально вiдповiдальних осiб до моменту їх повної лiквiдацiї (списання з балансу). Облiк нематерiальних активiв в Товариствi ведеться згiдно МСБО 38 «Нематерiальнi активи». Нематерiальнi активи - немонетарнi активи, що iдентифiкуються та не мають фiзичної форми. Нематерiальнi активи вiдповiдають наступним характеристикам: - контролюються товариством; - забезпечують здобуття майбутнiх економiчних вигод; - не мають фiзичної форми; - є iдентифiкованими. Актив вiдповiдає критерiю можливостi iдентифiкацiї у визначеннi нематерiального активу, якщо вiн: - може бути вiдокремлений, тобто є можливiсть його вiдокремлення або вiддiлення суб’єкта господарювання i продажу, передачi, лiцензування, здачi в оренду або обмiну окремо або разом з вiдповiдним контрактом, активом чи зобов’язанням; - виникає в результатi контрактних або iнших юридичних прав, незалежно вiд того, чи можуть вони бути переданi або вiдокремленi вiд суб’єкта господарювання або ж вiд iнших прав та зобов’язань. Нематерiальний актив визнається, якщо: - є ймовiрнiсть того, що майбутнi економiчнi вигоди, якi вiдносяться до активу, надходитимуть до суб’єкта господарювання; - собiвартiсть активу можна достовiрно оцiнити. Майбутнi економiчнi вигоди, якi надходять вiд нематерiального активу, включають дохiд вiд продажу продукцiї чи послуг, заощадження витрат або зменшення майбутнiх виробничих витрат. На момент первинного визнання нематерiальнiй актив оцiнюється за первiсною вартiстю, яка визначається як сума сплачених грошових коштiв або їх еквiвалентiв, або справедливу вартiсть iншого вiдшкодування переданого в цiлях придбання активу на момент його придбання. До компонентiв первiсної вартостi належать: - цiна покупки, включаючи iмпортнi мита i невiдшкодовуванi податки на придбання, пiсля вирахування торгiвельних знижок; - витрати, безпосередньо пов'язанi з пiдготовкою активу до використання за призначенням (витрати на винагороди працiвникам, що виникають безпосередньо у зв'язку з приведенням активу в робочий стан; плата за професiйнi послуги, що виникають безпосередньо у зв'язку з приведенням активу в робочий стан; витрати на перевiрку належного функцiонування активу) До витрат, якi не є складовою собiвартостi нематерiального активу, зокрема, належать: - витрати на запровадження нового продукту або послуги (в тому числi витрати на рекламу i просування на ринку); - витрати на ведення бiзнесу в новiй мiсцевостi або з новим класом клiєнтiв (у тому числi витрати на пiдготовку персоналу); - адмiнiстративнi та iншi загальнi накладнi витрати. Визнання витрат у балансовiй вартостi нематерiального активу припиняється, коли цей актив досягає стану, необхiдного для його функцiонування. Витрати, понесенi пiд час використання або перемiщення нематерiального активу, не включаються до балансової вартостi цього активу. Пiсля первiсного визнання нематерiальний актив вiдображається згiдно моделi по первiснiй вартостi, тобто за його собiвартiстю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизацiї та будь-яких накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi. Строк використання нематерiальних активiв встановлювати на пiдставi технiчних паспортiв та iншої документацiї на засiданнi постiйно дiючої iнвентаризацiйної комiсiї. Лiквiдацiйна вартiсть на нематерiальнi активи дорiвнює нулю. Нарахування амортизацiї нематерiальних активiв здiйснюється прямолiнiйним методом та починається з моменту, коли цей актив є наявним для використання, тобто коли вiн перебуває у тому мiсцi i станi, якi необхiднi для його використання у спосiб, визначений управлiнським персоналом. Нарахування амортизацiї припиняється на одну з наведених далi дат, залежно вiд того, яка з них наступає ранiше: на дату, коли цей актив класифiкується як такий, що утримується для продажу (або включається до групи, призначеної для продажу), або на дату, коли припиняється визнання цього активу. Нематерiальний актив списується з балансу при його вибуттi або тодi, коли вiд його використання або вибуття бiльш не очiкуються жодних майбутнiх економiчних вигод. Доходи або витрати при списаннi з балансу, якi розраховуються як рiзниця мiж чистими надходженнями вiд вибуття i балансовою вартiстю активу, слiд вiдносити на фiнансовi результати, за винятком випадкiв продажi i зворотної оренди. Прибуток вiд вибуття не представляти як виручку, оскiльки вона є побiчною вiдносно основної дiяльностi товариства, що дає дохiд. Фiнансовi iнструменти вiдображати в облiку i звiтностi вiдповiдно до МСФЗ 9 «Фiнансовi iнструменти». Цей МСФЗ застосовується до всiх статей, на якi поширюється сфера застосування МСБО 39 «Фiнансовi iнструменти: визнання та оцiнка». Фiнансовий iнструмент – це будь який договiр, внаслiдок якого одночасно виникає фiнансовий актив у однiєї сторони та фiнансове зобов’язання, або дольовий iнструмент у iншої. Фiнансовий актив або фiнансове зобов’язання визнається у звiтi про фiнансовий стан тодi, коли суб’єкт господарювання стає стороною контрактних положень щодо цього iнструмента. Фiнансовий актив при первiсному визнаннi визначати як такий, що оцiнюється за справедливою вартiстю з вiдображенням результату переоцiнки, якщо таке визначення усуває або значно зменшує невiдповiднiсть оцiнки чи визнання. Згiдно МСФЗ 7 “Фiнансовi iнструменти: розкриття iнформацiї” розкривати iнформацiю про фiнансовi активи, що оцiнюються за справедливою вартiстю з вiдображенням результату переоцiнки у прибутку або збитку. Припиняється визнання фiнансового активу тодi, коли строк дiї контрактних прав на грошовi потоки вiд фiнансового активу закiнчується, або фiнансовий актив передається. Фiнансовi зобов’язання при первiсному визнаннi визначати як такi, що оцiнюється за справедливою вартiстю з вiдображенням результату переоцiнки у звiтi про прибутки та збитки. Фiнансове зобов’язання (або частина фiнансового зобов’язання) вилучається зi звiту про фiнансовий стан тодi, коли його погашають, тобто коли зобов’язання, визначене у контрактi, виконано, анульовано або строк його дiї закiнчується. Методологiчнi засади формування у бухгалтерському облiку iнформацiї про запаси i розкриття її у фiнансовiй звiтностi регламентується МСБО 2 «Запаси». Запаси – це активи, якi утримуються для продажу у звичайному ходi бiзнесу. Запаси включають товари, готову продукцiю. Використовується класифiкацiя запасiв згiдно робочого плану рахункiв бухгалтерського облiку. Запаси оцiнюються за собiвартiстю. Собiвартiсть запасiв повинна включати всi витрати на придбання, витрати на переробку, зберiгання та iншi витрати, понесенi пiд час доставки запасiв до їх теперiшнього мiсцезнаходження та приведення їх у теперiшнiй стан. Облiковою одиницею бухгалтерського облiку запасiв є найменування запасiв. Застосовувати постiйну систему облiку та оцiнки запасiв. Оцiнка при вибуттi запасiв здiйснюється за методом iдентифiкованої собiвартостi. Коли запаси реалiзованi, їхня балансова вартiсть повинна визнаватися витратами перiоду, в якому визнається вiдповiдний дохiд. Сума будь-якого часткового списання запасiв до їх чистої вартостi реалiзацiї, та всi втрати запасiв повиннi визнаватися витратами перiоду, в якому вiдбувається часткове списання або збиток. Сума будь-якого сторнування, будь-якого часткового списання запасiв, що виникає в результатi збiльшення чистої вартостi реалiзацiї, повинна визнаватися як зменшення суми запасiв, визнаної як витрати в перiодi, в якому вiдбулося сторнування. ОВДП облiковуються по номiнальнiй вартостi. Реалiзацiя здiйснюється з урахуванням поточної доходностi по ОВДП купону. Нарахування доходу по ОВДП купону здiйснюється у перiод на який припадає дата виплата доходу вказана на таких облiгацiях. Фiнансовий результат за операцiями РЕПО вiдображається в податковому облiку на дату зворотного викупу облiгацiй. В разi не здiйснення зворотного викупу облiгацiй у встановлений договором РЕПО строк, така операцiя оподатковується в порядку реалiзацiї ОВДП. Облiк готiвкових розрахункiв вести згiдно Положення про ведення касових операцiй у нацiональнiй валютi в Українi, затвердженого Постановою Правлiння Нацiонального банку України, 15 грудня 2004 року N 637. Облiк безготiвкових розрахункiв вести згiдно Iнструкцiї про безготiвковi розрахунки в Українi в нацiональнiй валютi затвердженою Постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21 сiчня 2004 року N 22. Величину резерву сумнiвних боргiв розраховувати на кожне останнє число кварталу окремо за кожним дебiтором. Нарахування резерву сумнiвної заборгованостi здiйснювати виходячи з термiну заборгованостi. Строк заборгованостi Сума резерву у вiдсотках до розмiру заборгованостi До 180 днiв 0% 181-300 днiв 5 % 301-365 днiв 50% бiльше 365 днiв 100% Резерв сумнiвної заборгованостi не нараховується на заборгованiсть державних пiдприємств та бюджетних установ. Резерв сумнiвної заборгованостi не нараховується на заборгованiсть, що забезпечена заставою, банкiвською гарантiєю або яка може бути повнiстю забезпечена шляхом притримання майна, що належить дебiтору але знаходиться на вiдповiдальному зберiганнi товариства. Зерно, на яке виписанi подвiйнi складськi квитанцiї не може бути забезпеченням по заборгованостi перед товариством. Для розрахунку резерву не роздiляти по строках та договорах заборгованiсть окремого дебiтора. У випадку, коли по окремому дебiтору заборгованiсть має рiзнi термiни (сформована протягом декiлькох мiсяцiв), то для розрахунку резерву строк заборгованостi приймати виходячи з максимального термiну. Якщо в облiку врахована заборгованiсть за конкретною операцiєю або первинним документом, то строк такої заборгованостi рахувати виходячи з дати такого документу. Якщо в облiку вiдображається часткове погашення та донарахування заборгованостi, але не вiдбувається повного погашення, то строк заборгованостi розраховується таким чином: - вибрати таку дату, починаючи з якої нарахування заборгованостi по дебiтору (обороти по дебету рахунку 36) дорiвнює або перевищує суму заборгованостi на кiнець звiтного перiоду; - перiод часу вiд цiєї дати до звiтної дати буде строком заборгованостi. Нарахування суми резерву сумнiвних боргiв за звiтний перiод вiдображати у Звiтi про прибутки та збитки у складi iнших операцiйних витрат. Методологiчнi засади формування в бухгалтерському облiку iнформацiї про зобов'язання та її розкриття у фiнансовiй звiтностi визначати згiдно МСБО 37. Зобов'язання - iснуюче зобов’язання суб’єкта господарювання, яке виникає в результатi минулих подiй i погашення якої, за очiкуванням, призведе до вибуття ресурсiв суб’єкта господарювання, котрi втiлюють у собi економiчнi вигоди Забезпечення слiд визнавати, якщо: - суб’єкт господарювання має iснуюче зобов’язання (юридичне чи конструктивне) внаслiдок минулої подiї; - ймовiрно, що вибуття ресурсiв, якi втiлюють у собi економiчнi вигоди, буде необхiдним для виконання зобов’язання; - можна достовiрно оцiнити суму зобов’язання. У разi невиконання зазначених умов забезпечення не визнається. Якщо на дату балансу ранiше визнанi зобов'язання не пiдлягають погашенню, то його суму включати до складу доходу звiтного перiоду. Облiк доходiв. Методологiчнi засади формування в бухгалтерському облiку iнформацiї про доходи Товариства та її розкриття у фiнансовiй звiтностi визначати згiдно з МСБО 18. Дохiд – це валове надходження економiчних вигiд протягом перiоду, що виникає в ходi звичайної дiяльностi товариства, коли власний капiтал зростає в результатi цього надходження. Дохiд оцiнюється за справедливою вартiстю компенсацiї, яка отримана або пiдлягає отриманню. Справедлива вартiсть – це сума, за якою обмiнюється актив або погашається заборгованiсть в операцiях мiж обiзнаними, зацiкавленими та незалежними сторонами. Сума доходу, яка виникає в результатi операцiї, визначається угодою мiж продавцем та покупцем. Дохiд вiд продажу товарiв, робiт, послуг має визнаватися в разi задоволення всiх наведених далi умов: - переданi покупцевi суттєвi ризики i винагороди, пов’язанi з власнiстю на товар; - не залишається анi подальшої участi управлiнського персоналу у формi, яка, як правило, пов’язана з володiнням, анi ефективний контроль за проданими товарами; - суму доходу можна достовiрно оцiнити; - ймовiрно, що надiйдуть економiчнi вигоди, пов’язанi з операцiєю, та витрати, якi були, або будуть понесенi у зв’язку з операцiєю, можна достовiрно оцiнити. Дохiд, пов'язаний з наданням послуг визнається в тих облiкових перiодах, в яких надаються послуги. Коли товари або послуги обмiнюються чи пiдлягають обмiну на товари або послуги, подiбнi за характером та вартiстю, обмiн не розглядається як операцiя, яка генерує дохiд. Коли товари продаються або послуги надаються в обмiн на неподiбнi товари чи послуги, обмiн розглядається як операцiя, яка генерує дохiд. Дохiд оцiнюється за справедливою вартiстю отриманих товарiв або послуг, скоригованою на суму будь-яких переданих грошових коштiв або їх еквiвалентiв. Якщо неможливо достовiрно оцiнити справедливу вартiсть отриманих товарiв або послуг, дохiд оцiнюється за справедливою вартiстю переданих товарiв або послуг, скоригованою на суму будь-яких переданих грошових коштiв . Дохiд визнається, тiльки коли є ймовiрнiсть надходження економiчних вигiд, пов’язаних з операцiєю. Але в разi виникнення невизначеностi щодо можливостi отримання суми, яка вже включена до доходу, неоплачувана сума або сума, стосовно якої перестає iснувати ймовiрнiсть вiдшкодування, визнається як витрати, а не як коригування суми первiсно визнаного доходу. До доходiв вiд основної дiяльностi вiдносяться: - дохiд вiд торгiвельної дiяльностi: - на внутрiшньому ринку; - на зовнiшньому ринку. - iншi послуги ; Якщо дохiд (виручка) вiд надання послуг не може бути достовiрно визначений, то його вiдображати в облiку в розмiрi визначених витрат, що пiдлягають вiдшкодуванню. Iншi операцiйнi доходи класифiкуються наступним чином: - вiд первiсного визнання та вiд змiн вартостi активiв, якi облiковуються за справедливою вартiстю; - вiд реалiзацiї iноземної валюти; - вiд реалiзацiї iнших оборотних активiв; - вiд операцiйної курсової рiзницi; - одержанi штрафи, пенi, неустойки; - вiдшкодування ранiше списаних активiв; - вiд списання кредиторської заборгованостi; - вiд безоплатно отриманих оборотних активiв; - вiдсотки банку; - доходи вiд реалiзацiї послуг допомiжних виробництв; - iншi операцiйнi доходи. Iншi доходи класифiкуються: - вiд реалiзацiї фiнансових iнвестицiй; - вiд вiдновлення корисностi активiв; - вiд не операцiйної курсової рiзницi; - вiд безоплатно одержаних активiв; - вiд соцiальної сфери; - iншi доходи не пов’язанi з операцiйною дiяльнiстю. Облiк витрат в Товариствi здiйснювати вiдповiдно до вимог ПСБУ 16. Собiвартiсть реалiзованої продукцiї (робiт, послуг) складається з планової собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) та фактичної собiвартостi, яка була реалiзована протягом звiтного перiоду, i вiдноситься на фiнансовi результати разом iз визнанням доходу вiд реалiзацiї продукцiї (робiт, послуг). Планова собiвартiсть складається з витрат на придбання товарiв та списується на затрати товариства в момент здiйснення реалiзацiї. Фактична собiвартiсть включає в себе, крiм витрат на придбання товарiв, також витрати на зберiгання, перемiщення, навантаження, понесеннi Товариством до дня здiйснення реалiзацiї. Коригування планової собiвартостi до рiвня фактичної здiснюється останнiм днем мiсяця, в якому було здiснено реалiзацiю товарiв, в термiн до 15 числа мiсяця, наступного за звiтним, шляхом проведення списання всiх затрат на зберiгання, перемiщення тощо, понесених на день реалiзацiї товарiв Товариством. При плануваннi собiвартостi борошномельної продукцiї застосовуються прийоми калькулювання, прийнятi для комплексного виробництва, в якому з одного виду сировини i за результатом одного технологiчного процесу отримують декiлька видiв продукцiї. Для розподiлу витрат комплексного виробництва застосовувати коефiцiєнти: - борошно вищого ґатунку 4,38; - борошно 1 ґатунку 4,10; - борошно 2 ґатунку 3,60; - висiвки пшеничнi 1,00; - борошно житнє 4,30; - висiвки житнi 1,00; 3.10.6. Переробка здiйснюється на давальницьких умовах. Оприбуткування борошна здiснюється по плановiй собiвартостi, що включає в себе витрати на придбання зерна та вартiсть переробки його. Коригування до фактичної собiвартостi борошна та продуктiв його переробки вiдбувається останiм днем мiсяця в якому було здiснено переробку в термiн до 15 числа наступного мiсяця, шляхом проведення списання на собiвартiсть затрат на зберiгання та перемiщення зерна, що було перероблено, понесених Товариством до дня здiснення переробки. До адмiнiстративних витрат вiдносяться: - загальногосподарськi витрати, спрямованi на обслуговування та управлiння товариством: - загальнi корпоративнi витрати (органiзацiйнi витрати, витрати на проведення рiчних та iнших зборiв органiв управлiння, представницькi витрати); - витрати на службовi вiдрядження i утримання апарату управлiння товариством (у тому числi витрати на оплату працi адмiнiстративного апарату, вiдрахування на соцiальнi заходи) та iншого загальногосподарського персоналу, в тому числi матерiально-технiчне забезпечення апарату управлiння (канцтовари, бланки звiтностi тощо) пов’язане з управлiнням товариством; - витрати на послуги зв'язку (поштовi, телеграфнi, телефоннi, телекс, телефакс, стiльниковий зв’язок та iншi подiбнi витрати); - оплата за використання й обслуговування технiчних засобiв управлiння (обчислювальна й копiювальна технiка, вузли зв'язку, засоби сигналiзацiї); - винагороди за професiйнi послуги (консультацiйнi, iнформацiйнi, юридичнi, аудиторськi, з оцiнки майна тощо) для забезпечення господарської дiяльностi; - витрати, пов’язанi iз забезпеченням правил технiки безпеки працi, охорони працi, санiтарно-гiгiєнiчних вимог у встановленому законодавством порядку, протипожежної охорони; - витрати на утримання, експлуатацiю, обслуговування та ремонт основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв загальногосподарського використання, у тому числi взятих в оперативну оренду, придбання пально-мастильних матерiалiв, стоянка, паркування легкових автомобiлiв, страхування майна, амортизацiя, ремонт, опалення, освiтлення, водопостачання, водовiдведення, охорона; - амортизацiя нематерiальних активiв загальногосподарського використання; - витрати на врегулювання спорiв у судових органах; - плата за розрахунково-касове обслуговування та iншi послуги банкiв; - iншi витрати загальногосподарського призначення. До складу витрат на збут включаються витрати, пов'язанi з реалiзацiєю (збутом) продукцiї (товарiв, робiт, послуг): - витрати на пакувальнi матерiали для пакування товарiв на складах готової продукцiї. В разi, якщо пакування готової продукцiї (згiдно з установленим технологiчним процесом) проводиться в цехах до здавання її на склад готової продукцiї, вартiсть тари включається до виробничої собiвартостi продукцiї до вiдповiдних статей калькуляцiї; - витрати на ремонт тари; - оплата працi та комiсiйнi винагороди продавцям, торговим агентам та працiвникам пiдроздiлiв, що забезпечують збут, вiдрахування на соцiальнi заходи, нарахування резерву вiдпусток; - витрати на рекламу та дослiдження ринку (маркетинг), на передпродажну пiдготовку товарiв; - витрати на вiдрядження працiвникiв, зайнятих збутом; - iншi витрати, пов'язанi зi збутом товарiв, виконанням робiт, наданням послуг. До iнших операцiйних витрат включаються: - витрати вiд первiсного визнання та вiд змiни вартостi активiв, якi облiковуються за справедливою вартiстю; - витрати на дослiдження та розробки; - собiвартiсть реалiзованої iноземної валюти, яка для цiлей бухгалтерського облiку визначається шляхом перерахунку iноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Нацiонального банку України на дату продажу iноземної валюти, плюс витрати, пов'язанi з продажем iноземної валюти; - втрати вiд операцiйної курсової рiзницi; - собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв; - наднормативнi виробничi витрати; - втрати вiд знецiнення запасiв; - витрати на iнформацiйне забезпечення господарської дiяльностi, в тому числi з питань законодавства, на придбання лiтератури, оплату Iнтернет послуг i передплату перiодичних видань; - сума безнадiйної дебiторської заборгованостi та вiдрахування до резерву сумнiвних боргiв; - нестачi й втрати вiд псування цiнностей; - суми нарахованих податкiв та зборiв передбачених Податковим кодексом (крiм податку на прибуток, а також податку на додану вартiсть, включеного до цiни товару); - одноразовi матерiальнi виплати та премiї, лiкарнянi; - визнанi штрафи, пеня, неустойка; - iншi витрати операцiйної дiяльностi; - витрати допомiжних виробництв, пов’язанi з реалiзацiєю послуг на сторону. До iнших витрат включаються витрати: - собiвартiсть реалiзованих фiнансових iнвестицiй - втрати вiд зменшення корисностi активiв - втрати вiд не операцiйних курсових рiзниць - уцiнка необоротних активiв i фiнансових iнвестицiй - списання необоротних активiв - витрати на утримання об'єктiв соцiально-культурного призначення; - виплати згiдно колективного договору; - iншi витрати. До фiнансових витрат включаються (крiм фiнансових витрат, якi включаються до собiвартостi квалiфiкацiйних активiв): - вiдсотки за користування позиками та кредитами; - iншi фiнансовi запозичення. Використання прибутку. Сальдо рахункiв 7-го та 9-го класу щомiсячно списувати на рахунок 79 «Фiнансовий результат». В кiнцi року сальдо по рахунку 79 закривається на рахунок 44 «Нерозподiлений прибуток (непокритий збиток)». Вiдраховувати частину прибутку звiтного перiоду згiдно вимог чинного законодавства на вiдповiдний рiк. Чистий прибуток залишається у повному розпорядження Товариства i розподiляється у порядку, що встановлюється загальними зборами за напрямами, визначеними фiнансовим планом Товариства. За рахунок чистого прибутку за рiшенням Загальних Зборiв: - виплачуються дивiденди; - створюється та поповнюється резервний капiтал; - накопичується нерозподiлений прибуток (покриваються збитки); - створюються фонди призначенi для фiнансування заходiв спрямованих на змiцнення матерiально-технiчної бази Товариства, розвиток науково-технiчного потенцiалу, соцiальне забезпечення трудового колективу, матерiальне стимулювання працiвникiв товариства та вирiшення iнших питань. Кредити банкiв та затрати, пов’язанi з їх отриманням облiковуються згiдно з МСБО 23 «Витрати на позики». Витрати на позики включають: витрати на сплату вiдсоткiв, обчисленi за допомогою методу ефективного вiдсотка; курсовi рiзницi, якi виникають унаслiдок отримання позик в iноземнiй валютi, якщо вони розглядаються як коригування витрат на сплату вiдсоткiв. Капiталiзуються витрати на позики, якi безпосередньо вiдносяться до придбання, будiвництва або виробництва квалiфiкованого активу – активу, який обов’язково потребує суттєвого перiоду для пiдготовки його до використання за призначенням або реалiзацiї, як частина собiвартостi цього активу. Iншi витрати на позики визнаються як витрати в тому перiодi, у якому вони були понесенi. Будь який iнвестицiйний прибуток, отриманий вiд тимчасового iнвестування запозичених коштiв вираховується з суми витрат на позику. Якщо кошти позиченi взагалi й використовуються з метою отримання квалiфiкованого активу, то суму витрат на позики, яка пiдлягає капiталiзацiї, визначається шляхом застосування норми капiталiзацiї до витрат на цей актив. Норма капiталiзацiї повинна бути середньозваженою величиною витрат на позики стосовно всiх непогашених позик протягом цього перiоду, а не лише позик, якi були здiйсненi конкретно з метою отримання квалiфiкованого активу. Сума капiталiзованих витрат на позики протягом перiоду, не повинна перевищувати суму витрат на позики, понесених протягом цього перiоду. Капiталiзацiя витрат на позики як частина собiвартостi квалiфiкованого активу починається з дати, коли виконуються наступнi умови: - понесенi витрати, пов’язанi з активом; - понесенi витрати на позики; - ведеться дiяльнiсть, необхiдна для пiдготовки активу до його використання за призначенням або продажу. Середня балансова вартiсть активу протягом перiоду, з урахуванням попереднiх капiталiзованих витрат на позики, є обґрунтовано наближеною величиною витрат, до яких застосовується норма капiталiзацiї в цьому перiодi. Капiталiзацiя витрат на позики припиняється, якщо по сутi, вся дiяльнiсть, необхiдна для пiдготовки квалiфiкованого активу до його передбаченого використання або продажу, завершена. Якщо активна дiяльнiсть по модифiкацiї об'єкту уривається на тривалий термiн, капiталiзацiя припиняється. Коли спорудження квалiфiкованого активу завершується по частинах i кожна частина може використовуватися, тодi як спорудження iнших частин продовжується, капiталiзацiя витрат по кожнiй частинi активу припиняється тодi, коли по нiй завершенi всi роботи. Функцiональною валютою Товариства - валютою основного економiчного середовища, у якому пiдприємства здiйснюють свою дiяльнiсть, є українська гривня. Операцiя в iноземнiй валютi – це операцiя, яка визначається в iноземнiй валютi, включаючи операцiї, що виникають, коли товариство: - купує або продає товари чи послуги, цiна на якi визначена в iноземнiй валютi; - позичає або надає у борг кошти, якщо суми, якi пiдлягають сплатi або отриманню, визначенi в iноземнiй валютi, або - iншим чином купує або лiквiдує активи або бере на себе зобов’язання, визначенi в iноземнiй валютi, чи погашає їх. Операцiї в iноземнiй валютi вiдображаються пiсля первiсного визнання у функцiональнiй валютi, застосовуючи до суми в iноземнiй валютi курс “спот” мiж функцiональною валютою та iноземною валютою на дату операцiї. На кiнець кожного звiтного перiоду: - монетарнi статтi в iноземнiй валютi слiд переводити, застосовуючи курс при закриттi; - немонетарнi статтi, якi оцiнюються за iсторичною собiвартiстю в iноземнiй валютi, слiд переводити, застосовуючи валютний курс на дату операцiї; - немонетарнi статтi, якi оцiнюються за справедливою вартiстю в iноземнiй валютi, слiд переводити, застосовуючи валютнi курси на дату визначення справедливої вартостi. Монетарною статтею рахувати статтю, за якою є право отримувати (або зобов’язання надати) фiксовану або визначену кiлькiсть одиниць валюти. Основною характеристикою немонетарної статтi є вiдсутнiсть права отримувати (або зобов’язання надати) фiксовану кiлькiсть або кiлькiсть одиниць валюти, яку можна визначити. До немонетарних статей належать суми, сплаченi авансом за товари та послуги; нематерiальнi активи; запаси; основнi засоби та забезпечення, розрахунки за якими здiйснюють шляхом надання немонетарного активу. Курсовi рiзницi, що виникають при розрахунках за монетарними статтями або при переведеннi монетарних статей за курсами, котрi вiдрiзняються вiд тих, за якими вони переводилися при первiсному визнаннi протягом перiоду або у попереднiй фiнансовiй звiтностi, визнаються в прибутку або збитку в тому перiодi, у якому вони виникають. Курсова рiзниця виникає тодi, коли монетарнi статтi виникають вiд операцiї в iноземнiй валютi, а змiна у валютному курсi вiдбувається в перiод мiж датою операцiї i датою розрахунку. Коли розрахунки за операцiєю здiйснюються протягом того самого облiкового перiоду, в якому операцiя вiдбулася, тодi вся курсова рiзниця визнається в цьому перiодi. Проте, коли розрахунок за операцiєю здiйснюється в наступному облiковому перiодi, курсова рiзниця, визнана в кожному перiодi до дати розрахунку, визначається на основi змiни у валютних курсах протягом кожного перiоду. Фiнансова звiтнiсть Порядок складання перших фiнансових звiтiв за мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi визначено МСФЗ 1 «Перше застосування мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi» Фiнансова звiтнiсть складається за звiтний перiод, яким вважається перiод тривалiстю в один календарний рiк (1 сiчня року-дата початку звiтного перiоду, 31 грудня року-дата закiнчення звiтного перiоду). Повний комплект фiнансової звiтностi включає: - звiт про фiнансовий стан на кiнець перiоду; - звiт про прибутки та збитки; - звiт про змiни у власному капiталi за перiод; - звiт про рух грошових коштiв за перiод; - примiтки, що мiстять стислий виклад суттєвих облiкових полiтик та iншi пояснення; - звiт про фiнансовий стан на початок найбiльш давнього порiвняльного перiоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облiкову полiтику ретроспективно або здiйснює ретроспективний перерахунок статей своєї фiнансової звiтностi. Фiнансова звiтнiсть подається у функцiональнiй валютi, якою є українська гривня. Показники звiтностi заповнюються в тисячах гривень без десяткових знакiв. Статистичну звiтнiсть товариства органам статистики направляти по формах та в термiни згiдно чинного законодавства України. Податковий облiк здiйснюється вiдповiдно до Податкового кодексу України. Вiдображення у фiнансовiй звiтностi вiдстрочених податкових активiв i вiдстрочених податкових зобов’язань здiйснювати вiдповiдно до вимог МСФО 12 «Податок на прибуток». Поточнi податковi зобов’язання (активи) за поточний i попереднiй перiоди оцiнювати за сумою, яку передбачається сплатити податковим органам (вiдшкодувати у податкових органiв) iз застосуванням ставок оподаткування та податкового законодавства, що дiють або превалюють до кiнця звiтного перiоду. Вiдстроченi податковi активи та зобов’язання оцiнювати за ставками оподаткування, якi передбачається використовувати в перiод реалiзацiї активу чи погашення зобов’язання, на основi ставок оподаткування та податкового законодавства, що дiють або превалюють до кiнця звiтного перiоду. Оцiнка вiдстрочених податкових зобов’язань i вiдстрочених податкових активiв має вiдображати податковi наслiдки, якi вiдповiдали б способу, яким передбачається на кiнець звiтного перiоду вiдшкодувати або погасити балансову вартiсть своїх активiв i зобов’язань. Балансову вартiсть вiдстроченого податкового активу переглядати в кiнцi кожного звiтного року. Зменшувати балансову вартiсть вiдстроченого податкового активу в тих межах, у яких бiльше не буде ймовiрною наявнiсть оподаткованого прибутку, достатнього, щоб дозволити використати вигоду вiд вiдстроченого податкового активу повнiстю або частково. Будь-яке таке зменшення сторгувати за умови, якщо стає ймовiрною наявнiсть достатнього оподаткованого прибутку . Згортати вiдстроченi податковi активи та вiдстроченi податковi зобов’язання, якщо: - вiдстроченi податковi активи та вiдстроченi податковi зобов’язання стосуються податкiв на прибуток, що накладенi тим самим податковим органом. Облiк за операцiйними сегментами. Операцiйний сегмент – це компонент, який займається економiчною дiяльнiстю, вiд якої вiн може заробляти доходи та нести витрати (включаючи доходи та витрати, пов’язанi з операцiями з iншими компонентами того самого суб’єкта господарювання). У звiтностi вiдображається оцiнка прибутку або збитку за кожним звiтним сегментом, а також оцiнка сукупних активiв i зобов’язань за кожним звiтним сегментом. - основнi засоби та нематерiальнi активи, якi використовуються лише визначеним господарським сегментом (наприклад виробництво пшеницi), то їх залишкова вартiсть повнiстю вiдноситься до даного господарського сегмента. Якщо основнi засоби та нематерiальнi активи використовуються декiлькома звiтними сегментами, то їх залишкову вартiсть слiд розподiлити мiж сегментами за такими ж правилами, як розподiляються суми амортизацiї, що нараховується на цi засоби. - залишки виробничих запасiв вiдносяться до вiдповiдного сегменту за правилами, подiбними до попереднiх. Якщо певнi види виробничих запасiв призначенi для використання лише визначеним сегментом, то їх вартiсть повнiстю буде вiдноситись до даного сегмента. Якщо ж виробничi запаси можуть бути використанi багатьма сегментами, то їх вартiсть розподiляється мiж сегментами пропорцiйно вартостi фактично списаних запасiв на кожний сегмент у звiтному роцi. - незавершене виробництво та готова продукцiя мають безпосереднє вiдношення до господарських сегментiв, тому їх вартiсть можна вiднести на вiдповiдний сегмент . - дебiторська заборгованiсть вважається такою, що безпосередньо стосується звiтного сегмента товариства, якщо доходи, пов’язанi з її виникненням, включаються до складу iнформацiї про цей сегмент при складаннi фiнансової звiтностi. До складу активiв звiтного сегмента не включаються: - вiдстроченi податковi активи; - дебiторська заборгованiсть з податку на прибуток; - фiнансовi iнвестицiї, якщо цей актив не виникає внаслiдок основної дiяльностi цього звiтного сегмента, а доходи i витрати, пов’язанi з такими фiнансовими iнвестицiями, не включаються до складу доходiв i витрат такого звiтного сегмента; - дебiторська заборгованiсть за розрахунками з нарахованих доходiв у виглядi дивiдендiв, якщо такi доходи не включаються до складу доходiв звiтного сегмента; - iншi оборотнi активи, якi пов’язанi з дiяльнiстю товариства в цiлому i не стосуються окремого сегмента. Зобов’язаннями звiтного сегмента визнають заборгованiсть, що виникла внаслiдок виконання ним своєї звичайної дiяльностi i безпосередньо стосується цього сегмента. Зобов’язання, що виникли на рiвнi товариства i стосуються кiлькох його звiтних сегментiв, розподiляються, якщо витрати на обслуговування боргу також розподiляються на такi звiтнi сегменти. До складу зобов’язань звiтного сегмента не включаються: - забезпечення наступних витрат i платежiв та цiльове фiнансування, якщо вони стосуються дiяльностi товариства в цiлому; - вiдстроченi податковi зобов’язання; - довгостроковi фiнансовi зобов’язання, зобов’язання за кредитами банкiв та iнших фiнансових установ, якщо отримання фiнансових доходiв не є основною дiяльнiстю звiтного сегмента; - поточнi зобов’язання за розрахунками з учасниками; - зобов’язання з податку на прибуток, iншi зобов’язання перед бюджетом та державними цiльовими фондами, якi не можна на обґрунтованiй та послiдовнiй основi розподiлити мiж звiтними сегментами товариства. Активи та зобов’язання, що не включаються до складу звiтних сегментiв вiдносяться до нерозподiлених статей. Для вiдображення в облiку зменшення корисностi активiв застосовувати положення МСБО 36 «Зменшення корисностi активiв». Кориснiсть активу зменшується, коли балансова вартiсть активу перевищує суму його очiкуваного вiдшкодування. В кiнцi кожного звiтного перiоду суб’єктовi господарювання слiд оцiнювати, чи є якась ознака того, що кориснiсть активу може зменшитися. Якщо хоча б одна з таких ознак iснує, суб’єктовi господарювання слiд оцiнити суму очiкуваного вiдшкодування такого активу. Незалежно вiд наявностi ознак того, що кориснiсть активу може зменшитися: - щорiчно перевiряти зменшення корисностi нематерiального активу з невизначеним строком корисної експлуатацiї або нематерiального активу, ще не придатного для використання, порiвнюючи його балансову вартiсть iз сумою його очiкуваного вiдшкодування. Таку перевiрку зменшення корисностi можна здiйснювати будь-коли протягом рiчного перiоду за умови, що вона щорiчно проводитиметься в той самий час. Перевiрка зменшення корисностi рiзних нематерiальних активiв може здiйснюватися в рiзний час, але, якщо нематерiальний актив був первiсно визнаний протягом поточного рiчного перiоду, то перевiрку такого нематерiального активу на зменшення його корисностi слiд здiйснити до завершення поточного рiчного перiоду; Оцiнюючи наявнiсть ознак того, що кориснiсть активу може зменшитися, брати до уваги як мiнiмум такi показники: - зовнiшнi джерела iнформацiї: - протягом перiоду ринкова вартiсть активу зменшилася значно бiльше, нiж могла б зменшитися, за очiкуванням, унаслiдок плину часу або звичайного використання; - протягом перiоду вiдбулися змiни зi значним негативним впливом на суб’єкт господарювання або вони вiдбудуться найближчим часом у технологiчному, ринковому, економiчному або правовому оточеннi, в якому дiє суб’єкт господарювання, чи на ринку, для якого призначений актив; - ринковi ставки вiдсотка або iншi ринковi ставки доходу вiд iнвестицiй збiльшилися протягом перiоду, i це збiльшення, ймовiрно, вплине на ставку дисконту, застосовану при обчисленнi вартостi активу при використаннi, i суттєво зменшить суму очiкуваного вiдшкодування активу; - балансова вартiсть чистих активiв суб’єкта господарювання, що звiтує, є бiльшою, нiж його ринкова капiталiзацiя. - внутрiшнi джерела iнформацiї: - є свiдчення застарiння або фiзичного пошкодження активу; - протягом перiоду вiдбулися суттєвi змiни, якi негативно вплинуть на суб’єкт господарювання, або очiкується, що вони вiдбудуться у близькому майбутньому та змiнять iнтенсивнiсть або спосiб нинiшнього чи запланованого використання активу. Цi змiни включають плани припинити використання активу, припинити або реструктуризувати господарську одиницю, до якої належить цей актив, продати його ранiше вiд попередньо очiкуваної дати i повторно оцiнити строк корисної експлуатацiї цього активу, цього разу як визначений; - наявнi свiдчення з даних внутрiшньої звiтностi, якi вказують, що економiчна ефективнiсть активу є або буде гiршою, нiж очiкувана. Сума очiкуваного вiдшкодування визначається як бiльша з двох оцiнок: справедлива вартiсть за мiнусом витрат на продаж активу та його вартiсть при використаннi. Балансову вартiсть активу слiд зменшувати до суми його очiкуваного вiдшкодування, якщо i тiльки якщо сума очiкуваного вiдшкодування активу менша вiд його балансової вартостi. Таке зменшення є збитком вiд зменшення корисностi. Збиток вiд зменшення корисностi визнавати в прибутках чи збитках. Пiсля визнання збитку вiд зменшення корисностi нарахування амортизацiї активу коригувати в майбутнiх перiодах для розподiлу переглянутої балансової вартостi активу за вирахуванням його лiквiдацiйної вартостi (якщо вона є) на систематичнiй основi протягом строку корисної експлуатацiї, що залишається. В Товариствi методика бухгалтерського облiку вiдповiдає вимогам Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (далi МСБО).
Основний обсяг доходiв емiтент отримує вiд здiйснення дiяльностi у сферi торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю (а саме: пшениця, жито, ячмiнь тощо), а також вiд здiйснення дiяльностi у сферi торгiвлi продуктами переробки сiльськогосподарської продукцiї (а саме: борошно пшеничне вагове та фасоване, висiвки пшеничнi насипом та гранульованi тощо). В структурi згаданих видiв дiяльностi присутнiй експорт. Здiйснення торгiвлi вiдбувається в значнiй мiрi оптовими партiями з можливiстю збiльшення в структурi збуту роздрiбної торгiвлi продуктами переробки сiльськогосподарської продукцiї через мережi супермаркетiв. Основнi ризики дiяльностi пов’язанi з рiвнем врожайностi та iншими природними явищами, щоб зменшити вплив цих факторiв товариство застосовує страхування врожаю постачальникiв за якими здiйснюється видача авансiв. Емiтент є одним iз найбiльших учасникiв ринку сiльськогосподарської продукцiї з розгалуженою мережею обласних представникiв i здiйснює дiяльнiсть по всiй територiї України. Доходи вiд реалiзацiї за пiдсумками 2015 та 2014 рокiв мали наступну структуру: 2015 2014 Реалiзацiя продукцiї переробки зернових культур 1 559 111 1 881 246 Реалiзацiя зернових культур 1 317 446 888 408 Дохiд вiд послуг - 2 437 2 876 557 2 772 091 За географiчною ознакою доходи вiд реалiзацiї можна представити наступним чином: 2015 2014 Реалiзацiя в Українi 2 340 910 2 184 884 Реалiзацiя на експорт 535 647 587 207 2 876 557 2 772 091 За пiдсумками 2015 та 2014 рокiв обсяг реалiзацiй продукцiї одному з покупцiв перевищив 10% вiд загальної реалiзацiї Групи. Товариство здiйснює свою дiяльнiсть за такими прiоритетними напрямками: - участь у формуваннi запасiв та посиленнi пропозицiї окремих видiв сiльськогосподарської продукцiї на внутрiшньому ринку; - участь у соцiально-орiєнтованому впливi на ринок продовольства шляхом спрямування запасiв окремих видiв сiльськогосподарської продукцiї в сегменти споживчого ринку, вiд яких залежать верстви населення iз низькими доходами; - участь у фiнансуваннi сiльськогосподарського виробництва шляхом укладання форвардних контрактiв з товаровиробниками сiльськогосподарської продукцiї; - реалiзацiя сiльськогосподарської продукцiї на внутрiшньому та зовнiшньому ринках за сприятливої кон’юнктури. Водночас у своїй дiяльностi Товариство здiйснює обслуговування сформованих запасiв сiльськогосподарської продукцiї. Участь у формуваннi запасiв сiльськогосподарської продукцiї Головною метою продовольчої безпеки є насичення внутрiшнього ринку безпечною сiльськогосподарською продукцiєю та продовольством. Гарантiєю її досягнення є стабiльна економiчна та екологiчна ефективнiсть внутрiшнього виробництва, а також наявнiсть необхiдних резервiв та запасiв на органiзованому ринку. З метою збереження сприятливої ситуацiї на аграрному ринку необхiдно здiйснювати формування та пiдтримку належного рiвня запасiв окремих видiв сiльськогосподарської продукцiї для внутрiшнiх потреб держави. При формуваннi необхiдних запасiв перевага повинна надаватися продукцiї рослинництва, яка є ключовою системоутворюючою галуззю сiльського господарства, що формує пропозицiю як на продовольчих ринках, так i на ринках кормiв для тваринницьких галузей. Стратегiчною цiллю є розширення перелiку сiльськогосподарських культур, у виробництво яких спрямовуватимуться ресурси Товариства, що сприятиме нiвелюванню негативного впливу ринкових та клiматичних ризикiв на їх виробництво. Формування запасiв за розширеним перелiком вiдбуватиметься з поступовим нарощуванням вiдповiдних обсягiв сiльськогосподарської продукцiї до рiвня, який би забезпечував 1/5 вiд їх щорiчного внутрiшнього споживання. Участь у соцiально-орiєнтованому впливi на ринок продовольства У своїй дiяльностi Товариство надаватиме прiоритет тим сегментам продуктiв споживчого ринку, вiд яких залежить забезпечення основної частини населення країни i особливо її верств iз нижчим вiд середнього рiвнем доходiв. Важливу роль Товариство вiдiграватиме у сферi забезпечення продовольством регiонiв країни таким продуктом першочергової необхiдностi як борошно. Головними практичними напрямками роботи Товариства є пряма спiвпраця iз пiдприємствами, якi впливають на формування кон’юнктури кожного iз регiональних ринкiв (мають найбiльшу питому вагу, коефiцiєнти простого та зваженого покриття роздрiбної мережi), як, наприклад, реалiзацiя борошна, що вироблене iз зерна запасiв Товариства безпосередньо хлiбопекарським пiдприємствам, якi спецiалiзуються на виробництвi хлiба та хлiбобулочних виробiв, в тому числi i простої рецептури. Участь у фiнансуваннi виробництва сiльськогосподарської продукцiї Важливим механiзмом пiдтримки сiльськогосподарського товаровиробника є фiнансування аграрiїв за програмою форвардних закупiвель зерна на поставку майбутнього врожаю. В рослинництвi iснує касовий розрив мiж часом потреби в оборотних коштах (спiвпадає iз перiодом, коли цiна на зерно дуже низька) i часом, коли цiна на зерно максимальна. Через iнструменти форвардних закупiвель зерна сiльгосптоваровиробники мають можливiсть отримувати необхiднi (авансовi) кошти для придбання оборотних ресурсiв пiд наступну посiвну кампанiю без вимушених втрат через несприятливi цiновi котирування. Такi виплати є вкрай необхiдними для сiльськогосподарських товаровиробникiв для своєчасного придбання засобiв проведення весняно-польових робiт, зокрема: палива, засобiв захисту рослин, мiнеральних добрив тощо. Складнiсть ситуацiї посилюється значним пiдвищенням вартостi проведення польових робiт. Нестача коштiв у сiльськогосподарських товаровиробникiв може призвести до несвоєчасного i неповноцiнного виконання необхiдних виробничих процесiв, що в свою чергу призведе до зниження якостi зерна та врожайностi. Активно та своєчасно застосовуючи цi iнструменти, Товариство виконуватиме функцiю фiнансового iнституту короткострокового кредитування сiльськогосподарського виробництва на пiльгових умовах. Така дiяльнiсть Товариства знижує необхiднiсть для Кабiнету Мiнiстрiв України застосовувати iншi залежнi вiд бюджету країни iнструменти для аграрiїв перед посiвною чи збиранням врожаю для задоволення їх потреб в обiгових коштах. Сiльгоспвиробники будуть мати можливiсть дочекатися сезону кращих цiн i при тому мати необхiднi обiговi кошти, посилиться конкуренцiя зернотрейдерiв, що ймовiрно призведе до кращих цiнових пропозицiй на ринку. Вiдбуватиметься бiльш справедливий розподiл прибуткiв в ланцюжку сiльгоспвиробник – зернотрейдер – покупець. Середнi та слабкi сiльгосппiдприємства стануть сильнiшими, адже без цього iнструменту дочекатися кращих цiн мають можливiсть тiльки сильнi пiдприємства та холдинги, оскiльки середнi сiльгосппiдприємства – це основнi роботодавцi, утримувачi сiльської iнфраструктури сiльських територiй. Реалiзацiя сiльськогосподарської продукцiї на аграрному ринку Основним видом дiяльностi Товариства є оптова торгiвля сiльськогосподарською продукцiєю як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках, насамперед зерновими культурами та продуктами борошномельно-круп’яної промисловостi. Для недопущення наслiдкiв перевиробництва сiльськогосподарської продукцiї та їх тиску на цiни внутрiшнього ринку, Товариство може поступово здiйснювати поставки iз своїх запасiв на зовнiшнiй ринок за сприятливої кон’юнктури. Для Товариства експорт є наступним за прiоритетом напрямком дiяльностi. Стратегiчною метою в цьому напрямку дiяльностi Товариства є освоєння додаткового каналу реалiзацiй, пiдтримання експортного потенцiалу та надходження валюти до країни. Обмеженням для нарощування експорту зерна є дефiцит спецiалiзованих iнфраструктурних потужностей (елеваторiв, термiналiв) та спецiалiзованих засобiв для перевезення в системi водного (морського i рiчкового) та залiзничного транспорту, що потребує вiдповiдної iнвестицiйної дiяльностi. За умови реформування бiржового ринку України iншою стратегiчною метою дiяльностi Товариства передбачається активна робота на ф’ючерсних ринках. Обслуговування сформованих запасiв Товариство забезпечує обслуговування сформованих запасiв сiльськогосподарської продукцiї, користуючись послугами компанiй рiзних форм власностi, що надають послуги iз зберiгання, переробки, перемiщення, вiдвантаження продукцiї тощо. У перiод з 2015 по 2019 роки Товариство, виконуючи свої завдання та функцiї, ставить перед собою наступнi стратегiчнi цiлi: - нарощування обсягiв формування окремих видiв сiльськогосподарської продукцiї; - розширення перелiку культур, у виробництво яких спрямовуватиметься фiнансова пiдтримка; - удосконалення механiзмiв надання пiдтримки сiльськогосподарським товаровиробникам з метою розвитку аграрної галузi; - збiльшення обсягiв реалiзацiї продуктiв переробки сiльськогосподарської продукцiї на внутрiшньому та зовнiшньому ринках.
Придбання або вiдчудження активiв не здiйснювалося. Значнi iнвестицiї або придбання, пов'язанi з господарською дiяльнiстю Товариства, не плануються.
Правочини з власниками iстотної участi, членами наглядової ради або членами виконавчого органу, афiлiйованими особами, зокрема правочини мiж ПАТ «Аграрний фонд» або його дочiрнiми/залежними пiдприємствами, вiдокремленими пiдроздiлами, з одного боку, i власниками iстотної участi, членами наглядової ради або членами виконавчого органу, з iншого боку, протягом звiтного року не укладалися.
Емiтент використовує в дiяльностi власнi та орендованi основнi засоби невиробничого призначення. Пiдприємство орендує примiщення центрального офiсу та регiональних представництв. Пiдприємство використовує власний легковий автомобiльний транспорт для забезпечення бiльш широкого покриття територiй здiйснення дiяльностi. Пiдприємство здiйснює капiтальнi iнвестицiї в оновлення парку ЕОМ. Основнi засоби складалися з наступного: 31.12.2015 31.12.2014 Основнi засоби, чиста балансова вартiсть 4 723 5 316 Капiтальнi iнвестицiї - - 4 723 5 316 Змiни основних засобiв за рiк, що закiнчився 31 грудня, були наступними: Машини та обладнання Транспортнi засоби Iншi основнi засоби Незавершене будiвництво Всього Вартiсть: На 31 грудня 2013 р. 85 - 4 9 98 Надходження 548 4 728 340 - 5 616 9 - - (9) - На 31 грудня 2014 р. 642 4 728 344 - 5 714 Надходження 399 - 351 - 750 На 31 грудня 2015 р. 1 041 4 728 695 - 6 464 Накопичена амортизацiя та знецiнення На 31 грудня 2013 р. - - (4) - (4) Амортизацiйнi нарахування (64) - (330) - (394) На 31 грудня 2014 р. (64) - (334) - (398) Амортизацiйнi нарахування (79) (945) (320) - (1 344) На 31 грудня 2015 р. (143) (945) (654) - (1 742) Залишкова вартiсть: На 31 грудня 2013 р. 85 - - 9 94 На 31 грудня 2014 р. 578 4 728 10 - 5 316 На 31 грудня 2015 р. 898 3 783 42 - 4 723 Станом на 31.12.2015 р. Група мала об’єкти основних засобiв, якi були повнiстю амортизованi, але знаходились в експлуатацiї первiсною вартiстю 544 тис.грн. (31.12.2014: 437 тис.грн.). Станом на 31.12.2015 р. та 31.12.2014 р. Товариство не мало об’єктiв основних засобiв, якi знаходись в заставi. Строки корисної експлуатацiї Наступнi строки корисної експлуатацiї активiв були встановленi у 2015 i 2014 роках: Транспортнi засоби 5-10 рокiв Машини та обладнання 5-20 рокiв Iншi основнi засоби 3-5 рокiв Iншi основнi засоби складаються з офiсного й iншого обладнання.
ПАТ «Аграрний фонд» несе ризик змiни законодавчого регулювання дiяльностi виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, а саме введення квот та обмежень можуть вплинути на фiнансовi результати дiяльностi ПАТ «Аграрний фонд».
Пiдприємство сплачувало штрафнi санкцiї за порушення своєчасностi сплати дивiдендiв на державну частку в корпоративних правах в сумi 1,3 млн. грн.
Фiнансування дiяльностi ПАТ «Аграрний фонд» здiйснюється за рахунок власних коштiв. Джерелом формування фiнансових ресурсiв є доходи вiд дiяльностi ПАТ «Аграрний фонд». Обсяг робочого капiталу забезпечує поточнi виробничi потреби товариства.
Товариство укладає договори короткостроковi договори, що реалiзуються протягом фiнансового звiтного перiоду.
Стратегiя дiяльностi та полiтика ПАТ «Аграрний фонд» спрямована на забезпечення стабiльного та збалансованого розвитку Товариства як господарського товариства, що забезпечить сприятливi умови для розвитку сiльського господарства. Товариство здiйснює свою дiяльнiсть за такими прiоритетними напрямками: - участь у формуваннi запасiв та посиленнi пропозицiї окремих видiв сiльськогосподарської продукцiї на внутрiшньому ринку; - участь у соцiально-орiєнтованому впливi на ринок продовольства шляхом спрямування запасiв окремих видiв сiльськогосподарської продукцiї в сегменти споживчого ринку, вiд яких залежать верстви населення iз низькими доходами; - участь у фiнансуваннi сiльськогосподарського виробництва шляхом укладання форвардних контрактiв з товаровиробниками сiльськогосподарської продукцiї; - реалiзацiя сiльськогосподарської продукцiї на внутрiшньому та зовнiшньому ринках за сприятливої кон’юнктури. Водночас у своїй дiяльностi Товариство здiйснює обслуговування сформованих запасiв сiльськогосподарської продукцiї.
Дослiдження та розробки ПАТ «Аграрний фонд» не здiйснюються.
ПАТ «Агарний фонд» та його дочiрнi пiдприємства не виступають стороною в судових справах.
Iнша iнформацiя, яка може бути iстотною для оцiнки iнвестором фiнансового стану та результатiв дiяльностi емiтента, вiдсутня.